Питання до теми для самоперевірки і поточного контролю знань студентів
Параграф 4.1
1. Як Ви розумієте трудові ресурси і персонал фірми?
2. Охарактеризуйте групи персоналу підприємства.
3. Назвіть і дайте характеристику категоріям персоналу підприємства.
4. Дайте визначення і охарактеризуйте суть понять «професія» і «спеціальність».
5. Що на Вашу думку є кваліфікацією? Дайте характеристику рівням кваліфікації. (табл. 4.1)
6. Назвіть групування за ознаками трудових ресурсів (явочна, облікова та середньооблікова чисельність працівників).
7. Охарактеризуйте показники, що лежать в основі управління трудовими ресурсами.
8. В чому полягає необхідність планування трудових ресурсів? Назвіть фактори, які необхідно для цього враховувати.
Параграф 4.2
9. Які мета і функції кадрової політики підприємства?
10. Охарактеризуйте елементи системи управління персоналом на підприємстві. (рис. 4.2)
11. Охарактеризуйте зовнішні та внутрішні джерела набору персоналу. Назвіть їх переваги та недоліки.
Параграф 4.3
12. В чому полягає суть оцінки персоналу? Наведіть її види.
13. Які функції виконує оцінка персоналу?
14. Яка роль принципів для оцінки персоналу? Назвіть ці принципи.
15. В чому полягає суть комплексної оцінки персоналу та конкретного працівника за бальною системою?
16. Як оцінюється професійно-кваліфікаційний рівень працівника? (табл. 4.3-4.5, формула 4.2)
17. Як оцінюються ділові якості працівників? (табл. 4.6)
18. Які ознаки використовуються при оцінці складності виконуваних робітником функцій? (табл. 4.7)
19. Які ознаки використовуються для оцінки ділових якостей керівників і спеціалістів?
Параграф 4.4
20. В чому суть зарубіжного досвіду управління персоналом для українських підприємств?
21. Наведіть приклади прогресивного управління персоналом в розвинутих країнах.
Тема 5. Виробничі фонди
План лекції
5.1. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів і майна)
5.2. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
5.3. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів
5.4. Структура, нормування і використання оборотних фондів підприємства
5.1. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів і майна)
Під матеріальними активами підприємства розуміють сукупність усіх ресурсів матеріального характеру, що завжди фіксуються в щорічному його балансі за виключенням первинних активів. До складу матеріальних активів входять переважно виробничі фонди і майно соціального призначення.
Виготовлення продукції здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Склад і взаємозв’язок засобів виробництва і виробничих фондів
Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі, а ті з них, які мають вартість.
Складовим частинам виробничих фондів властиві характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди й обґрунтовано тлумачити сутність і значення цих категорій для відтворювальних процесів.
Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.
Оборотні фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється.
Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних та оборотних фондів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва. Уся сукупність наявних виробничих фондів становить найбільшу за питомою вагою частину (близько 60%) національного багатства країни. Зростання й удосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства. Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію продукції, створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і транспортування сировини та готових виробів (різні допоміжні матеріали – мастила, фарби, тара).
Кожне підприємство володіє майном (матеріальними цінностями) невиробничого призначення. Зокрема до основних фондів відносять житлові будинки, будівлі дитячих садків, поліклінік, їдалень, будинки відпочинку, профілакторії, палаци культури, спортивні споруди та інші культурно-побутові об’єкти. Чинна в Україні система обліку і статистики зараховує такі об’єкти на баланс підприємства під умовною назвою невиробничих основних фондів. Це некоректно, оскільки суперечить економічній природі й сутності основних фондів взагалі. Такі об’єкти слід вважати майном суто соціального призначення, або об’єктами соціальної інфраструктури. У народному господарстві України вартість об’єктів соціальної інфраструктури становить приблизно третину, а на підприємствах коливається в межах 10-20 відсотків від загального обсягу майна і має тенденцію до відносного зростання.