16. Розслідування та облік випадків виявлення професійних захворювань

Професійне захворювання - це поступове погіршення здоров 'я людини, викликане несприятливими умовами трудового процесу.

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі - профзахворювання) підлягають розслідуванню.

Профзахворювання визначається комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу. Комісія відповідно до Порядку встановлює зв'язок захворювання з умовами праці. Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпатології направляє хворого до лікувально-профілактичного закладу.

На кожного хворого спеціалізованими лікувальними закладами складається повідомлення за формою П-3 і протягом трьох діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсилається:

□ власнику підприємства;

□ відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство;

□ відповідному робочому органу Фонду.

Власник зобов’язаний організувати розслідування професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержання повідомлення.

Комісія із розслідування профзахворювання складається з представників:

□ відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

□ лікувально-профілактичного закладу;

□ підприємства;

□ профспілкової організації (або уповноваженого трудового колективу);

□ відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія зобов'язана:

□ скласти програму розслідування причин профзахворювання;

□ розподілити функції між членами комісії;

□ розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

□ провести розслідування обставин та причин профзахворювання;

□ скласти акт розслідування за формою П-4 у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування. Власник надсилає акти:

□ хворому;

□ лікувально-профілактичному закладу;

□ робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

□ профспілковій організації;

□ державній санітарно-епідеміологічній службі.

Один примірник акта розслідування залишається на підприємстві та зберігається на ньому впродовж 45 років.

Власник зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення розслідування причин профзахворювання видати наказ про заходи щодо запобігання подібним профзахворюванням та про притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення санітарних норм.

Контроль за розслідуванням профзахворювань, їх оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють:

□ установи державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ Фонд соціального страхування;

□ профспілки (або уповноважені трудового колективу). Далі в Положенні розглядаються розслідування випадків профзахворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства, розслідування випадків профзахворювань у непрацюючих пенсіонерів, а також у працівників, які змінили місце роботи та проживання, порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань.

Реєстрація та облік профзахворювань ведеться в спеціальному журналі:

□ на підприємстві;

□ у відповідному робочому органі дирекції Фонду;

□ в установах державної санітарно-епідеміологічної служби;

□ в лікувально-профілактичних закладах.

До журналу вносяться відомості також про працездатність кожного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів розслідування випадків профзахворювань складають картки обліку профзахворювань за формою П-5, які зберігаються в МОЗ та закладах санітарно-епідеміологічної служби 45 років. Картки обліку профзахворювань до 1 лютого і 1 серпня надсилаються МОЗ.