Тема 6:м.Равель(1875-1937).Творчий портрет. «Болеро» для симфонічного оркестру.

Моріс Жозеф Равель ( 7 березня 1875 - 28 грудня 1937 ) - французький композитор. Яскравий представник світової музичної культури 1-й половини 20 століття, Равель продовжив і розвив пошуки Дебюссі в області імпресіоністичного звукопису, колористичної гармонії й оркестровки, екзотичної ритміки.

Хоча багато критиків вважає, що на Равеля значний вплив справив Клод Дебюссі, сам композитор вважав себе послідовником Куперена і В.А. Моцарта, чиї композиції є більш класичними за структурою. В той же час і Дебюссі і Равеля вважають представниками імпресіоністичного напрямку. Равель також сприйняв впливи різних музичних течій від американського джазу до фольклору Європи і Азії.

Народився 7 березня 1875 в Сибурні поблизу Сен-Жан-де-Люз, поблизу кордону з Іспанією. Мати композитора, Марі Делюар - баскійського походження; батько, Жозеф Равель - швейцарський інженер Після переїзду сім'ї до Парижу, народився молодший брат - Едвард. В 1882 почав займатися фортепіано у А.Гізу і в 1887 гармонією в Ш.Рене. Два роки Равель навчався в підготовчому класі Паризької консерваторії, до якої поступив у 1889 році у підготовчий клас фортепіано до Антиома, а через два роки перейшов у клас Шарля Беріо. Теоретичні дисципліни проходив у Пессара й Дюбуа, композицією займався в 1898 у Г.Форе. До цього періоду відноситься перший широко відомий твір композитора - фортепіанна Павана на смерть інфанті .

З 1901 по 1905, Форе кілька разів спробував завоювати найвищу композиторську нагороду - Римську премію, однак всі спроби закінчилися невдачею. До консерваторських років належать такі відомі твори як "Гра води" та Струнний квартет фа мажор.

У консерваторії Равель подружився з іспанським піаністом Р. Віньєсом, що став першим виконавцем творів композитора. Протягом наступних років життя Равель давав концерти як піаніст і диригент, виконував переважно свої твори (в 20-х рр. зробив концертне турне по країнах Європи й Північної Америки), виступав з музично-критичними статтями. Під час 1-й світової війни 1914-18 вступив добровольцем у діючу армію. Війна викликала до життя глибоко драматичні твори Равеля, у тому числі фортепіанний концерт для лівої руки, написаний на прохання австрійського піаніста П. Вітгенштейна, що втратив на фронті праву руку; загиблим друзям він присвятив фортепіанну сюїту "Гробниця Куперена" (1917).

В 1928 Равель мав тріумфальні гастрольне турне в США. У 1932 році гастролював разом з Маргаритою Лонґ.

БОЛЕРО Моріса Равеля - твір для оркестру, спочатку задуманий як музика для балетної постановки. Було написане у 1928 і вперше виконане 22 листопада 1928 року в паризькій Гранд-Опера, в ході вечора балерини Іди Рубінштейн; оркестром диригував Вальтер Страрам. Тривалість звучання «Болеро» становить близько 15 хвилин, хоча при виконанні в постійному темпі, без прискорення, як цього вимагав композитор, може досягати і 18 хв. І незважаючи на те що Болеро - танець кохання, Равель написав його під гул заводу який знаходився недалеко від будинку музиканта. У ньому відобразились шуми які заважали творити та їх постійна повторюваність .