Тема 4. Фонетичні процеси в давньоруськоукраїнській (південноруській) мові писемного періоду (хі-хііі ст.).

НАСЛІДКИ ЗАНЕПАДУ ЗРЕДУКОВАНИХ У СИСТЕМІ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ

Мета вивчення:

- усвідомити, що більшість фонетичних явищ, які відбувалися в ранній період розвитку української мови, пов’язані із занепадом редукованих голосних;

- з’ясувати суть та умови виникнення фонетичних процесів спрощення приголосних, асимілятивні і дисимілятивні явища, розвитку приставних голосних, появи подовжених голосних в українській мові тощо;

- виробити навички правильного обґрунтування причин фонетичних змін, що виявляються в окремих словах із застосуванням методу реконструкції староруських (староукраїнських форм) форм.

Література:

1. Історична граматика української мови : [підруч. для студ. мовно-літературних. ф-тів пед. ін-тів] / [О. П. Безпалько та ін.]. – К. : Рад. шк., 1980. – 510 с.

2. Історична граматика української мови : [навч. посіб. для студ. філол. ф-тів ун-тів і пед. ін-тів] / [М. А. Жовтобрюх та ін.]. – К. : Вища шк., 1980. – 319 с.

3. Історія української мови : Фонетика / [В. В. Німчук (відп. ред.) та ін.]. – К. : Наук. думка, 1979. – 367 с.

4. Крижанівська о. І. Історія української мови : Історична фонетика. Історична граматика : навч. Посіб. / о. І. Крижанівська. – к. : вц “Академія”, 2010. – 248 с. (Серія “Альма-матер”).

5. Півторак Г. П. Занепад зредукованих ъ, ь і його вплив на формування фонологічних систем слов’янських мов / Г. П. Півторак // Мовознавство. – 1998. – № 2-3. – C. 3-14.

6. Півторак Г. П. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови : історико-фонетичний нарис / Півторак Г. ; АН УРСР ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К. : Наук. думка, 1988. – 277 с.

7. Півторак г. Українці : звідки ми і наша мова / Григорій Півторак. – к. : Наук. Думка, 1993. – 200 с. – Режим доступу:

http://www.inmo.org.ua/departments/zpsm/staff/pivtorak.html

8. Сучасна українська літературна мова : Фонетика / [за ред. І. К. Білодіда]. – К. : Наук. думка, 1967. – 436 с.

9. Шевельов Юрій. Історична фонологія української мови / [Юрій Шевельов] ; пер. З англ. С. Вакуленка, а. Даниленко. – х. : акта, 2002. – 1054 с. План

1. Наслідки занепаду зредукованих [ъ] і [ь] у системі голосних:

а) виникнення випадних і вставних [о] та [е];

б) подовження давніх (етимологічних) [о] та [е] перед складом із колишнім слабким зредукованим. Відбиття цих явищ в історичних пам’ятках та діалектах української мови. Питання про час виникнення й поширення цього явища. Різні шляхи переходу [е] в [і] залежно від характеру зредукованого голосного, який занепадав у наступному складі. Поява т. зв. нового h. Різні погляди вчених на це питання;

в) розвиток приставних [і], [о].

2. Наслідки занепаду зредукованих [ъ] і [ь] у системі приголосних:

а) спрощення нових груп приголосних, які утворилися після занепаду зредукованих (стн, стл, здн, ждн, рдц, лнц та ін.);

б) асиміляція приголосних. Обмеженість явищ прогресивної асиміляції в українській мові. Поширеність регресивної асиміляції за твердістю / м’якістю, за дзвінкістю / глухістю;

в) асиміляція [j] попередніми м’якими приголосними як першопричина появи в українській мові подовжених приголосних; діалектна ситуація;

г) депалаталізація приголосних у зв’язку із занепадом зредукованих. Ствердіння губних та [р];

ґ) зміна [л] в [ў] у зв’язку із занепадом зредукованих [ъ] і [ь];

д) заміна білабіального [w] на [ў] в кінці складу, у кінці слова та перед голосним. Чергування [у] - [ў];

е) втрата дзвінкості кінцевими приголосними.