Основний зміст

Мова – це суспільне явище, один із витворів суспільства. Будучи засобом спілкування членів суспільства, мова не може не змінюватись. Однак зміни не руйнують мови, тому що основа мови – її основна лексика і граматична будова – змінюються дуже повільно, і це забезпечує стійкість мови. Зміни, що відбуваються в мові в напрямі її удосконалення, становлять розвиток мови.

Історію української мови досліджує кілька мовознавчих наук: історична фонетика, історична морфологія, історична акцентологія, історична лексикологія, історичний синтаксис, історія української літературної мови.

Історична граматика української мови вивчає той значний шлях, що його пройшла у своєму розвитку мова українського народу, розкриває процеси і закономірності, які привели до формування системи сучасної української мови, і зокрема літературної.

Предметом курсу є історична фонетика, історична морфологія, історичний синтаксис.

Завданням цього курсу є не стільки реєстрація змін фонетичної системи і граматичної будови української мови та їх хронологізація, скільки розкриття тих внутрішніх законів, які зумовили розвиток фонетичної системи і граматичної будови української мови в напрямі до її сучасного стану.

Курс забезпечує свідоме засвоєння мовних явищ, показує взаємозв’язок у розвиткові структурних елементів мови, допомагає вчителеві забезпечувати принцип історизму під час викладання української мови в школі.

Науковий аналіз досліджуваних явищ можливий через застосування порівняльно-історичного методу.

Про спорідненість слов’янських мов та про виникнення писемності у східних слов’ян студенти можуть прочитати у науковій та навчальній літературі з курсу “Вступ до слов’янської філології”.

Питання для самостійної роботи:

1. Доведіть важливість історико-лінгвістичних студій для пізнання закономірностей організації й розвитку сучасної української мови.

2. Порівняйте специфіку діахронного та синхронного вивчення мовних одиниць.

3. Схарактеризуйте джерельну базу історії української мови. Яке із цих джерел Ви вважаєте найважливішим для пізнання історії української мови?

4. Проаналізуйте актуальність діалектної інформації як джерельної бази історичного вивчення української мови.

5. З’ясуйте, яка роль пам’яток писемності для вивчення історії української мови.

6. Проаналізуйте аргументи “за” та “проти” існування писемності у східних слов’ян у докириличний період.

7. Обґрунтуйте доцільність / недоцільність уживання терміна “давньоруська мова” на означення спільної загальнонародної мови східних слов’ян.

8. У чому причини дискусійності проблеми періодизації української мови? Які Вам відомі схеми періодизації історії української мови?

9. Хто з українських лінгвістів працював і працює в галузі діахронної лінгвістики?

Лекція № 3

Тема 2.

ФОНЕТИКА. ФОНЕТИЧНІ ЗМІНИ СПІЛЬНОСЛОВ’ЯНСЬКОГО ПЕРІОДУ ТА ЇХНЄ ВІДБИТТЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Мета вивчення:

-сформувати в студентів науковий погляд на сучасний складоподіл в українській мові як наслідок дії закону відкритого складу та звукових процесів, пов’язаних з ним.

Література: