Живописні техніки

Інший вид образотворчого мистецтва ‒ живопис (маля́рство, фр. peinture), повʼязаний з передачею зорових образів шляхом нанесенням фарб на тверді або гнучкі поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом. Основним його виражальним засобом є колір. Живопис вводить нас в двомірний простір, в глибину, створену різними колірними ефектами.

Кольори утворюють простір завдяки своїй чистій дії. Все, що оточує нас, має свій колір. Синє небо, золотисто-жовта кукурудза, сірі будинки з терасами, рожеве цвітіння дерев. Як пише Р. Штайнер у книзі «Виховання дитини с точки зору духовної науки», ми живемо, занурившись у «кольоровий басейн». Лежачи в цьому «басейні», ми знаємо, що наші тіла у великому відсотковому співвідношенні складаються з води, а значить, ми в рівній мірі можемо уявити, що багатобарвне життя таким же чином відбувається і всередині людини. Чим менша дитина, тим більш прозора його шкіра, що вказує на менше відокремленення його внутрішнього світу від зовнішнього. Кольори впливають на життя наших почуттів. Хочете ви цього чи ні, кольори впливають на нас через наші спостереження і наші почуття. Кольори можуть «фарбувати» наші настрої. З іншого боку, ми висловлюємось про себе через ті кольори, які обираємо для свого одягу, інтерʼєру. Таким чином, за допомогою кольору ми ведемо живий діалог із зовнішнім світом.

У книзі «Про духовне в мистецтві» В. Кандинський говорить, що «колір по-своєму є засобом прямого впливу на душу. Колір ‒ це клавіша. Око ‒ молоточок. Душа ‒ це багатострунне фортепіано. Художник ‒ рука, яка грає на тій чи іншій клавіші, яка постійно створює вібрації людської душі». Тому живопис є потужним антидепресантом. А колір як засіб ізотерапії вивчається і застосовується на практиці особливо з дітьми, які мають психофізичні особливості в розвитку.

У початкових класах, наприклад, вальдорфської школи діти малюють акварельними фарбами по мокрому папері. Мета цих занять ‒ не зовнішнє перемальовування предметів або їх ілюстративне зображення, а переживання і сприйняття психологічного впливу кольору, розуміння внутрішньої мови фарб. На заняттях з живопису колір не повʼязується з оточуючими предметами, як, наприклад, «жовте сонце», «синє небо», «зелена трава», а є засобом передачі настрою і рівня якості. Він може бути веселим і щасливим, сумним і страшним, захоплюючим і пристрасним, похмурим і неприємним, величним і непомітним, королівським тощо. Образ, композиція народжується на папері, виходячи з якості кольору. Таким чином діти вчаться вільно володіти акварельного технікою: робити розтяжки кольору, вливати плавно колір в колір, працювати на контрастах або в нюансах, знаходити гармонійне поєднання кольорів.

Т ехніка малювання прозорими фарбами

Матеріали та інструменти: акварельні фарби, ємкість для води, пензлики, серветки, папір для акварельного живопису.

Спочатку на аркуші паперу малюють ескіз. Потім дуже сильно розбавлені шари фарби почергово наносяться на сухий папір лише одним рухом пензлика, тобто перед кожним шаром папір треба підсувати. Оскільки на сухій поверхні паперу акварельний мазок лягає чіткою плямою, а на вологій – розтікається. Форбу можна накладати як одним, так і різними колірними тонами один за одним, в результаті виникає «оптичне змішування».

М алювання акварельними фарбами по мокрому

Матеріали та інструменти: акварельні фарби, ємкість для води, пензлики, губка, серветки, папір для акварельного живопису.

Робота на вологому папері використовується і як основний технічний прийом, коли все зображення виконують на вологому фоні, і частково, коли основна робота ведеться на сухому папері. Спочатку зволожують увесь аркуш паперу водою за допомогою губки, а потім починають наносити мазками акварельні фарби, які, розтікаючись, утворюють переходи кольору. Зайву фарбу можна легенько вимочити губкою або сухим пензлем.

Щоб аркуш якомога довше залишався вологим, його можна покласти на вологе скло. Після того, як робота завершена, її потрібно обережно покласти на рівну поверхню для просушування.

М алювання акварельними фарбами і сіллю

Матеріали та інструменти: акварельні фарби, ємкість для води, пензлики, серветки, папір для акварельного живопису, сіль «Екстра».

На аркуші паперу малюємо ескіз так, щоб зображувані обʼєкти відділялися один від одного проміжком. Розфарбувати акварельними фарбами і, доки фарба не висохне, посипати малюнок сіллю. Сіль надасть роботі зернистості і обʼєму.

Замість солі можна використовувати кристали марганцю, який, розчиняючись під дією води. утворює цікаві кольорові ефекти.

М алювання акварельними фарбами і піною для бриття

Матеріали та інструменти: акварельні фарби, аркуш паперу, ємкості для фарб, піна для бриття.

Спочатку потрібно приготувати пінні фарби: ємкості для фарб заповнють піною для бриття, додають по кілька крапель акварельних фарб різного кольору і розмішують пензликом. За допомогою пензликів або пальців на папері створюють малюнок, який після висихання створює цікаву текстуру.

Цю техніку можна застосовувати і в інший спосіб. На цупкий папір наносять шар піни, розрівнюючи його лінійкою. Умочивши пензлик у фарбу, діти малюють різні предмети (квіти, овочі, фрукти) або створюють абстрактне зображення. Потім лінійкою знімають цей шар піни. А на папері залишається створена дитиною композиція.

М алювання акварельними фарбами і мильними пузирями

Матеріали та інструменти: акварельні фарби, шампунь, соломки для коктейлей, аркуш паперу, ємкості для піни.

Спочатку у ємкості для піни наливаємо трішки шампуню, розведеного водою. У кожну ємкість додаємо кілька крапель акварельних фарб різного кольору. За допомогою соломок для коктейлів у кожній ємкості створюємо «шапку піни». Потім потрібно дотокатись аркушем паперу до кожної кольорової «шапки піни». На аркуші залишаються цікаві відбитки різного кольору, які можна заздалегідь компонувати.

М алювання аквареллю на зімʼятому папері

Матеріали та інструменти: аркуш паперу, акварельні фарби, ємкість для води, серветки, пензлі.

Аркуш паперу добре зминають у кулю. Після цього його розрівнюють і малюють на ньому. Зображення виходить дуже цікавим, бо, у місцях, де папір примʼятий, акварель стікається, й колір стає більш насиченим. Зображення нагадує мозаїку.

Фарбований зімʼятий папір можна використовувати для передачі рельʼєфних зображень предметів (наприклад, гори, крони дерев, кущів). У цьому випадку спочатку олівцем малюють ескіз. За допомогою кальки на іншому аркуші відтворюють контури рельєфних частин зображуваних предметів. Потім по всьому контуру їх збільшують на один-два сантиметри, обводять і вирізають. Вирізані заготовки добре зминають, злегка розрівнюють, змащують краї клеєм ПВА і охайно приклеюють на підготовлений аркуш із ескізом малюнка. Потрібно стежити, щоб клей не виходив на поверхню, а якщо це трапилось, то рештки клею потрібно витерти вологою серветкою. Після просушування, підготовлений «рельєфний» ескіз малюнка можна розфарбовувати акварельними фарбами.

Малювання акварельними фарбами сіллю і прозорим клеєм

Матеріали та інструменти: аркуш паперу, акварельні фарби, ємкість для води, серветки, пензлі, сіль та будь-який прозорий клей.

Аркуш паперу покривається шаром акварельних фарб різних кольорів або відтінків. Поки фарба не висохла, на аркуш крапаємо прозорим клеєм і посипаємо сіллю (сіль може бути як мілкою, так і крупною). При висиханні сіль створить цікавий ефект, поглинаючи кольоровий пігмент із фарби. Кром того, вона красиво іскриться, а клей створить незвичайні візерунки.

М алювання рельєфними фарбами або техніка «Імпасто»

Матеріали та інструменти: цупкий папір або оргаліт (ДВП), рельєфні фарби, пензлі, лопатки, стеки, гуашеві фарби, ємкість для води, серветки.

Імпасто (італ. impasto, тісто) ‒ це техніка живопису, в якій застосовується густе, соковите накладення фарб на окрему частину або усе полотно картини. При застосуванні такої техніки фарба лягає достатньо густо, так, що стають помітними сліди від пензля.

Для роботи в цій техніці насамперед потрібно приготувати рельєфну фарбу:

‒ перший спосіб: змішати у рівних пропорціях клей ПВА, гуашеву фарбу і пісок. Все перемішують, розкладають у баночки, в кожну з яких додають кілька крапель гуашевої фарби потрібного кольору;

‒ доугий спосіб: змішати 0,5 склянки крохмалю; 1/8 склянки клею ПВА, розчиненого водою; 1/2 склянки звичайної солі. Суміш розкладають у ємкості і додають гуаш потрібного кольору.

Цю пасту наносять на ескіз малюнка шпателем, лопаткою, щетинним пензлем ( можна набирати цю фарбу у шприц і потім видавлювати у процесі малювання). За допомогою стеків надають готовій роботі відповідної фактурності.

Малювання фарбами в поліетиленовому пакеті

Матеріали та інструменти: пальчикові фарби; мультифори (прозорий слайд або файл); скотч; ложки ( відповідно до кількості кольорів фарб).

У середину слайда накладаємо ложкою фарбу 2-3 кольорів, та, прибравши зайве повітря, заклеюємо скотчем відкритий край. Мультифору приклеюємо скотчем до столу. Діти пальцями малюють різноманітні силуети предметів. У процесі виконання завдання фарби змішуються і утворюють нові відтінки кольорів. Малюнок можна стерти долонею і розпочати новий.

Акварель по сухому тисненні або паперовий батик

Матеріали та інструменти: цупкий папір, клей ПВА, трафарети для батика, крохмаль або зубна паста, акварельні фарби, пензлики, ємкість для води, серветка.

Спочатку, за допомогою трафаретів, на аркуш цупкого паперу переносять контури малюнка. Потім по цих контурах ковпачком-дозатором наносять клей ПВА. Бажано використовувати будівельний клей ПВА сильної фіксації. Якщо такого немає, то можна додати в клей білу зубну пасту (ця суміш швидко висихає) або кукурудзяний чи картопляний крохмаль. Коли нанесений клеєм контурний малюнок висох і між окремими фрагментами деталей малюнка не залишилося просвітів (як у батику), тоді можна наносити акварельні фарби. Щоб фарби лягали рівномірно, контурний малюнок попередньо зволожують водою з пульверизатора.  Регулювати насиченість кольору можна за допомогою води: для світліших відтінків у фарбу потрібно додавати побільше води або додати білий пігмент. Поступове введення інших кольорів на зволожену поверхню створить меланжеві переходи від тону до тону.  За допомогою паперової серветки можна висвітлити певні ділянки і знімати надлишки фарби.  Після фарбування основного малюнка можна затонувати фон. Фактично вийде батик, але не на тканині, а на акварельному папері. Після завершення роботи, малюнок просушують феном і покривають безбарвним акриловим лаком.

М алювання пластиліном або пластилінографія

Матеріали та інструменти: цупкий папір, прозора плівка, пластилін, зубна паста, акварельні або гуашеві фарби, пензлики, ємкість для води, серветка.

Відповідно до обраної композиції тонують папір, памʼятаючи, що головне в роботі ‒ це не фон, а задумане вами зображення, тому фон не повинен бути яскравим. Після просушування, простим олівцем малюють ескіз і приклеюють прозору плівку, на якій завершують композицію в кольорі, але не фарбами, а пластиліном.

 Різноманіття предметних форм вимагає застосування різних прийомів ліплення: розкачування, скочування, витягування, сплющування, удавлювання, натиск, прищипування. Для більш ретельного деталювання і виразного зображення предметів, а також для отримання великої кількості однакових заготовок, використовують, наприклад, медичний шприц без голки. Зокрема, розкачуємо шматок пластиліну відповідно до діаметру вхідного отвору шприца і проштовхуємо його всередину. Відрізаємо стеком зайве, закриваємо поршнем вхідний отвір і нагріваємо вміст шприца у гарячій воді. Підігрітий пластилін видавлюємо на робочу дошку довгими «нитками».

Якщо ж кольорова палітра пластиліну збіднена, то картину «малюють» пластиліном будь-якого кольору. А відповідні кольори та їх відтінки можна відтворити, шляхом розфарбовування, додавши у гуашеві фарби трішки зубної пасти, яка обезжирює пластилін і фарба лягає рівномірно. Таким чином можна створити красиві рельєфні малюнки.

М алювання вовною

Матеріали та інструменти: цупкий папір, клей ПВА, вовна різних кольорів, флізелін або фланель (в якості підкладки), ножиці (щоб різати шерсть), пінцет (для викладання дрібних деталей).

Малювання вовною - це пошарове викладання непряденої різнокольорової вовни на основу. Вовна – матеріал дуже чуйний, вдячний, її образно можна порівняти з пластиліном, тому що відразу відчуваєш і бачиш, у що перетвориться пасмо вовни у твоїх руках. Загалом ці картини оформлюють за допомогою кляймерної рами потрібного розміру (вона складається з оргаліту (ДВП), скла, кляймер-затискачів). Умовно процес створення картини з вовни можна розділити на 2 етапи: 1 – створення фону (заднього плану) і 2 – формування переднього плану і промальовування деталей.

На оргаліт (ДВП) приклеюємо підкладку – флізелін або фланель. Для того, щоб «утримати» волокна вовни (це робоча поверхня картини), на підготовлену поверхню викладаємо витягнуті тонкі пасма або вищіпані поверхневі волоски кольорової вовни відповідно до фону створюваної композиції. Шляхом нарізування, скручування, витягування вовни, деталізуємо зображення. Варто памʼятати, що будь-який невдалий рух можна виправити, знявши частину шару вовни або прибрати деталі, які не подобаються. Якщо вибір вовни за кольором обмежений, то її можна комбінувати з іншими кольорами, шляхом змішування, як і фарби, вона утворює відтінки різного ступеня однорідності.

М алювання мандал

Матеріали та інструменти: аркуш цупкого паперу для основи, акварельні або гуашеві фарби, ємкість для води, серветки, пензлі.

Мандала – це стародавній символ досконалості Всесвіту. Мудреці вважали, що вона має магічну силу перетворювати дійсність і гармонізувати простір. Якщо ви хочете поміняти своє життя на краще, знайти внутрішню рівновагу, спробуйте малювати мандалу. У ній фіксується внутрішній стан творця.

Перед початком роботи учням потрібно в спокійній обстановці сфокусуватись на почуттях, стані душі в даний момент та визначити, яку проблему вони хочуть вирішити за допомогою мандали або яке бажання здійснити. Тобто поставити собі мету малювання. Потім на аркуші паперу креслять коло радіусом до двадцяти сантиметрів. Це символ досконалої світобудови. Всередині ставлять крапку, яка означає центр внутрішнього світу дитини. А потім, починаючи з центру, малюють символи і зображення, які приходять на розум у звʼязку з задуманою метою. Можна розділити коло на рівні сектори і зробити симетричні розписи.

Найважливіше, щоб процес малювання приносив задоволення. Завершену мандалу ставлять на видному місці для того, щоб вона допомагала долати труднощі і здійснювати бажання.

Мандали можна малювати різними образотворчими засобами, виконувати в техніці аплікації, колажу тощо.