Техніки малювання

Метою створення малюнків є рефлексія індивідуальних особливостей, ситуацій, символотворення. Малюнкова терапія може проводитися в директивній і недирективній формах. При директивній формі ставиться завдання у вигляді теми малювання та надається допомога на етапі пошуку засобів та матеріалів вираження теми. При недирективній формі надається свобода у виборі теми та художніх матеріалів, педагогом надається емоційна підтримка. Малюнок є потужним засобом пізнання дійсності. Існують численні різновиди малюнка, які різняться за методами малювання, темами, жанрами, призначенням, технікою та особливостям виконання. У малюнку зафіксовано процес відображення людиною навколишнього світу і його внутрішнього стану, змісту фантазій, уяви. Малюнок відображає рівень образного розвитку та рівень графічної культури, а також служить засобом проникнення в сутність явищ, духовне освоєння природи, втілення філософських, соціальних, політичних, етичних та естетичних ідей. У той же час малюнок є естетичним і креативним явищем. Адже в ньому створюється образ різноманітними матеріалами за законами краси. Малюнок – це найдавніший вид графіки, з якого і починається зародження образотворчого мистецтва.

Графіка (грец. graphike, від grapho ‒ «пишу», «креслю», «малюю») ‒ вид образотворчого мистецтва, що включає малюнок і друковані художні зображення (монотипія, гравюра, літографія тощо), засновані на мистецтві малюнка, образотворчими й виразними засобами якого є лінія, контур, силует, але мають власні образотворчі засоби і виразні можливості. Графічне малювання розвиває просторову уяву, привчає до прийняття самостійних рішень. Особлива умова графічного зображення – його лаконізм. Саме ця особливість дозволяють графіці висловити навіть те, що не сприймається зором, що недоступно живопису.

Мова графіки зрозуміла людям всієї Землі. Графіка може показати блиск блискавки і сяйво зірок у небі, чудеса казки і мрію людини. У цьому сенсі графіка близька до літератури, яка розповідає про все, про що забажає. Розповідає, але не показує. А графіка може продемонструвати. Основа графіки, її головні засоби вираження ‒ це малюнок. Малюнок створюють розумом і почуттям, а тільки реалізують, втілюють задум руками. Чим менше в малюнку ліній, штрихів, плям, тим відповідальнішою кожен дотик олівця або пензля до паперу.

Графіка ‒ мистецтво, в основі якого лежать лінія, контраст чорного і білого. Таке розуміння графіки згодом стало ширшим. Крім контурної лінії, в графіці використовуються штрих і пляма, що контрастують з білою (рідше кольоровою або чорною) поверхнею паперу. Графіка не виключає і застосування кольору. Найбільш загальна ознака графіки ‒ особливе ставлення зображуваного предмета до простору, важливу роль у відтворенні якого грає фон паперу або, за висловом графіка В. Фаворського, «повітря білого аркуша». Не володіючи такою повнотою можливостей, як живопис, у створенні просторової ілюзії реального світу, графіка з великою свободою і гнучкістю варіює ступінь просторовості і площинності.

Графічні техніки. У ізотерапевтичній роботі з молодшими школярами використовуються як усім відомі графічні техніки малюнків, виконані олівцем, вугіллям, кульковою ручкою, пером тощо, так і нетрадиційними матеріалами і засобами, приклади яких ми подаємо нижче.

Т ехніка малювання олівцем.

Матеріали та інструменти: олівці прості та кольорові, папір, гумка.

Олівець ‒ (у перекл. з тюркськ. караташ) - чорний камінь. Графітні олівці готуються з графітного порошку. Найбільш мʼякі номери просочуються жирами і мінеральними речовинами, а тверді воском або його замінником. Оболонка, сорочка робиться з деревини кедра. Для малювання олівцем підходить будь-який щільний, добре проклеєний папір. Олівець повинен бути заточений (від 1,3 см до 3 см) і мати конічну форму. Для загострення кінчика олівця користуються наждачним папером. Помилково проведені лінії видаляються мʼякою гумкою. Жорстка гумка, що містить порошок пемзи або скла, разом з лінією стирає шари паперу і тому не придатна. Щоб рухи руки і пальців під час малювання були більш вільними, не варто класти кисть руки на папір, а лише мізинець, як точка опори. Короткі лінії проводяться рухом пальців, а довгі – рухом руки. Лінію і штрихи треба малювати швидко. Штрих має бути легкий, але кинутий на папір впевнено, рішуче і, де треба, з притиском, часом треба його перервати чи підсилити, або навіть кілька разів повторити. Лінії можуть мати різний тон - від самого світлого до найтемнішого, бути різними за товщиною, різкими і розпливчастими, суцільними і переривчастими. Посилюючи або послаблюючи натиск на олівець, можна керувати більшу чи меншу міру чорноти.

Техніка роботи кольоровими олівцями така ж, як і техніка роботи простим графітним олівцем. Використовується для тренування дрібної моторики, підготовки руки до письма, виконання різних завдань (наприклад, за методикою М. Монтессорі) ‒ крапкове малювання, обведення, штрихування тощо. Проте їх колористичні можливості вкрай обмежені.

Малюнок кульковою ручкою

Матеріали та інструменти: кулькові ручки, папір.

Техніка малюнка кульковою ручкою в цілому схожа з малюнком олівцем, за винятком того, що при роботі з кульковою ручкою важче робити плавне штрихування. Особливістю цієї техніки є тонкі, чіткі лінії, виключається розтушовування. Кулькову ручку тримають перпендикулярно поверхні аркуша, причому починати рух слід, опустивши ручку на лінію контуру з робочим натиском і потім вести її, плавно, послаблюючи натиск до зникнення лінії. Важливим недоліком кулькової ручки є те, що плями, лінії, неможливо відкоригувати гумкою, а також змінювати і освітлювати вибрані фрагменти. В результаті, потрібно більше часу приділяти плануванню елементів, прораховувати рух кисті перед проведенням лінії в новому напрямку. Рекомендується намічати ескізні лінії ледве помітними крапками. Для контурних малюнків, що не містять півтонів, замість кулькової ручки краще використовувати гелеву, або перо і туш (як варіант, рейсфедер).

Т ехніка малювання вугіллям

Матеріали та інструменти: вугільні палички, папір із шорсткою поверхнею або картон, гумка, серветка.

Вугільні палички можна придбати у крамницях товарів для художників. Можна використовувати активоване вугілля, яке продається в аптеках, а якщо такої можливості немає, тоді вугільні палички можна виготовити власноруч. Для цього обпалюють березові палички без доступу повітря. Щоб дістати вугіль, придатний для малювання, беруть березові чи липові гілочки діаметром 10-15 мм, нарізають потрібної довжини і накладають їх у високу консервну банку. Потім потрібно засипати повністю піском, щоб не було доступу повітря, банку закрити і протримати у вогні (або жевріючих вуглинах) біля 1 години. Коли банка прохолоне, її відкривають і вибирають вугільні палички. Для того, щоб під час роботи не бруднити пальці вуглем, потрібно завернути один кінець вугільної палички папером і заклеїти.

Вибір паперу при малюванні вугіллям має велике значення. Працювати краще на малопроклееному папері з рівною шорсткою поверхнею, яка добре тримає вугілля, годиться обгортковий папір, зворотна сторона шпалер тощо.

Труднощі малювання вугіллям полягають в тому, що вугілля легко стирається і осипається при щонайменшому дотику руки. Щоб не пошкодити малюнок, доводиться працювати дуже обережно.

У процесі малювання вугіллям можна застосовувати такий прийом. Спочатку весь малюнок покривається тонким шаром вугілля. На цьому рівному тлі, як на сірому папері, намічається контур, потім тампоном (шматочком вати, згорнутим кулькою) знімається вугілля в світлих місцях. Вугілльними паличками темний тон посилюється, де потрібно наносяться тіні, гумкою витираються найсвітліші місця. Малюнки, виконані вугіллям, легко обсипаються, тому закінчені малюнки фіксуються (закріплюються) олією, лаком для волосся, молоком, змішаним із цукром.

Малюнок пером або паличкою

Матеріали та інструменти: металеві пера або палички, туш або чорнило, папір з гладенькою поверхнею, серветка.

Перо ‒ своєрідний виразний засіб малювання. В основі малювання пером лежить лінія. Пером можна створювати малюнки за допомогою контура, ажурно-мереживних ліній, що сплітаються в орнамент. Можна малювати крапками, пунктиром і штрихом. При цьому характер зображення буде різним. Папір має бути гладеньким, можна користуватися і крейдованими його видами. Для малювання використовуються найрізноманітніші пера. Замість сталевого пера можна користуватися й іншими інструментами: гусячим пером, гостро заточеною паличкою або сірником з прорізом, бамбуковою або очеретяною паличкою, заточеною у вигляді «лопатки», або з декількома прорізами на кінці. Замість туші можна користуватися і звичайним чорним або будь-якого іншого кольору чорнилом для авторучок. Чорнила навіть більш зручні в роботі, оскільки не так швидко висихають, як туш.

М алюнок на гіпсі (алебастрі)

Матеріали та інструменти: гіпс або алібастр, вода, лопатка, форма, чорного кольору фарба, цвях, голка або шило, шліфувальна сітка.

Ця техніка допоможе засвоїти суворі закони співвідношень білого і чорного кольору. Білий ‒ для передачі світла, чорний ‒ тіней і контурів.

Спосіб приготування гіпсових (алебастрових) дощечок. У ємкість з водою засипається гіпсовий порошок або алебастр. Після утворення густої маси, вона викладається в коробку потрібної форми і розміру, можна використовувати коробки з пластмаси, з фольги тощо. Коли гіпс (алебастр) затвердіє, його слід вийняти з форми, і зачистити шорстку поверхню і краї шліфувальною сіткою. Після повної просушки гіпсової (алебастрової) дощечки, наносять контур малюнка і покривають чорною фарбою так, щоб її поверхня була однорідно забарвлена. Для продряпування малюнка, що знаходиться під шаром фарби білого гіпсу (алебастру), можна використовувати різці різного типу: цвях, голку, шило, складаний ніж тощо.Тонкі, близько прокреслені або комбінований штрихи створюють гру світлотіні, а більш вискоблені ділянки поверхні дають відчуття світла.

М онотипія

Матеріали та інструменти: скло або пластмасова дошка, акварельні або гуашеві фарби, рідке мило, склянка для води, пензлі, кілька аркушів білого паперу.

Монотипія ‒ одна з найпростіших графічних технік. На гладенькій поверхні, що не пропускає воду (скло, пластмасова дошка, плівка), створююється малюнок гуашевими або акварельними фарби з додаванням мила. Зверху кладуть аркуш паперу і щільно притискають: утворюється відбиток у дзеркальному відображенні. Відбиток у монотипії виходить всього один, але кількість кольорів може бути будь-якою. Щоб змінити або поліпшити якість монотипії, необхідно намалювати все заново. Або можна намалювати зверху малюнок, і тоді цей же відбиток живописного зображення набуде нового вигляду, що відрізняється мʼякістю і легкою розпливчатістю обрисів.

Для початку не потрібно брати відразу багато кольорів, а попрацювати з одним-двома. Вологий відбиток потрібно підсушити. Потім можна малюнок завершити за допомогою фаб і тонких пензлів.

Д іатипія

Матеріали та інструменти: фарби (друкарські або знежирені олійні), скло, аркуш паперу, олівець.

Діатипія ‒ різновид монотипії, але має суттєві відмінності від неї. Спеціальним роликом або губкою наноситься легкий шар фарби на скло або пластикову дошку. Зверху прикладається аркуш паперу, на який наноситься малюнок. Малювати можна олівцем (кількома олівцями) або просто загостреною паличкою. На тій стороні, що була притиснута до скла або картону, виходить відбиток ‒ дзеркальне повторення малюнка з цікавою фактурою і кольоровим фоном.

Щоб отримати пряме відтворення малюнка на кольоровому тлі, потрібно намалювати картину на кальці. Кальку зображенням покласти на підготовлений для відбитка папір. Обвести контури малюнка загостреною паличкою. Малюнок виходить злегка опуклим, що робить його своєрідним.

При виконанні цієї роботи можна використовувати кольоровий картон, але можна віддрукувати зображення і на іншому кольоровому тлі.

Акватуш або акватипія

М атеріали та інструменти: аркуш паперу, гуашеві фарби, пензлі, ємкість для води, чорна туш, губка.

А кватуш або акватипія ‒ зовсім інша за основним прийомом техніка, хоча завдяки своїй наочності вона перегукується з двома попередніми. Розвести гуаш і широкими мазками намалювати на папері малюнок. Коли гуаш підсохне, весь аркуш покрити чорною тушшю. Туш сохне швидко, якщо її шар не занадто товстий. Потім малюнок «проявляється» у ванночці з водою. У воді гуаш змивається з паперу повністю, а туш ‒ лише частково. На чорному тлі залишиться своєрідний білий малюнок зі злегка розмитими контурами.

Гравюра на вощеному папері (гратографія)

Матеріали та інструменти: папір, парафінова свічка, чорна туш, голка, різак для паперу, пензель.

Торцем парафінової свічки щільно натирають папір, наносячи на нього суцільний тонкий шар. Після цього наносять шар мила (за допомогою пензля), на широкий пензель набирають туш й замальовують усю площину паперу. Коли туш висохне, голкою або іншим гострим предметом «видряпують» малюнок. Кінцем ножа продряпують більш широкі лінії чи плями (з паперу знімають весь шар парафіну разом з тушшю). Під час роботи відкривається білий папір, малюнок виходить світлим на темному тлі.

При бажанні, перед нанесенням парафіну на аркуш, його тонують акварельною фарбою. Тоді можна отримати кольорове зображення на темному тлі.

Д рукування штампами

Матеріали та інструменти: кумка білого кольору, сира картоплина, гуаш (акварель), папір, ніж.

На гумці вирізається готовий малюнок у вигляді випуклого рельєфу. Коли друкована форма вирізана, розпочинають друкування: зображення зафарбовують і притискають до паперу. Для виготовлення штампів можна використати сиру картоплину, яку очищують і нарізають на палички, що мають у перетині квадрат, прямокутник, круг тощо. Рівно підрізаним торцем палички набирають фарбу потрібного кольору та штампують малюнок на папері. Виходить зображення дуже схоже на мозаїку.

Я к штампи можна використовувати підсушене листя з різних порід дерев, квіти, тканину, деревʼяні котушки від ниток, валик, ґудзики, целофан, формочки для печива, пробки з пластикових пляшок, апельсинову або лимонну кірку, скручену у вигляді спіралі, вирізані штампи з поролону. Також вирізають штампи з овочів та фруктів: моркви, буряка, яблук, редису, ріпи, солодкого перцю та ін. При бажанні можна використовувати штампи для батіку або придбати набори гумових штампів у магазинах канцтоварів.

Д рукування мереживом

Матеріали та інструменти: фарби (гуашеві, акварельні), папір, тканини, мереживо.

На невеличкий шматок мережива наносять пензлем фарбу. Пофарбовану тканину обережно кладуть на чистий аркуш паперу. Щоб не забруднити руки, зверху на тканину кладуть ще один аркуш паперу і притаскають рукою. Такий відбиток можна використовувати для оздоблення виробів, листівок, альбомів.

Друк тканиною використовують для зображення різних фактур. Найцікавішим виглядає друк за допомогою вафельних рушників, марлі, мішковини, тканин з вишивкою.

Д рукування долонькою, пальчиком, кулачком

Матеріали: гуашеві фарби, ванночки для фарб (розміром дитячої долоні), цупкий папір для основи, пензлі, ємкість для води, серветка.

Роботи в цій техніці можна виконувати двома способами. Перший спосіб полягає у тому, що спочатку робиться ескіз малюнка і промалювуються фарбами деталі (ваза, стебла, листочки). Потім, умочуючи долоні у ванночки з фарбами, діти ставлять відбитки там, де мають бути квіти. При другому способі, навпаки, спочатку ставиться кольоровий відбиток на аркуші паперу, а потім домальовується образ (наприклад, птахи, сонце, квіти, дерева тощо). Схожий за своєю етапністю і процес друкування пальцями, кулачком.

Друкування поліетиленом

Матеріали та інструменти: гуашеві фарби, поліетиленовий пакет, папір, пензлі, ємкість для води, серветки.

Ця техніка використовується для зображення фону малюнка ( захід або схід сонця, пори року, море тощо). На аркуш паперу хаотично наносять фарби відповідних кольорів. Потім зверху кладуть прозору тонку плівку (целофан, поліетилен), притискають до паперу долонею або ганчіркою. Після цього різким рухом плівку знімають. Якщо потрібно передати хвилі на морі, то плівку знімають протяжно із певними зупинками.

Друкування зімʼятим папером

Матеріали та інструменти: кілька аркушів паперу, фарба (гуаш, акварель), ємкість для води, пензлі, серветки.

Аркуш паперу, що буде використовуватись для друкування, добре зминають, надають форми кульки або кульки з ручкою. На аркуші цупкого паперу малюють ескіз. Потім, тримаючи його в руці, на одну сторону наносять фарбу необхідного кольору і ставлять «штампи», отримуючи цікаві фактурні зображення. Малюнок закінчують тонкими пензликами. За бажанням можна виготовити багатокольоровий друк зімʼятим папером.

Д рукування поролоном

Матеріали та інструменти: поролон, паличка для прикріплення поролону, нитка, фарби, аркуш паперу, пензлик, ємкість для води, серветка.

З поролону вирізають найрізноманітніші геометричні фігурки, а потім прикріплюють їх ниткою до палички. такий штамп обмочують у фарбу й друкують ним на аркуші паперу. Якщо необхідно використати інший колір фарби, то поролон промивають у воді, просушують серветкою і працюють з іншим кольором фарби.

Ляпкографія

Матеріали та інструменти: туш (акварель, чорнило, гуаш), трубочка для коктейлю, папір.

На поверхню аркуша наносять пляму (ляпку) пензлем або піпеткою. Потім обережно роздувають пляму за допомогою трубочки для коктейлю або без неї у різні боки (таким чином можна отримати зображення, що складається з дуже тоненьких ліній). Можна одержати зображення, нахиляючи аркуш паперу з плямою у різні боки, дозволяючи фарбі повільно розтікатися. Також можливе поєднання обох прийомів.

Т ехніка набризкування

Матеріали та інструменти: аркуш цупкого паперу, гуашеві фарби, зубна щітка, гребінець, ємкість для фарб і води, щетинний пензлик.

У ємкість наливають розведену водою гуашеву фарбу. Зубну щітку обмокають у розчин та, обережно тримаючи її над підготовленим аркушем паперу, проводять зверху по щітці гребінцем у напрямку до себе. При цьому фарба буде бризкати на папір. Це повторюють до тих пір, доки не буде досягнуто потрібної насиченості кольору. Для отримання різнокольорового набризку використовують по-чергово фарби інших кольорів. Для отримання великих крапель використовують щетинний пензель, яким різко струшують фарбу над аркушем паперу.

У роботі в техніці набризкування можна використовувати різноманітні трафарети, природні матеріали тощо.

М алювання свічкою

Матеріали та інструменти: парафінова свічка, гуашеві фарби, губка, ємкість для води, серветка.

На білому папері парафіновою свічкою малюють зображення. Потім весь аркуш покривається фарбою за допомогою губки. Зображення, намальоване свічкою, проявиться білим кольором.

За бажанням можна отримати не білий, а кольоровий малюнок. Для цього спочатку малюють зображення кольором. Після висихання, обводять це зображення парафіновою свічкою, і тільки потім прокривають аркуш фарбою.

Відбиткова графіка

Матеріали та інструменти: альбомні аркуші, підсушене листя різних порід дерев (квіти та інші рослини), кольорові олівці, гумка.

На білий аркуш потрібно викласти композицію із листя зворотньою стороною (рельєфною) уверх, а лицевою (гладенькою) вниз на аркуш. Викладені листочки накриваємо ще одним аркушем паперу і штрихуємо олівцями відповідного кольору. Під час штрихування олівець потрібно тримати майже паралельно до паперу, і поперечними штрихами зафарбовуємо аркуш. У процесі роботи колір олівців можна змінювати. На папері віддрукується листочок. Після чого загостреним олівцем обводять контури листочків, а не потрібні лінії стирають гумкою.

Таку роботу можна виконувати акварельними олівцями. Тоді можна вологим пензликом підкоректувати малюнок.

Н иткографія

Матеріали та інструменти: нитки довжиною 25-30 см (можна прості нитки та для плетіння), фарби акварельні або гуашеві, ємкість для води, блюдце, серветка, цупкий папір.

Спочатку зафарбовують нитку, поклавши її на блюдце. Потім згинають навпіл папір і, переклавши нитку на половину аркуша, виводять її кінці назовні. Таких ниток можна брати кілька ‒ пофарбованих різними кольорами. Складаємо половинки аркуша, притиснути одну до одної долонями, розгладити та, не знімаючи лівої долоні з аркуша, правою рукою треба обережно «поводити», а потім витягнути нитки одну за одною. Розгорнувши аркуш утвориться оригінальне зображення, яке можна підкоректувати, домалювати.

М алюнки крейдою

Матеріали та інструменти: набори кольорової крейди, серветки.

Площиною для малюнка крейдою може бути частина асфальтованого покриття, стіни паркану, класна дошка, аркуш паперу з шорсткою фактурою, наждачний папір.

Оскільки в наборах кількість кольорів крейди обмежена, то їх можна виготовити власноруч. Для цього потрібно такі матеріали: гіпсовий порошок, вода, гуашеві фарби, чайна ложка і форми для крейди (одноразові стаканчики, формочки для льоду, печива тощо). Змішати гіпс і воду у співвідношенні 1,5:1. Потім додати чайну ложку фарби. Суміш потрібно швидко і ретельно розмішати. Після чого її виливають у форми. Процедура повторюється відповідно до кількості кольорів фарби. Через 20-30 хвилин крейда буде придатна для малювання.

М алювання восковими олівцями в техніці «сграфіто»

Матеріали та інструменти: воскові олівці, цупкий папір, стек.

«Сграфіто» ‒ у перекладі означає «продряпування». На папір щільними шарами накладається воскова пастель. Спочатку світла пастель, а потім темна. Далі стеком (або іншими інструментами) на поверхні продряпуєтся малюнок. Такий малюнок буде нагадувати гравюру. Методом продряпування можна створювати як двохкольорові, так багатобарвні роботи.

Малювання восковими олівцями в техніці «вітраж-емаль»

Матеріали та інструменти: воскові олівці, цупкий папір, металева поверхня, чайні свічки, газетний аркуш.

Щоб освоїти цю техніку, насамперед потрібно встановити на сітчасту підставку, під якою розміщуються запалені свічки, металеву або порцелянову поверхню, що витримує нагрівання. Підійдуть навіть призначений для випікання тіста металевий лист або керамічна плоска форма. На теплу поверхню укладається газетний лист, а потім папір для малюнка. Далі починається магія малювання восковими крейдою, які плавляться на теплій поверхні. Така робота буде мати вигляд яскравої і насиченої емалі.

Малювання восковими олівцями в техніці «енкаустика»

Матеріали та інструменти: воскові олівці, цупкий папір з гладкою поверхнею, праска, серветка.

Потрібно взяти праску з суцільною підошвою (без отворів для пари) і виставити режим мінімального нагрівання. Теплу праску перевертаємо підошвою догори і наносимо малюнок восковими крейдою. Потім різко перевертаємо і водимо нею по паперу. Таким чином отримуємо фантастичні абстрактні воскові розводи, які потім можна довести до досконалості, промалювавши ребром теплої праски більш тонкі і точні деталі.

Отже, в основі графічного малювання лежить завдання «спіймати» рух: стрімкий або легкий, зроблений рукою, ногою або ж усім тілом. Рух, виражений лінією. Життя ліній відбувається в одновимірному світі. Лінії стають чітко видимими, контрастуючи з папером. Так ми можемо використовувати насичені відтінки крейди або олівців в малюванні форм. Колір в цьому виді образотворчого мистецтване відіграє значної ролі. Оку потрібно дати можливість стежити за рухом вільно, без перешкод.