Тема 11 фондова біржа та біржові операції

Мета: з’ясувати основи функціонування фондової біржі

ПЛАН

11.1 Технологія фондового ринку. Фондова біржа.

11.2 Позабіржовий ринок цінних паперів

11.3 Застосування індексів на фондовому ринку.

Література:

1. Еш С.М. Фінансовий ринок: Навчальний посібник – К., Центр учбовой літератури – 528 с., с. 316-441

2. Колісник М.К., Маслак О.О., Романів Є.М. Фінансовий ринок: Навч. посібник. – Львів: Видавництво Національного університету” Львівська політехніка”, 2004. – с. 150- 158.

3. Маслова С.О., Опалов О.А. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. К.–«Каравелла», Львів: «Новий Світ-2000», 2002. – 304 с. , с. 164-180

4. Мозговий О.М. Фондовий ринок: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 96 с.

5. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005, с. 267- 302.

6. Суторміна В.М. Фінанси зарубіжних корпорацій: Підручник. – К.: КНЕУ, 2004, с.452-470.

7. Тертышний С.А. Рынок ценных бумаг и методы его анализа. – СПб.: Питер, 2004. – 220 с., с. 12-50

8. Шелудько В.М. Фінансовий рнок: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2006, с. 385-415.

11.1 Технологія фондового ринку

Діяльність на фондовому ринку має чітко виражену технологію, досить специфічну і порівняно стабільну. Технологія фіксується на папері – у вигляді схеми і опису, а здійснюють її люди, використовуючи свій інтелектуальний , інформаційний і технічний потенціал. Ця діяльність складна, потребує спеціальних знань і досвіду, тому най успішно її виконують професіонали – посередники між первинним емітентом і кінцевим інвестором.

Законодавством України визначено такі види професійної діяльності на фондовому ринку:

• ведення реєстру власників іменних ЦП (збирання, фіксування, обробка, збереження і надання даних, що забезпечують систему реєстрації власників ЦП);

• Депозитарна діяльність – надання послуг зі збереженням ЦП і (або) обліку прав власності на них, обслуговування угод щодо ЦП;

• Розрахунково-клірингова діяльність, тобто визначення взаємних зобов’язань щодо угод з ЦП і виконання розрахунків;

• Торгівля ЦП, тобто виконання громадянсько-правових угод щодо ЦП;

• Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку, надання послуг, які безпосередньо сприяють укладанню угод на біржовому і позабіржовому ринку ЦП;

Емісія ЦП – це встановлена в законодавчому порядку послідовність дій емітента з випуску й розміщення ЦП (випуск – сукупність ЦП одного емітенту, одного виду, однієї номінальної вартості, які забезпечують власникам однаковий (в межах даного випуску) обсяг прав і мають однакові умови розміщення (продажу)).

Рішення про випуск акцій приймають засновники АТ за наступним затвердженням його на загальних зборах акціонерів. Розмір випуску на може перевищувати 1/3 розміру статутного фонду. Рішення оформлюється протоколом, в якому зазначають мету випуску, види акцій, їх номінальну вартість, порядок виплати дивідендів, порядок розміщення і викупу.

Форма впуску ЦП фіксується в протоколі і в спеціальному документі – проспекті емісії (меморандумі) про випуск ЦП. Він підписується керівником і головним бухгалтером, які і відповідають за достовірність інформації.

Якщо ЦП пропонуються для розповсюдження через відкритий продаж чи у разі випуску акції відкритим АТ, емітент має подати в Державну комісію з ЦП та фондового ринку проспект емісії (меморандум) разом з заявою про реєстрацію. Емітент через торговця ЦП зобов’язаний надати кожному інвесторові можливість ознайомитися з проектом до укладання угоди про купівлю ЦП.

Обсяг інформації для проспекту (меморандуму) та їх тираж встановлює Держана комісія з ЦП і фондового ринок, яка може:

• зобов’язати емітента дотримуватися певних вимог щодо подання даних бух. обліку;

• вимагати підтвердження цих даних незалежним аудитором;

• зобов’язати емітента опублікувати проспект (меморандум) в офіційному виданні Комісії або в засобах масової інформації;

• відмовити у прийнятті проспекту, якщо порушено правила його підготовки чи не сплачено реєстраційного мита.

Розміщення ЦП – це відчуження ЦП емітентом первинним власникам через укладання громадянсько-правових угод. Розміщення звичайно має форму передплати – закритої ( розміщення ЦП поміж заздалегідь визначених інвесторів без публічного оголошення пропозиції) або відкритої (розміщення ЦП серед потенційно необмеженого кола інвесторів через оголошення публічної пропозиції). Під час відкритого продажу акцій забороняється надавати будь-кому будь-які привілеї щодо придбання ЦП (крім емісії державних ЦП, а також щодо використання акціонерами відкритих АТ свого переважного права викупу нової емісії акцій).

На етапі розміщення перше слово належить анеррайтеру (от англ.. передплатник). Це торговець ЦУП, котрий виступає від імені і з дорученням емітента відповідно до укладеного з ним договору або викуповує у емітенту ЦП для їх наступного розміщення за передплатою. Андерайтери можуть розмістити й меншу кількість ЦП, ніж указано в проспекті. Частку нерозміщених ЦП, котрої достатньо, щоб визнати емісію такою, що не відбулася , визначає держава.

Протягом усього періоду відкритого продажу ЦП не можуть продаватися за ціною нижче їх номінальної вартості, або вартості встановленої Комісією, виходячи з ринкової вартості ЦП цього емітенту на фондових біржах чи позабіржових системах.

ЦП випуск яких не зареєстровано не підлягають розміщенню. Реєстрація потрібна всім учасникам фондового ринку: емітенту – для відстеження руху і трансформації випущених ЦП; інвестору – для гарантії одержання доходу; державі – для контролю і регулювання; посередникам – для якісного виконання послуг. Під час реєстрації випуску кожному випуску надається державний реєстраційний номер.

Для реєстрації випуску акцій АТ подає в орган реєстрації таки документи:

• заяву про реєстрацію;

• рішення стосовно затвердження результатів передплати на акції, оформлені протоколом з підпорами і печаткою емітента;

• нотаріально засвідчену копію статуту або змін у ньому, зв’язаних зі змінами розміру статутного фонду (номінальної вартості або кількості акцій);

• зразок бланка сертифіката акції, оформленого згідно вимогам закону (за документарної форми випуску);

• баланс, засвідчений підписами і печаткою емітента й аудитора, довідка про фін. стан і висновок аудитора на перше число кварталу, у котрому подаються документи;

• копію свідоцтва про реєстрацію попередніх випусків акцій;

• копію свідоцтва про державну реєстрацію товариства.

Реєстр власників ЦП – це список зареєстрованих власників з зазначенням кількості, номінальної вартості й виду ЦП, який складено на певну дату і який дає можливість ідентифікувати їх власників, кількість і види належних їм ЦП (реєстр служить інтересом і потребам емітентів).

Одна з функцій реєстратора – це облік доходів, що нараховується і виплачується на іменні ЦП: дивіденди, відсоткові виплати, погашення.

Депозитарій – фіксація прав на ЦП (обслуговував інвесторів).

Пріоритетна роль у випуску ЦП належить приватизованім підприємствам.

Кліринг ЦП – це визначення взаємних зобов’язань і прав власності учасників угод та інших операцій з ЦП в процес се виконання згаданих угод і операцій, під час якого відбувається збирання, зрівняння, виправлення інформації та підготовка бухгалтерських документів для здійснення цих угод (кліринг здійснюється депозитаріями).

Кліринг відбувається в чотири етапи:

1. Укладання угоди (на фондовій біржі усно або у вигляді обміну записками, факт укладання угоди фіксується в комп’ютерному центрі біржі; на позабіржовому ринку угоди укладаються по телефону, телексу або з допомогою електронних мереж). Підписання угоди двома сторонами одночасно здійснюється здебільшого тільки на первинному ринку.

2. Зрівняння показників угоди (урегулювання розбіжностей щодо суті та предмета угоди.

3. Кліринг включає:

• перевірка правильності оформлення документа;

• обчислення грошових сум, які належить переказати і кількості ЦП, котрі передаються;

• оформлення розрахункових документів, що направляються на виконання.

Для зменшення кількості платіжних операцій і скорочення обсягу розрахункових робіт широко застосовується взаємозалік, який буває двостороннім і багатостороннім (з’являється закрита, відкрита (коротка чи довга) позиція). Визначення позицій сторін називається нейтингом.

4. Виконання угоди – грошовий платіж і передача ЦП.

Згідно законодавству України, фондова біржа – це організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля ЦП.

Фондова біржа є АТ, яку може створити не менш ніж 20 засновників – торговців ЦП, за умови внесення ними до статутного фонду 10000 і більше неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Фондова біржа створена не для отримання прибутку, а тільки для організації укладання угод з купівлі-продажу ЦП.

Дві основні функції фондової біржі:

• мобілізація й концентрація вільних коштів через продаж ЦП (організації продажу);

• здійснення кредитування держави і організацій через купівлю ЦП.

Біржові угоди (операції) укладаються лише між засновниками і членами біржі, а послуги надаються через посередництва членів біржі.

Фондова біржа – це організаційно оформлений і регулярно функціонуючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Вона виконує такі основні функції :

- відкриває доступ підприємствам до позичкового банківського капіталу;

- слугує важливим координатором розміщення державних цінних паперів;

- забезпечує можливість переміщення капіталу з однієї сфери діяльності в іншу або переміщення капіталу з однієї країни до іншої;

- виступає своєрідним економічним барометром ділової активності.

   Основними операціями, які здійснює фондова біржа, є :

- перевірка якості та надійності цінних паперів ;

- обмін цінних паперів, їх приймання, надання рекомендацій щодо встановлення початкової котирувальної ціни ;

- встановлення на основі аукціонної торгівлі єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітента ;

- оформлення угод щодо купівлі продажу цінних паперів ;

- виконання централізованих взаєморозрахунків у межах біржового ринку цінних паперів ;

- забезпечення централізованого інформування (гласності біржових операцій) і курсового контролю ;

Як особливий інститут вторинного ринку цінних паперів фондові біржі сприяють нагромадженню капіталу, його розподілу і перерозподілу, а також контролю за інвестиціями та інфляцією. У світі налічується близько 200 фондових бірж, об’єднаних у міжнародну Федерацію фондових бірж. Найбільшими з них є фондові біржі Нью – Йорка, Лондона й Токіо, на які припадає до 60 % загальносвітового обсягу торгівлі акціями.

Одна з біржових процедур – лістинг – включення до списку, допуск до торгів. Це досить трудомістка процедура, пов’язана з додатковими витратами і контролем за діяльністю емітента. Однак для емітента лістинг забезпечує мартабельність, тобто високу ліквідність ЦП, їх придатність для швидкої реалізації і відносну стабільність цін.

Фондова біржа відповідає лише за операції з такими ЦП, що пройшли лістинг.

Діяльність біржі спрямована на створення в Україні централізованого ринку цінних паперів, який підлягає державному регулюванню і характерними ознаками якого мають бути котирування цінних паперів, ліквідність, відкритість, прозорість гласність ринкової інформації з метою задоволення запитів кожного вкладника, довіра з боку широких верств населення. Фондовий ринок України повинен складатися з трьох провідних елементів - єдиної національної фондової біржі, єдиного клірингового банку, а також єдиного Центрального депозитарію.

Для спрощення процедури передачі цінних паперів від одного власника до іншого збільшення гарантій для власників цінних паперів щодо обліку прав на цінні папери та їх зберігання створюється Національна депозитарна система.

Кліринговий банк є важливим учасником централізованої системи електронного обігу цінних паперів, він здійснює кліринг операцій з цінними паперами. Оскільки біржа - небанківська уст­анова, вона є тільки місцем проведення торгів, котирування та реєстрації угод, то здійснювати платежі за угодами можуть спеціалізовані банки, де відкриваються рахунки учасників угод.

Кліринговий банк обслуговує розрахунки між учасниками біржових угод за системою „оплата проти поставки". Оплата за ЦП здійснюється одночасно з передачею паперів, а переказ платежу має, відбутися щонайпізніше наприкінці дня, визначеного для виконання угод. Будь-яка торговельна угода обов'язково здійснюється за посередництвом Клірингового банку та Депозитарію, які беруть на себе зобов'язання щодо переміщення цінних паперів і грошей між торговцями-професіоналами.

Функціонування централізованого ринку цінних паперів неможливе без брокерських контор. Брокерською конторою фондової біржі є господарське товариство (як правило, ТзОВ),яке має дозвіл на здійснення діяльності з цінними паперами, є членом або підрозділом члена фондової біржі, власником брокерського місця чи орендарем брокерського місця та зареєстроване на фондовій біржі.

Головним агентом брокерської контори є брокер, який укладає угоди (біржові контракти) між покупцями і продавцями товарів, цінних паперів, валют, інших цінностей на фондових і товарних біржах. Брокер здійснює біржові операції за дорученням та за рахунок клієнтів, отримуючи за посередництво певну плату (брокерську комісію).

На фондовій біржі обертаються цінні папери акціонерних товариств чи інших емітентів, які пройшли біржову експертизу і включені до біржового списку.

Широке впровадження комп'ютерних технологій у біржовій торгівлі привело до того, що певна кількість біржових операцій виконується в автоматичному режимі. Зручна і швидкодіюча система комп'ютерного укладення угод, що в цілому сприяє підвищенню ефективності біржового ринку, іноді відіграє негативну роль в моменти втрати біржею рівноваги в результаті спекулятивних операцій.

Крім стандартних послуг по операціях з цінними паперами, фондові біржі забезпечують учасників операцій на фондовому ринку оперативною та аналітичною інформацією про стан фондового ринку та тенденції його розвитку. До 30% доходів бірж становлять доходи від надання інформаційних послуг.

Початок біржовому фондовому ринку України покладено організацією Української фондової біржі (УФБ). Перша фондова біржа У країни, заснована у формі акціонерного товариства Як і інші фондові біржі, вона не має на меті одержання прибутку і займається винятково організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів між учасниками ринку, не здійснюючи прицьому операції від свого імені. Засновниками біржі, її акціонерами є провідні комерційні банки. Кожна з акцій, придбаних засновниками, дає їм право на володіння одним брокерським місцем набіржі. Однак володіння більше ніж однією акцією можливе тільки за рішенням Біржової ради. Зміна власника акції та обіг акцій біржі також регулюються рішенням Біржової ради.