2.3 Валютне регулювання і валютний контроль

Основи валютного регулювання і валютного контролю були закладені з прийняттям Декрету КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. В Декреті встановлювався режим здійснення валютних операцій на території України, права і обов’язки суб’єктів валютного ринку, відповідальність за порушення валютного законодавства, а також повноваження державних органів управління і функції банків в регулюванні валютних операцій.

Відповідно до законодавства України НБУ визначає структуру валютного ринку, організовує торгівлю валютними цінностями на ньому та регулює експорт та імпорт капіталу. До компетенції НБУ в сфері валютного регулювання належать:

• видання нормативних актів щодо ведення валютних операцій;

• видача та відклик ліцензій, здійснення контролю за діяльністю банків та інших установ;

• здійснення валютної політики, виходячи з принципів загальної економічної політики України;

• нагромадження, зберігання і використання валютних резервів;

• встановлення способів визначення і використання валютних курсів іноземних валют;

• встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків та інших установ, що купують і продають іноземну валюту тощо.

Валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягають обов’язковому декларуванню в НБУ. Зобов’язання щодо декларування валютних цінностей, а також валютних операцій за участю резидентів та нерезидентів, підлягають валютному контролю.

Крім НБУ та уповноважених комерційних банків. Функції валютного контролю здійснюють ДПА, Мінзв’язку та Держмитслужба України. ДПА здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами та нерезидентами на території України. На Мінзв’язку покладено контроль за дотриманням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Держмитслужба здійснює контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

Контрольні питання:

1. Основи правового регулювання фінансового ринку в Україні.

2. Назвіть основні форми державного регулювання фінансового ринку

3. Особливості регулювання фондового ринку.

4. Охарактеризуйте функцій та завдання ДКЦПФР

5. Необхідність та особливості саморегулювання фондового ринку.

Тема 3 фінансові посередники

Мета: з’ясувати суть і необхідність фінансового посередництва

ПЛАН

1. Поняття та сутність посередницької діяльності.

2. Банківські універсальні та спеціалізовані фінансові посередники.

3. Небанківські посередники

Литература:

1. Еш С.М. Фінансовий ринок: Навчальний посібник – К., Центр учбовой літератури – 528 с., с. 78-133

2. Колісник М.К., Маслак О.О., Романів Є.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004, с. .

3. Корнєєв В.В. Кредитні та інвестиційні потоки капіталу на фінансових ринках. – К.: НДФІ, 2003. – 376 с., с. 237-300

4. Смолянська О.Ю. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2005, с..

5. Шелудько В.М. Фінансовий ринок: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2006, с. .