Модуль 5 ПФ.С.02.ПР.0.06.01 Формувальні суміші

ТЕМА: Формувальні суміші.

МЕТА:

• дидактична ознайомитись з класифікацією сумішей. Вивчити технологічний процес отримання сумішей

• виховна розвивати інтерес до майбутньої професії, прививати культуру технічного мовлення і мислення.

ПЛАН

1. Підготовка початкових матеріалів.

2. Приготування формувальних сумішей

3. Класифікація формувальних сумішей

4. Властивості формувальних сумішей.

5. Контроль властивостей формувальних сумішей

6. Добір формувальних сумішей.

7. Протипригарні матеріали та покриття

8. Техніка безпеки під час виготовлення формуваль­них сумішей

Література:

1. Емельянова А. П. Технология литейной формы. - М.: Машиностроение, 1986. 224 с.

2. Титов Н. Д., Степанов Ю. А. Технология литейного производства. - М: Машиностроение. 1985. 400 с.

1. Підготовка початкових матеріалів

Технологічний процес виготовлення формувальних та стержневих сумішей складається з наступних операцій:

1) підготовка відпрацьованої суміші,

2) підготовки свіжих матеріалів і добавок,

3) змішування підготовлених матеріалів

1. Підготовка відпрацьованої суміші

Об'єм відпрацьованої суміші, яка проходити спеціальну підготовку з метою використання її для приготування нових сумішей, у середньому в 10 разів більше об'єму свіжих матеріалів. Сучасна технологія разом із високим рівнем автоматизації ливарних ліній, для виробництва відливок у піщаних формах, потребує безперервного контролю фізико-механічних властивостей у процесі приготування. Це можливо виконати при відсутності у відпрацьованій суміші сторонніх включень, при стабільній вологості, температурі (по всьому об'ємі суміші) при поступанні в змішувач. Транспортні потоки відпрацьованої суміші мають устаткування:

• відділення скрапу,

• розмелу та відділення грудок,

• гомогенізації (вирівнювання складу, властивостей суміші),

• охолодження, для сепарації та регенерації відпрацьованої суміші.

У 1 м³ відпрацьованої суміші міститься до 10 кг металевих включень - гачків, шпильок, корольків металу i т.д. Для відокремлення феромагнітних включень використовують магнітні сепаратори, які встановлені на ділянці передачі відпрацьованої суміші з одного конвейєру на інший. Стрічка з формувальною сумішшю огинає шків, усередині якого вмонтований електромагніт. Немагнітні частини формувальної суміші зсковзують із стрічки, а магнітні продовжують рухатись разом із стрічкою, коли дія магнітного шківа припиняється вони падають у бункер.

Послідовно за магнітним сепаратором установлюють валкові дробарки для розмивання грудок суміші і потім полігональні сита для просіювання суміші. Після вибивання відпрацьована суміш має нерівномірну вологість та температуру, яка досягає 100 С і вище. Гомогенізацію виконують у спеціальних барабанах, які називаються гомогенізатори. Тут суміш ретельно перемішується й зволожується, зайва волога вилучається в охолоджуваних установках, куди під тиском подається повітря. Повітря й пара, яка утворюється при продувці, забирають із собою пил. Оброблена таким чином суміш поступає в бункер-відстійник або в бункери над змішувачами.

Регенерація відпрацьованої суміші

Формувальна суміш, яка постійно знаходиться в обороті, поступово губить свої початкові властивості. Під дією високих температур, частинки кварцу розтріскуються, подрібнюються, перетворюються в пил. Пил заповнює пори між піщинками, при цьому різко знижується газопроникність і, відповідно, збільшується здатність до утворення пригару. Під дією високих температур проходять безповоротні процеси й у глині: при температурі більше 400 С глина губити вологу і перетворюється в пил. Така глина при наступному зволоженні не відновлює ні пластичності, ні клейкості і є у відпрацьованій суміші шкідливою домішкою.

Використані формувальні суміші підвергають регенерації, яка полягає в тому, що суміш очищується від пилу, поновлюється, при цьому відновлюються її початкові властивості. Регенерація дозволяє багаторазово використовувати формувальні матеріали завдяки відновленню піщаної основи. З великої кількості способів регенерації у промисловості знайшли використання гідравлічний, термічний, механічний.

Для регенерації застосовують первинну обробку суміші: магнітну сепарацію, дроблення, просівання.

Потім з суміші відділяють сполучник.

Гідравлічне очищення полягає у тому, що за допомогою води, добавок розчинника від зерна піску відділяють глину, солі натрію, фосфору. Промитий пісок сушать, просівають (класифікують) і використовують для приготування формувальних сумішей.

При термічній регенерації обробку виконують в печах киплячого шару, на віброжелобах з інфрачервоними пальниками. Пісок нагрівають до температури вище 900°С, при цьому згорають плівки зв'язуючого на поверхні піску, глинисті речовини легше відділяються від піску.

При механічній регенерації поверхні піску очищаються від глини, зв'язуючого при зіткненні піщинок в потоці повітря, тертям піщинок один об одного. Для цього використовують ударно-відбивні і молоткасті млини, пневморегенератори і т.д.

Регенерація суміші обумовлена вимогами зменшення забруднення навколишнього середовища, раціонального використовування родовищ цінних пісків, зниження браку відливань.