Педагогічні праці

«Виховний ідеал», «Виховна роль мистецтва», «Загальні методи навчання», «Засоби естетичного виховання», «Система навчання», «Система освіти в самостійній Україні», «Організаційні форми виховання», «Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру».

Педагогічні погляди

• автор української національної системи освіти;

• головними елементами національної системи освіти на його думку є християнська мораль, як основа родини і здорового суспільства; високий рівень педагогічних наук; організація педагогічних досліджень і розбудова педагогічних станцій і лабораторій; видання педагогічних творів, шкільних підручників, літератури для молоді різного віку на найвищому мистецькому і технічному рівнях;

• запропонував систему освіти у вільній Україні, яка мала таку структуру: переддошкільне і дошкільне виховання: материнський догляд або ясла (до 3-х років), дитячий садок (від 3-х до 6 років); початкова школа (від 6 до 14 років); середня школа: класична гімназія, реальна школа, середньо-технічні школи, учительська семінарія, середня агрономічна школа, середня медична школа (від 14 до 18 років); висока школа: університет, вищі технічні школи, педагогічний інститут, академія мистецтв, консерваторія, військова академія (від 18 до 22-23 років); позашкільна освіта; науково-дослідні установи: академія наук, академія педагогічних наук;

• система національного виховання повинна охоплювати й родинне виховання;

• основа виховного ідеалу за Ващенко: загальнолюдські, національні цінності, моральні закони творення добра і боротьбі зі злом, побудова справедливого ладу;

• важливу роль в утвердженні моральних якостей відводив релігійному вихованню і церкві;

• моральні цінності виводив з християнської віри і релігії, мета людини – служіння богові й своїй нації;

• виховний ідеал українця, на його думку, ґрунтується на двох головних принципах: виховання людини на засадах християнської моралі та на здобутках духовності українського народу;

• був переконаний, що метою виховання у вільній Україні має бути благо і щастя Батьківщини.

Огієнко Іван Іванович

(1881 – 1972)

український церковний і громадський діяч, митрополит, мовознавець, історик церкви, педагог, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка

Основні етапи життя та діяльності

• 1896р. – закінчив початкову чотирирічну школу в Брусилові

• 1900 р. – закінчив повний фельдшерський курс Київської військово-фельдшерської школи

• 1903 р. – в Острозі склав іспити в місцевій гімназії й отримав відповідне свідоцтво

• 1909 р. – закінчив Київський університет св. Володимира. Згодом навчався на Вищих Педагогічних курсах, працював у Київському комерційному інституті

• 1915 р. – викладав у Київському університеті, був приват-доцентом кафедри мови і літератури. Належав до Української партії соціалістів-федералістів

• 1917– 1918 рр. - відіграв значну роль в українізації вищих навчальних закладів і шкільництва

• 1918 р. – професор кафедри історії української культури Київського українського державного університету

• 1918 р. – засновник і перший ректор Кам'янець-Подільського державного українського університету (урочисто відкрито 22 жовтня 1918 р.)

• 1919 р. – призначений міністром освіти УНР, працював в урядах Володимира Чехівського та Сергія Остапенка

• 1919 – 1920 рр. – міністр віросповідань УНР в урядах Ісаака Мазепи та В'ячеслава Прокоповича

• 1920 – 1924 рр. – міністр у справах віровизнання уряду УНР

• 1924 р. – викладав українську мову у Львівській учительській семінарії

• 1926 – 1932 рр. – професор церковнослов'янської мови на богословському факультеті Варшавського університету

• 1933 – 1939 рр. – заснував і редагував у Варшаві журнал «Рідна мова» і «Наша культура», які сприяли популяризації української культури, норм єдиної літературної мови серед українців за межами УРСР, виступав проти русифікаторської політики тогочасного керівництва Радянської України

• 1951 р. – на Надзвичайному Соборі у Вінніпезі обраний главою Української Греко-Православної Церкви у Канаді і митрополитом Вінніпегу, доклав чимало зусиль для організації та розбудови українського національно-культурного та релігійного життя у Канаді