Дидактичні погляди

• обстоював необхідність навчання всіх дітей незалежно від їхнього соціального стану. Школи мають бути рідномовними, доступними, безкоштовними;

• обґрунтував необхідність використання у навчанні наступних принципів: доступності, зв'язку навчання з практикою, врахування інтересів кожної особистості, наочності, поступовості і послідовності, активності, свідомості, зв’язку теорії з практикою, з життям;

• до змісту освіти педагог включив: граматику, математику, фізику, механіку, музику, філософію, медицину, географію, іноземну мову, хімію, астрономію, землеробство, мораль, юриспруденцію;

• серед методів і засобів навчання виділяв: лекції, доповіді, бесіди, розмови, роботу з книгою, листування;

• використовував нетрадиційні форми навчання, а саме уроки серед природи, просвітницькі уроки серед простого люду;

• провідне місце у всебічному розвитку відводив розумовій освіті, яка «допомагає людині пізнати себе, навколишній світ, сутність щастя»;

• високо поціновуючи працю вчителя, стверджував, що він повинен мати ґрунтовні знання, бути шляхетним, любити дітей, свою справу, бути прикладом для інших в усьому.

Духнович Олександр Васильович

(1803 - 1865)

український учений, педагог, письменник

Основні етапи життя та діяльності

• 1812 р. – навчання в Ужгородській гімназії

• після закінчення гімназії і духовної семінарії працював домашнім вчителем, викладав російську мову в семінарії

• 1821 р. – закінчив гімназію в Ужгороді

• 1827 – закінчив Ужгородську духовну семінарію

• 1831 р. – видав підручники для початкової школи з географії «Краткий землепис для молодих» та історії

• 1847 р. – написав перший на Закарпатті народний буквар – «Книжиця читальная для начинаючих»

• 1853 р. – написав підручник з російської мови «Сокращенная грамматика письменного Русского языка»

• 1857 р. – видав перший систематизований підручник з педагогіки для народних вчителів «Народна педагогия в пользу училищ та учителей сельских»

Виховні погляди

• науку і просвіту розглядав як «єдиний засіб і шлях до майбутнього щастя народу»;

• розглядав освіту як основу духовного життя;

• вважав, що за рахунок поширення освіти можна значно поліпшити суспільство;

• наполягав на тому, що «людині треба надати освіту, повноцінне виховання, тільки тоді вона буде корисної собі і суспільству»;

• школа має бути осередком культури;

• серцевиною педагогіки О.В. Духновича є ідея народності, яка полягає в тому, щоб виховувати в дітях людяність, людинолюбство, доброчинність;

• виступав за створення системи виховання відповідно до історичних і національних традицій народу, вважав, що мова має сприяти розумовому, моральному та естетичному вихованню дітей;

• мета виховання – формування громадянина і патріота;

• джерелами і засобами виховання педагог вважав вітчизняну історію, народні пісні, звичаї народу, приклади дорослих, заохочення, покарання, вправи, наставляння, залучення дітей до праці;

• методи виховання, на його думку, повинні сприяти саморозвитку, вдосконаленню природних обдарувань, гальмувати негативні якості;

• відстоював єдність розумового, морального, фізичного виховання та виховання працею;

• на думку педагога діти повинні завжди займатися корисними справами, дозвілля їхнє має бути доцільним і розумним;

• виходячи з принципу природовідповідності прагнув враховувати вікові та індивідуальні особливості вихованців в процесі виховання.