Гельвецій Клод Адріан

(1715 – 1771)

французький літератор і філософ - матеріаліст утилітарного напрямку; ідеолог французької буржуазії епохи Просвітництва

Основні етапи життя та діяльності

• закінчив єзуїтський коледж, де його готували до фінансової служби, але він з молодості захоплювався поезією

• 1751 р. – був генеральним відкупником

• 1751 р. – зблизившись з Монтеск'є і Вольтером, присвятив себе науці та літературі

• 1758 р. – був заборонений і спалений один з головних його творів «Про розум»

• заслуговує на увагу його твір «Про людину, її розумові здібності та її виховання»

Педагогічні погляди

• заперечував вирішальну роль спадковості та вроджених ідей, доводив, що виховання робить людину тим, чим вона є;

• виходячи з того, що перебудова суспільства можлива завдяки вихованню, захищав суспільне виховання й освіту;

• мета виховання – розкриття серця дитини для гуманності, а розуму – для правди, щоб виховати громадян, у свідомості яких ідея особистого добра поєднувалася б з ідеєю добра для всіх;

• головне завдання морального виховання – моральне вдосконалення людини;

• мораль необхідно викладати, як і будь-яку іншу науку, а її принципи слід зробити наочними і доступними дітям;

• вирішальну роль у формуванні особистості відводив розумовому вихованню;

• фізичне виховання має зробити людину сильною, здоровою;

• вважав, що жінкам треба надати можливість отримувати освіту на рівні з чоловіками.

Песталоцці Йоганн Генріх

(1746 – 1872)

швейцарський педагог

Основні етапи життя та діяльності

• освіту отримав у початковій німецькій школі, а згодом в середній латинській школі

• після закінчення школи вступив до Цюріхської вищої школи, де закінчив два молодших курси: філологічний і філософський

• брав активну участь у роботі «Гельветичного товариства кушнірів», на зборах якого розглядалися питання історії, політики, моралі, виховання

• свої статті публікував у журналі «Нагадувач»

• 1714 р. – відкрив школу інтернатного типу у м. Нейгоф для дітей селян, де поєднував навчання з продуктивною працею

• 1780 р. – закриття школи

• 1799 р. – відкрив притулок для дітей-сиріт 5-10 років на 80 дітей у м. Станці;

• 1799 – 1804 рр. – керував Бургдорфським педагогічним інститутом

• 1804 – 1825 рр. – керував Івердонським педагогічним інститутом

Педагогічні праці

«Лебедина пісня», «Лінгард і Гертруда» (1781), «Метод. Пам’ятна записка Песталоцці»(1800), «Що дає метод розуму і серцю» (1806), «Як Гертруда вчить своїх дітей»(1801)

Педагогічні погляди

• основа педагогічної теорії – природовідповідність виховання;

• за Песталоцці природа вкладає у дитину певні сили, а виховання виявляє, розвиває і формує їх для життя і діяльності людини;

• мета виховання - гармонійне поєднанні фізичного, розумового, морального виховання дитини і формування на цьому ґрунті працьовитого, високоморального, корисного суспільству трудівника;

• центром педагогічної системи за Песталоцці є теорія елемен- тарної освіти;

• намагався розкласти розумове, моральне і фізичне виховання на ряд простих послідовних елементів з тим, щоб учень засвоював їх у суворо логічній методичній системі;

• розробив методики початкового навчання, а саме відстоював звуковий метод навчання грамоти, пропонував писати літери з прямих і кривих ліній, радив вивчати співвідношення чисел через додавання і віднімання одиниці;

• деталізував і методично розробив навчальний план нової по- чаткової школи: арифметику, початки геометрії, малювання, читання, письмо, граматику, початки природознавства, історію, географію;

• розробив концепцію розвивального навчання;

• звертав увагу на врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини в процесі навчання;

• головним принципом навчання вважав наочність, без якої неможливо сформувати правильне уявлення про світ, розвивати мислення і мовлення;

• пропонував учити дітей систематично, послідовно, доступно і добиватись міцних знань;

• вперше втілив у життя ідею поєднання навчання дітей з виробничою продуктивною працею;

• сімейне виховання визнавав єдиною вищою основою виховання;

• вагому роль у релігійно-моральному вихованні відводив сім’ї, передусім матері, «родина – це перший зразок науки життя в спільноті, науки взаємодопомоги»;

• великого значення надавав фізичному вихованню, вважаючи його найпершим видом розумного впливу дорослих на розвиток дітей. Фізичне виховання, за його словами, повинно бути тісно пов’язане з моральним і розумовим;

• показав, як можна поліпшити життя селян через організацію виховання дітей в сім’ї і школі.