
- •Розділ 6 промивання свердловин
- •6.1 Розчини і дисперсні системи
- •6.2 Степінь дисперсності
- •6.3 Гідрофільні та гідрофобні колоїдні системи
- •6.4 Гідрофобна і гідрофільна коагуляція
- •6.5 Технологічні функції бурових розчинів При бурінні свердловин в складних гірничо-геологічних умовах бурові розчини повинні виконувати наступні основні функції :
- •Бурові розчини повинні:
- •6.6 Класифікація бурових розчинів
- •6.6 Основні властивості бурових розчинів
- •6.6.1 Густина бурового розчину
- •Аерометр аг-зпп
- •Підготування приладу аг-зпп:
- •Перевірка приладу
- •Вимірювання густини бурового розчину за допомогою ареометра аг-зпп:
- •Важільна вага врг-1
- •Підготовка приладу:
- •Перевірка приладу врг – 1:
- •Визначення густини бурового (тампонажного) розчину за допомогою важільної ваги врг – 1:
- •Підготовка приладу
- •Визначення густини бурового розчину за допомогою пікнометра:
- •Підготовка приладу до роботи:
- •Вимірювання умовної в’язкості:
- •6.6.3 Статичне напруження зсуву бурового розчину
- •О Рисунок 6.9 – Прилад снс-2 пис приладу
- •Підготовка приладу до роботи:
- •Ротаційний віскозиметр всн-3 (рисунок 6.10) Вимірювання статичного напруження зсуву за допомогою приладу всн-3:
- •6.6.4 Реологічні властивості промивних рідин
- •Вимірювання реологічних показників за допомогою ротаційного віскозиметра всн-3:
- •Частота обертання, об/хв.
- •Вимірювання реологічних характеристик за допомогою ротаційного віскозиметра всн-2м (рисунок 6.12) Виконання роботи:
- •6.6.5 Фільтраційні властивості промивних рідин
- •Вимірювання фільтрації приладом вм-6 Опис приладу
- •Підготовка приладу:
- •Вимірювання фільтрації:
- •Вимірювання фільтрації з допомогою приладу флр-1
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання фільтрації:
- •6.6.6 Вимірювання товщини фільтраційної кірки
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу:
- •Вимірювання товщини кірки:
- •6.6.7 Визначення вмісту піску та концентрації твердих домішок у буровому розчині
- •Опис приладу
- •Основні характеристики відстійника
- •Порядок роботи:
- •6.6.8 Вміст твердої фази
- •6.6.9 Визначення концентрації іонів водню в бурових розчинах
- •Лабораторний рН-метр-мілівольтметр “рН-121”
- •Порядок роботи
- •Виконання роботи:
- •6.6.10 Визначення вмісту газу в буровому розчині
- •Визначення вмісту газу приладом пгр-1
- •Виконання роботи:
- •Визначення вмісту газу за допомогою приладу вг-1м
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення вмісту газу методом розведення
- •Порядок виконання роботи:
- •6.6.11 Стабільність і добовий відстій
- •6.7 Матеріали та хімічні реагенти для бурових розчинів
- •6.7.1 Матеріали
- •Гідрофільність та набухання глин
- •6.8 Регулювання та відновлення властивостей бурового розчину
- •6.8.1 Фізичні методи регулювання властивостей дисперсних систем
- •Основні види обважнювачів:
- •6.8.2 Хімічна обробка бурових розчинів
- •6.8.3 Фізико-хімічні методи регулювання властивостей бурових розчинів
- •6.9 Хімічні реагенти
- •6.9.1 Характеристика хімічних реагентів
- •Глинисті бурові розчини
- •Рецептура і
- •Рецептура II
- •6.11 Приготування бурових розчинів
- •6.11.1 Блок приготування розчину
- •6.11.2 Перемішувачі
- •6.11.3 Ежекторна мішалка
- •6.11.5 Гідравлічний диспергатор
- •6.11.6 Технологічний процес приготування бурових розчинів
- •6.12 Очищення бурового розчину від шламу
- •Для очищення розчину від шламу
- •6.12.1 Вібросита
- •6.12.2 Гідроциклонні шламовідділювачі
- •6.12.4 Регулювання вмісту і складу твердої фази в буровому розчині
- •6.12.3 Очищення бурового розчину від газу
- •6.12.5 Технологія хімічної обробки бурового розчину
Вимірювання реологічних характеристик за допомогою ротаційного віскозиметра всн-2м (рисунок 6.12) Виконання роботи:
► відібрати пробу розчину і заповнити ним контейнер 5 до мітки (100 см3) і встановити автоклав 6;
► встановити за манометром 10 необхідний тиск. але не більший ніж 15 МПа:
► ввімкнути прилад і перемішувати розчин з частотою обертання зовнішнього циліндру 400-500 об/хв.;
► нагріти буровий розчин до заданої температури;
► після досягнення заданої температури збільшити частоту обертання і довести до 600 об/хв. з метою руйнування структури;
► зняти фіксовані і стійкі (протягом 2-3 хв.) покази кутів повороту шкали при частотах обертання 600, 400, 300 і 200 об/хв.;
► побудувати
графічну залежність
;
► оформлення результатів дослідження аналогічне попереднім рекомендаціям.
1-
Змійовик;2
- Внутрішній вимірювальний елемент;
3 - Зовнішній
вимірювальний елемент;
4 - Нагрівальний
елемент; 5- Контейнер;
6 - Автоклав; 7-
Шпиндель; 8 - Шкала; 9 - Пружна нитка; 10 –
Манометр; 11 - Магнітна муфта;
12 - Тахогенератор
Рисунок 6.12
–
Ротаційний віскозиметр ВСН-2
6.6.5 Фільтраційні властивості промивних рідин
У промивній рідині міститься значна кількість вільного дисперсійного середовища, яке не зв’язане ні фізично, ні хімічно із дисперсною фазою. У випадку, коли тиск промивальної рідини у свердловині більший за пластовий, а також за рахунок осмотичного тиску відбувається фільтрація промивальної рідини у проникні гірські породи.
Тобто, при контакті бурового розчину з пористою породою остання діє як фільтр, який пропускає рідину, а також невеликі тверді частинки і затримує більш великі.
Розміри порових каналів близькі до розмірів дисперсної фази або менші від них, тому вони швидко перекриваються, сповільнюючи швидкість фільтрації. Дисперсна фаза уже не здатна проникнути в проникні пласти і вона накопичується в ущільненому стані на поверхні стінки свердловини (формується фільтраційна кірка), через яку відбувається фільтрування вільного дисперсійного середовища у породу.
Рідина, виділена з розчину, рахується фільтратом бурового розчину, а прошарок твердих частинок, який утворився на поверхні гірської породи, називається фільтраційною кіркою.
Таким чином, під фільтрацією (водовіддачею) розуміють здатність бурового розчину відфільтровувати рідку фазу (фільтрат) в породу під дією надлишкового тиску в свердловин з утворенням на стінках свердловини шару із дисперсної фази, який називають фільтраційною кіркою.
Якість бурового розчину залежить від об’єму фільтрату, який поглинається пластом, товщини і міцності фільтраційної кірки.
Високодисперговані розчини утворюють, як правило, тонкі, але ущільнені кірки, фільтрація води через які з часом приближується до нуля. Грубодисперсні, низькоякісні нестабільні розчини утворюють товсті, рихлі і неущільнені кірки з стійкими розмірами капілярів, через які продовжує протікати вода. Такі розчини характеризуються високою фільтрацією.
Великий показник фільтрації бурового розчину та груба (товста) фільтраційна кірка на стінках свердловин спричиняє такі негативні наслідки:
► звуження стовбуру свердловини, осипань і обвалювання деяких гірських порід, а це в свою чергу затрудняє процес будівництва свердловини;
► підвищується вміст шламу і забруднюється буровий розчин;
► збільшуються гідравлічні втрати;
► виникають затягування та сальникоутворення при підйомі бурильної колони (збільшується імовірність виникнення прихватів);
► спотворюються покази геофізичних приладів;
► проникнення фільтрату бурового розчину в пласти погіршує їх природню продуктивність і для її відновлення інколи необхідно проводити перфорацію спеціального типу або декілька кислотних обробок пласта;
► підвищується імовірність утворення тріщин і каналів у фільтраційній кірці при контактуванні із тампонажним каменем.
Фільтрація зменшується із збільшенням вмісту колоїдних частинок і зростає при збільшенні концентрації грубодисперсних частинок, а також при підвищенні температури. При збільшенні перепаду тиску швидкість фільтрації зростає.
Фільтрація у статичних умовах суттєво менша, ніж у динамічних, оскільки у стані спокою проникність фільтраційної кірки зменшується у міру її потовщення, а з часом процес фільтрування може взагалі припинитись. У динамічних умовах верхні шари фільтраційної кірки змиваються і чим більша швидкість руху. тим менша товщина кірки і її фільтраційний опір.
Ідеальний буровий розчин – це розчин, який володіє невеликою фільтрацією і утворює тонку ущільнену кірку (до 2 мм) на поверхні проникних пластів.
Існуючі прилади для вимірювання фільтрації діляться на :
• працюючі під тиском ;
• працюючі під вакуумом.
Перші діляться на прилади, вимірюючі статичну фільтрацію, і прилади, за допомогою яких вимірюють динамічну фільтрацію (в процесі циркуляції над фільтром).
Фільтрація оцінюється об'ємом фільтрату, який відділяється від промивальної рідини протягом 30 хвилин при фільтруванні через паперовий фільтр діаметром 75 мм при встановленому перепаді тиску. Найчастіше фільтрацію визначають при перепаді тиску 0,1 МПа (у зарубіжній практиці 0,75 МПа).
Для заміру фільтрації застосовують прилади ВМ-6, ВГ-1М, прилад ГрозНДІ ФП-20, УДВ-2, ФЛР-1 та інші, але до найбільш поширених в практиці буріння приладів відносяться ВМ-6 і ВГ-1М, в яких фільтрація вимірюється в статичному стані при перепаді тиску 0,1 МПа.
За показник фільтрації (Ф) приймається кількість рідини (см3), яка відфільтровується через круглий паперовий фільтр площею 28 см2 за 30 хвилин.