т

2 Полуторних вільних рядка

еоретичні основи ЕФЕКТИВНОСТІ СУЧАСНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

2

Заголовки підрозділів, а також пунктів слід починати з абзацного відступу (після цифр відповідного порядкового номера), виконувати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

.1. Законодавство – ключова категорія дослідження проблеми ефективності у праві

2 Полуторних вільних рядка

2

Крапка

Кома

.1.1. Поняття «законодавство» у вітчизняній юридичній літературі. Для розкриття сутності поняття «ефективність законодавства», є потреба у вивчені різних точок зору. В літературі терміни «законодавство» та «система законодавства» трактуються в широкому та вузькому розумінні їх змісту, зокрема: як сукупність чинних нормативно-правових актів: законів, постанов, декретів, указів, наказів, інструкцій правотворчих органів, що регулюють правовідносини в державі , і, відповідно, як сукупність упорядкованих норматино-правових актів [92, с. 45; 117; 133].

Нерозривний «пробел»

2 полуторних

вільних рядка

2

2 полуторних

вільних рядка

.1.2. Місце законодавства у системі джерел права України. В умовах розбудови правової держави, формування принципово нових політичних, економічних, соціальних правовідносин, якісного та кількісного розширення прав і свобод людини і громадянина виникла об’єктивна необхідність у фундаментальному оновленні та створенні ефективної системи національного законодавства шляхом гармонізації чинних його норм з принципами і нормами європейського й міжнародного права.

2

Не дозволяється розміщувати найменування підрозділу, пункту внизу сторінки, якщо після нього розташовано тільки один рядок тексту.

2 Полуторних

Вільних рядка

.2. Проблеми змістовного визначення поняття «ефективність законодавства»

2 .2.1. Поняття «ефективність законодавства» у вітчизняній юридичній науці. Найбільш повно, зміст вузькоцільової концепції викладено у колективній монографії «Ефективність правових норм», основні положення якої можна звести до таких ключових моментів:

1

1,25 см - стандартний абзац

. Ефективність правових норм – це співвідношення між фактичним результатом їх дії і тими соціальними цілями, для досягнення яких ці норми були прийняті [66, с. 22]. При цьому зазначається, що:

а ) наведене визначення характеризує загальний зміст даного явища:

-  його не можна розглядати як вимірювальний інструмент придатний для безпосереднього визначення ефективності правових норм;

-

Нерозривний «пробел»

Коротке тире,

без «пробела»

 воно може служити лише методологічною основою для підходу до такого вимірювання.

б ) ефективність правових норм – це не внутрішня якість правових приписів, а певна властивість їх дії. Разом із тим, не можна зводити поняття дії права до правозастосовної й іншої правореалізаційної діяльності, адже дія права не завжди може бути зафіксована через його реалізацію [61, с. 23–29].

2

Коротке тире,

з «пробелами»

Нерозривний

«пробел»

. Цілі правових норм – критерії оцінювання їх ефективності, але зводити ефективність правових норм до всіх змін і наслідків, що реально наступили, не можна, оскільки такі взагалі можуть не настати, та все таки стосовно поставленої мети норму слід визнати ефективною.

А

Наприкінці кожного розділу, окремо, не більше 1 (однієї) сторінки, формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями

втори пропонують класифікувати цілі й одночасно звертають увагу на те, що конкретних соціальних цілей, які лежать в основі різних норм права, так багато, що перерахувати їх усі практично неможливо, та й непотрібно. Можна лише у загальному плані охарактеризувати основні типи цих цілей й визначити їх значення для дослідження ефективності правових норм [66, с. 33; 75, с. 17–21].

Кілька бібліограф. посилань розділяються крапкою та комою

2 полуторних

вільних рядка

В

2 полуторних

вільних рядка

исновки до розділу 2

Узагальнюючи наведене у цьому розділі, можемо зробити такі висновки:

Наприкінці кожного розділу, окремо у межах однієї сторінки, формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями

Наприкінці кожного розділу, окремо у межах однієї сторінки, формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями

Не дозволяється розміщувати найменування підрозділу, пункту, підпункту внизу сторінки, якщо після нього розташовано тільки один рядок тексту.

Наприкінці кожного розділу, окремо у межах однієї сторінки, формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу не обтяжувати загальні висновки незначними подробицями

1. У теорії та практиці переважає широкий підхід до визначення поняття «законодавство». Оскільки за цим підходом закон ставиться в один ряд із підзаконними нормативно-правовими актами та іншими джерелами права, що не відповідає принципам поділу влади та верховенства закону, ускладнює та дезорганізує правореалізаційний і правозастосовний процес, то доцільно законодавство розуміти у вузькому сенсі – як систему тільки законів.

2. Є необхідність введення у науковий обіг поняття «ефективне законодавство», яке являє собою узгоджену систему якісних законів, за допомогою котрих суб’єкти правових відносин реально можуть задовольняти свої інтереси відповідно до загальних принципів права та правової держави. Новизна полягає в тому, що пропонована дефініція об’єднує у собі ефективність як у статиці так і в динаміці (тобто ефективність законодавства й ефективність його дії), оскільки за її допомогою можна визначати як ідеальний стан об’єкта, так і законодавство, що характеризується високим рівнем ефективності.

3. Спираючись на поняття ефективне законодавство, під ефективністю законодавства потрібно розуміти рівень задоволення інтересів суб’єктів правових відносин відповідно до загальних принципів права та правової держави. Структурними компонентами ефективності законодавства є: якість законодавства, якість правореалізаційної діяльності, якість правозастосовної діяльності та якість суб’єктів правових відносин.

4. Методика дослідження рівня ефективності законодавства повинна складатися із двох основних етапів: встановлення рівня ефективності законодавства (рівня задоволення інтересів) та встановлення причин його недостатньої ефективності (дослідження якісного стану складових ефективності законодавства).

5. З метою забезпечення практичного вирішення проблем пов’язаних із формуванням та функціонуванням національної системи законодавства, підвищення рівня її ефективності, методику оцінювання рівня ефективності законодавства необхідно закріпити на законодавчому рівні (пропозиції щодо доопрацювання проекту Закону України «Про нормативно-правові акти» № 7409 від 01.12.10 р. – див. Додаток __)

Д одаток Е Зразок оформлення загальних висновків

В

У висновках узагальнюють і подають одержані найважливіші наукові та практичні результати, з формулюванням розв’язаного наукового завдання та значення його для науки і практики.

Текст загальних висновків рекомендується розподілити на пункти.

ИСНОВКИ