2. Воєнні дії 1914 року.

На території Бельгії німецька армія натрапила на несподіваний жорсткий опір, і на кордон із Францією їй вдалося вийти лише через три тижні. На кінець серпня німці вже були за 25 миль до Парижу. 5-12 вересня на р.Марна відбулася перша велика битва на Західному театрі воєнних дій. В ній з обох боків взяло участь майже 2 млн. осіб, втрати становили 600 тис. Французький ген. Жоффр скористався слабкою координацією дій німців, завдав їм контрудару і змусив відступити до р.Ена. Отже, після поразки на Марні бліц-кріг провалився і війна перетворилася на позиційну, коли від хвороб і холоду гинуло більше вояків, ніж від куль.

Франція переконувала Росію розпочати наступ на Німеччину на Східному фронті, щоб відволікти хоч якісь сили з-під Парижу. Росія, щоб підтримати союзницю, погодилась і почала наступ, навіть не завершивши мобілізації. З німцями росіяни зіштовхнулись у Східній Прусії, і вже невдовзі дві російські армії потерпіли поразки через неузгодженість дій їх командувачів – генералів Ренненкампфа та Самсонова.

В той же час на Пд-Зх фронті російським військам вдалося подолати австрійську оборону і захопити Львів та всю Галичину – австро-угорські війська змушені були відступити до Карпат. Росіяни втратили 230, а австрійці – 400 тис. чол., серед яких було чимало українських січових стрільців.

На Балканському фронті до осені 1915 р. сербські і чорногорські патріоти мужньо захищали свою територію від австро-угорських військ.

Сприятливим для Німеччини став вступ у війну 1 листопада 1914 р. Туреччини, що почала воєнні дії проти Росії як на морі, так і на суші. На Кавказькому фронті Росія отримала переваги, здійснивши 22 грудня 1914 – 7 січня 1915 р. успішну Сарикамишську операцію проти турецької армії.

Вступ Туреччини в Першу світову війну дав, на думку турецьких властей, «унікальний шанс» для остаточного вирішення «вірменського питання», тобто повного винищення вірмен. У 1915-1918 р. османська влада знищила близько 2 млн. вірмен, інші втекли або були виселені турками в Месопотамію, Ліван, Сирію через пустелі, де більшість з них загинула через голод і хвороби. Більш ніж мільйон вірменських біженців було розсіяно по всьому світу. Цей акт міжнародною громадськістю сьогодні визнано геноцидом вірмен.

3. Кампанії 1915 р.

На Західному фронті безглузді атаки французів приносили лише втрати. 22 квітня 1915 р. в долині р.Іпр німецьке командування вперше використало проти англійців отруйні гази. Отруєння дістали 15 тис.осіб, з них 5 тис. загинуло.

18 березня 1915 р. англо-французький флот розпочав Дарданелльську операцію з метою взяти під контроль протоки і м. Константинополь, та натрапив на міни і відступив.

Навесні 1915 р. країни Антанти переконали Італію виступити у війні на їхньому боці. Отримавши грошову позику та запевнення у можливості розширити свої території за рахунок Австрії і Туреччини, 29 квітня Італія розгорнула 35 дивізій проти 20-ти австрійських.

14 жовтня 1915 р. у війну на боці Німеччини вступила Болгарія. У потрійному кільці ворогів сербська армія зазнала значних втрат і змушена була відступити через гори до Адріатичного узбережжя, де врятувалися на союзницьких кораблях.

У 1915 році Німеччина і її союзники, розраховуючи закрити Східний фронт, спрямували основний удар проти Росії. Зосередивши вдвічі більше військ, в шестеро разів більшу артилерію, 2 травня 1915 р. німці прорвали фронт в ході Горлицької операції і до вересня примусили росіян відступити з Галичини, Буковини, частини Волині, Польщі, Литви, Курляндії. На Східному фронті почалась позиційна війна.

У 1914 р. німці змагалися з Великою Британію у потужності своїх лінійних флотів та потерпіли повну поразку, тож 1915 р. німці зосередилися на підводній війні. Атаки німецьких субмарин завдали значної шкоди не лише військовому флоту противників, але й торгівельному судноплавству (загибель у травні 1915 р. “Лузітанії”), було, по суті, встановлено економічну блокаду Британських островів. У 1917 р. німці почали необмежену підводну війну, яка стосувалася всіх кораблів, в т.ч. нейтральних країн.