1.1.4. Характеристика окремих видів торговельного підприємництва

Торговельне підприємництво є досить широкою сферою бізнесу і об’єднує підприємства роздрібної, оптової торгівлі та підприємства ресторанного бізнесу. В свою чергу, торговельне підприємство – це первинна, основна ланка сфери торгівлі, її самостійний господарюючий суб’єкт з правом юридичної особи, що створений для закупівлі, реалізації, а також зберігання товарів, надання різного роду супутніх послуг в цілях задоволення потреб ринку та отримання прибутку. Воно має право займатися одним або двома видами торговельної діяльності (роздрібною або/та оптовою торгівлею), торговельно-виробничою та іншими видами підприємницької діяльності, які не заборонені чинним законодавством.

Всі суб'єкти торговельного підприємництва мають право самостійно обирати організаційно-правову форму господарювання та види торговельної діяльності, характер відносин з іншими суб’єктами ринку, формувати структури асортименту торговельних підприємств, методи продажу товарів та форми обслуговування покупців, проте кожний вид має свою специфіку в організації, реєстрації та веденні бізнесу.

Загальна характеристика підприємництва в роздрібній торгівлі. Роздрібна торгівля забезпечує доведення споживчих товарів від виробників та оптовиків до кінцевих споживачів для задоволення їх попиту і здійснюється через власні або орендовані об’єкти стаціонарної роздрібної торгівлі, що внесені до Державного реєстру, та інші види торговельних об’єктів.

Роздрібна торгівля здійснюється у магазинах і через різні види позамагазинних торговельних об’єктів, які у сукупності складають роздрібну торговельну мережу. Торгівля у магазинах – основна форма здійснення роздрібної торгівлі. Магазин – це основний стаціонарний торговельний об’єкт в роздрібній торгівлі, у якому здійснюється продаж товарів кінцевим споживачам і надання їм послуг. Магазин (спеціалізований магазин, універсам, мінімаркет, супермаркет, гіпермаркет та ін.) займає окрему капітальну споруду або розміщується в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної споруди та має торговельну площу й комплекс приміщень для здійснення торговельно-технологічних операцій.

Позамагазинна торгівля – форма здійснення роздрібної торгівлі через позамагазинні об’єкти, які залежно від ступеня сталості їх місцезнаходження поділяються на:

• стаціонарні – ринки (організовані);

• напівстаціонарні – павільйони, кіоски, торгові автомати;

• пересувні – розвізні (вагонолавки, суднолавки, автолавки, автоцистерни тощо), розносні (лотки, корзини, столики тощо), переносні (палатки);

• дистанційні – за допомогою пошти, Інтернету та іншої комп’ютерної та телекомунікаційної техніки та відповідної технології здійснення продажу товарів.

Дрібнороздрібна торгівля здійснюється через дрібнороздрібну торговельну мережу, яка складається із сукупності напівстаціонарних і пересувних об’єктів (торговий автомат, павільйон, палатка, кіоск, лоток тощо).

Загальна характеристика підприємництва в оптовій торгівлі. Оптова торгівля забезпечує безперебійне доведення скомплектованих партій товарів від виробників до оптових покупців та сприяє найбільш повному задоволенню їх попиту на товари та послуги.

Суб’єкти оптової торговельної діяльності забезпечують оцінку кон’юнктури ринку і попиту покупців на товари та послуги; концентрацію товарної маси та її зберігання; перетворення виробничого асортименту на торговельний; централізовану доставку товарів; товарне кредитування; інформаційне і консультаційне обслуговування тощо.

Оптова торгівля здійснюється у наступних формах, які організуються:

• безпосередньо товаровиробниками, які реалізують товари різним оптовим покупцям – суб’єктам господарювання, що займаються роздрібною торгівлею, оптовим посередникам, іншим товаровиробникам для виробничого споживання;

• оптовими торговельними посередниками, які купують і реалізують товари суб’єктам господарювання, що займаються роздрібною торгівлею, іншим оптовим посередникам, товаровиробникам для виробничого споживання, набуваючи право власності на товар;

• оптовими посередниками (агентами, комісіонерами тощо), що здійснюють продаж товарів товаровиробників, не набуваючи права власності на товар;

• суб’єктами господарювання, що займаються роздрібною торгівлею, і здійснюють дрібнооптовий продаж товарів, які закуплені у товаровиробників та у оптових торговельних посередників для подальшого їх продажу кінцевим споживачам.

Формою здійснення оптової торгівлі є дрібнооптовий продаж товарів на основі самообслуговування за готівковий розрахунок без доставляння відібраних та оплачених оптовими покупцями товарів. Дрібнооптова торгівля здійснюється на основі оптових операцій з купівлі-продажу товарів дрібними партіями, забезпечуючи задоволення попиту на товари дрібних оптових покупців з обмеженим циклом обслуговування.

Посередники за функціональним призначенням можуть бути:

• оптовими торговельними підприємствами з повним або обмеженим циклом обслуговуванням партнерів – постачальників товарів та їх оптових покупців;

• посередницькими підприємствами та фізичними особами-підприємцями, що спеціалізуються на посередництві у збуті/придбанні товарів та сприяють організації оптового обороту.

Суб’єкти оптової торговельної діяльності можуть мати власні товарні склади або (загальнотоварні та/або спеціальні) або орендувати їх у різних суб’єктів господарювання, у тому числі тих, що спеціалізуються на наданні складських послуг і володіють складами загального користування. Оптовий продаж і закупівля споживчих товарів може здійснюватися на оптових ярмарках, виставках-ярмарках, оптових продовольчих ринках, аукціонах, товарних біржах, а також через мережу Інтернет, за допомогою електронної пошти тощо.

Загальна характеристика підприємництва в ресторанному господарстві. Ресторанне господарство забезпечує організацію харчування різних контингентів споживачів. Відносини закладів ресторанного господарства із підприємствами, закладами та установами, яким вони надають послуги, регулюються договорами. У ресторанному господарстві торговельно-виробнича діяльність здійснюється в закладах, що входять до складу ресторанного господарства, або інших об’єктах, які мають в своєму складі відповідні структурні підрозділи.

Торговельно-виробнича діяльність здійснюється через заклади ресторанного господарства, які поділяються на типи (ресторан, кафе, бар, кафетерій, їдальня, закусочна та ін.). Ресторани і бари поділяються на класи (люкс, вищий, перший). Класи об’єктів ресторанного господарства визначаються відповідно до нормативно-правових актів і підтверджуються відповідними свідоцтвами, які встановлюють відповідність вимогам до продукції власного виробництва і закупних товарів, умов їх споживання, організації обслуговування та дозвілля споживачів.

Торговельно-виробнича діяльність у закладах ресторанного господарства здійснюється у формах: повного технологічного циклу, заготівельної, доготівельної, роздавальної діяльності. Торговельно-виробнича діяльність з повним технологічним циклом здійснюється у закладах ресторанного господарства, що перероблюють товари в заготівельних і доготівельних цехах, продають готову продукцію власного виробництва і закупні товари, організують їх споживання у власній торговій залі та за її межами. Торговельно-виробнича діяльність у заготівельних цехах (закладах) здійснюється для приготування на замовлення напівфабрикатів різного ступеня готовності та їх оптового продажу. Доготівельна торговельно-виробнича діяльність здійснюється закладами ресторанного господарства, що мають доготівельні цехи для приготування страв з напівфабрикатів із наступним їх продажем і організацією споживання у власних залах. Роздавальна торговельно-виробнича діяльність здійснюється в закладах ресторанного господарства, які мають приміщення та обладнання для зберігання, розігріву, продажу готових страв та напоїв та їх споживання.

Висновки

Підприємництво - це провідний сектор ринкової економіки, який забезпечує насиченість ринку товарами та послугами, сприяє здоровій конкуренції, створює новий прошарок -підприємець-власник. Процес підприємництва – це діяльність підприємця, яка включає в себе всі етапи створення і розвитку власної ідеї, починаючи від її пошуку і закінчуючи комерційним втіленням її в життя.

Торговельне підприємництво є досить широкою сферою бізнесу і об’єднує підприємства роздрібної, оптової торгівлі та підприємства ресторанного бізнесу.

Торговельне підприємство – первинна, основна ланка сфери торгівлі, її самостійний господарюючий суб’єкт з правом юридичної особи, що створений для закупівлі, реалізації, а також зберігання товарів, надання різного роду супутніх послуг в цілях задоволення потреб ринку та отримання прибутку.

Питання для самопідготовки.

1. Які основні передумови та визначальні фактори розвитку підприємництва?

2. З яких етапів складається процес підприємництва?

3. В чому полягає значення торговельного підприємництва для економіки країни, для сфери виробництва, для споживачів?

4. Які основні мотиви заняття підприємницькою діяльністю?

5. В чому полягає різниця між підприємництвом в роздрібній, оптовій торгівлі, посередництві?

Тест до теми 1.1.

1. Який із перерахованих факторів розвитку підприємницької діяльності є вирішальним?

а) соціально-економічна стабільність держави;

б) приватна власність;

в) розвинута інфраструктура торгівлі.

2. Роль малого підприємництва для держави полягає в:

а) формуванні конкурентного ринкового середовища;

б) соціально-економічній стабільності суспільства;

в) стимулювання розвитку регіональної економіки;

г) всі відповіді вірні.

3. Підприємництво виконує наступні функції:

а) новаторська;

б) екологічна;

в) міжнародна.

4. Процес підприємництва - це

а) діяльність держави по захисту інтересів підприємців;

б) етапи створення і розвитку власної ідеї;

в) підтримання конкурентного середовища в країні.

5. Роль малого торговельного підприємництва для споживача:

а) збільшення зайнятості населення;

б) розбиття крупних партій товарів на дрібні;

в) створення позитивних вражень для людей.

6. Роль малого торговельного підприємництва для країни:

а) формування валового національного продукту;

б) збільшення кількості різних видів магазинів;

в) визначний статус у суспільстві.

7. Роль малого бізнесу в торгівлі визначається:

а) формуванням ринкової кон'юнктури в країні;

б) робота на масового споживача на регіональному рівні;

в) інтеграція та поглинання дрібних партнерів.

8. До мотивів заняття підприємництвом відноситься:

а) мати більше часу для заняття улюбленою справою;

б) можливість підвищити свій соціальний статус;

в) соціальний захист.

9. Який чинник не відноситься до факторів вибору підприємцем торгівельної справи?

а) порівняно невеликі початкові капіталовкладення;

б) висока прибутковість торгівельного підприємництва;

в) зниження рівня безробіття.

10. До можливості як до фактору впливу на рішення стати підприємцем відноситься:

а) професійна підготовка;

б) вплив національної культури;

в) незадоволення попереднім статусом в житті.

Практичне завдання до теми 1.1.

В таблиці 1.1 наведені дані про розвиток малого підприємництва в Україні в 2006-2011 роках.

Таблиця 1.1 - Основні структурні показники діяльності суб’єктів господарювання в Україні в 2006-2011 роках

	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Кількість суб’єктів господарювання (од. на 10 тис.наявного населення)
підприємства	84	89	85	88	75	74
фізичні особи-підприємці	423	477	530	579	394	290
Кількість найманих працівників, тис.осіб
Усього	10670	10605	10476	9788	8845	8758
підприємства	9247	9144	8937	8228	7836	7712
фізичні особи-підприємці	1422	1461	1539	1559	1009	1046
Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), млрд.грн.
Усього	2020	2572	3224	2942	3596	4202,4
підприємства	1901	2419	3019	2746	3366	3991
фізичні особи-підприємці	119,1	153	205	196	230,4	211,2

На підставі наведених даних про діяльність суб'єктів господарювання фізичних осіб-підприємців (ФОП) необхідно проаналізувати розвиток цієї організаційно-правової форми підприємництва, для чого:

• розрахувати питому вагу показників діяльності ФОП в загальноукраїнських показниках;

• темпи росту показників ФОП до попереднього року;

• темпи росту показників ФОП до базового року.

Зробити висновки щодо розвитку торговельного підприємництва в Україні.