1.1.2. Місце і роль торговельного підприємництва в економічній системі і соціальній сфері держави
Розвиток торгівлі є важливою передумовою забезпечення сприятливого економічного та соціального клімату будь-якої держави. Важливим завданням сучасного торговельного бізнесу є задоволення потреб населення. Торгівля – це з’єднуюча ланка між виробниками та споживачами продукції, яка підтримує баланс між попитом і пропозицією. Крім того, вона відіграє суттєву роль як у формуванні економічного потенціалу, так і в забезпеченні потреб людини у високоякісних товарах і послугах. На важливості торговельної сфери наголошують і представники наукових кіл, і органи державної влади.
Важливою передумовою успішного виконання торгівлею соціальних та економічних функцій є створення сучасної інфраструктури не тільки в роздрібній, а й в оптовій ланці, яка повинна забезпечити ефективне доведення товарів від виробників до роздрібних торговців, а через них – до споживачів, і сприяти більш повному задоволенню їхніх потреб.
Сучасна інфраструктура торгівлі включає підприємства великого, середнього і малого бізнесу, які відіграють різноманітну роль в економіці країни, доповнюючи один одного (рис.1.2).
Рисунок 1.2 - Роль великого, середнього і малого бізнесу в економіці держави
До торговельних підприємств великого бізнесу відносяться міжнародні та загальноукраїнські роздрібні мережеві оператори, великі логістичні центри та оптові бази. Середній бізнес в сфері торгівлі представлений великими універсальними магазинами, торговельними центрами та місцевими оптовими базами. Мале торговельне підприємництво - це невеликі крамниці, приватні підприємці, котрі мають торговельні місця на ринках або орендують площі в торговельних центрах.
Наявність всіх видів підприємств вносить різноманітність в соціально-економічне життя суспільства, стимулює розвиток конкуренції в торгівлі. Запровадження великими торговельними компаніями нової техніки, організації і технології підвищує ефективність торгівлі, стимулює покращення обслуговування покупців. Малі підприємства достатньо швидко займають ринкові "ніші", в яких не зацікавлений великий бізнес, що в значній мірі допомагає подолати стагнаційні явища в економічній системі країни. Політика держави у підтримці малого бізнесу полягає в збалансуванні інтересів держави та бізнесу, створенні оптимальних умов для підприємницької діяльності та збільшення конкурентоздатності малого підприємництва.
Торговельне підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність в сфері торгівлі та обслуговуючій торгівлю інфраструктурі, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) в певній організаційно-правовій формі з метою задоволення потреб споживачів в товарах і послугах та одержання прибутку.
Значення торговельного підприємництва для економіки країни:
торгівля – одна з галузей формування валового національного продукту,
джерело надходжень до бюджетів різних рівнів (особливо до місцевого бюджету),
концентрація пропозиції в одному місці, надання споживачам великої кількості різноманітних товарів та послуг,
підвищення загальної культури населення,
провідна галузь збільшення зайнятості населення,
обличчя міст і країни в цілому.
Значення торговельного підприємництва для підприємця:
власний бізнес, підприємець як власник,
можливість заробляти на життя,
улюблена робота – спілкування з людьми,
визначний статус в суспільстві,
незалежність в прийнятті рішень.
Значення торговельного підприємництва для виробництва:
розбити крупні партії на дрібні,
джерело інформації.
Значення торговельного підприємництва для споживача:
укладання угоди в найбільш комфортних умовах,
зручність місця розташування,
контроль якості товарів, стандарти товарів – стандарти якості життя,
позитивні враження людей, галузь для розваг (shopping).
Класифікаційні ознаки торговельного підприємництва:
І. За організаційно-правовими формами: фізична особа-підприємець, юридична особа: приватне підприємство, господарське товариство, кооператив та інші.
ІI. За економічним призначенням: індивідуальне, серійне, масове.
ІІI. За видами економічної діяльності: оптова торгівля, посередництво, роздрібна торгівля, побутове обслуговування, ресторанне господарство, надання послуг.
IV. За масштабами торговельного підприємництва: окреме підприємство, мережа підприємств.
V. За ступенем спеціалізації: спеціалізовані, універсальні, змішані.
VІ. За специфічними формами торговельного підприємництва: товарні біржі, торговельні бази, торговельні агентства, торгові дома, ресторани, кафе, інші.
VII. За обсягами обороту та розміром персоналу: малі, середні, великі.
У більшості країн світу малими вважають підприємства, які відповідають певним ознакам:
якісним - підприємство є незалежним, ним керують власники або співвласники, його діяльність має переважно локальний характер і не може суттєво впливати на ціни та обсяги продажів на певному ринку;
кількісним - законодавчо встановленим критеріям щодо обсягів товарообороту, кількості найманих працівників або інших критеріїв.
У ринковій економіці мале торговельне підприємництво виконує цілу низку життєво важливих функцій:
малі підприємства відіграють особливу роль у розвитку торгівлі, сфери послуг, громадського харчування на місцевому рівні;
сприяють формуванню конкуренції та протистоять монополістичним тенденціям з боку торговельних мереж;
сприяють вирішенню проблеми зайнятості та самозайнятості;
задовольняють специфічні потреби споживачів, формують індивідуальний попит;
формують базу для становлення середніх та великих підприємств у майбутньому;
пом'якшують наслідки економічних криз.
1.1.3. Мотивація торговельного підприємництва
Якщо людина обирає торговельне підприємництво справою свого життя у неї виникають два головних питання: в чому переваги вибору підприємництва як сфери застосування своїх знань і сил та чому обирається саме торгівля?
Як показали багато чисельні соціологічні дослідження основними мотивами заняття підприємницької діяльності є свобода в самостійному прийнятті рішень, значимий матеріальний дохід, улюблена робота, певний соціальний статус в суспільстві (рис.1.3).
Іншими джерелами мотивації підприємця є:
- бажання отримати більший контроль за своїм власним майбутнім;
- надія в значно більшій мірі об’єднати в одне ціле роботу та своє особисте життя;
Рисунок 1.3 - Мотивація підприємницької діяльності
- бажання розповсюдити свій власний стиль та образ життя на
сферу ділової активності.
Проте однієї мотивації недостатньо для започаткування власної справи. Необхідні також сполучення трьох основних факторів - бажання людини, її можливості заняття підприємництвом та відмова від попереднього образу життя (рис.1.4).
Факторами вибору підприємцем торговельної справи можуть бути наступні:
- порівняно невеликі початкові капіталовкладення в порівнянні із виробництвом, будівництвом або сільським господарством;
- швидке повернення грошей, що будуть вкладені в майбутній бізнес;
- торговельна справа переходить в спадщину підприємцю;
- для започаткування власної справи не потрібні спеціальні знання, лише мінімум економіко-правових знань та
Рисунок 1.4 - Фактори впливу на рішення стати підприємцем
управлінських навичок. Проте із зростанням торговельного бізнесу спеціальні знання стають необхідними;
- наявність відповідної торговельної освіти та кваліфікації;
- досвід попередньої роботи в сфері торгівлі або ресторанного бізнесу;
- сталі комерційні зв’язки з промисловістю і торгівлею, можливість отримати товар із значними скидками;
- наявність вдало розташованого приміщення для організації магазину;
- висока прибутковість торговельного підприємництва.