1.4.2. Регуляторна державна політика в сфері торговельного підприємництва

Важливе значення в здійсненні державного регулювання підприємницької діяльності має Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11.09.2003 р., який визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності — це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб’єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Принципами державної регуляторної політики є:

- доцільність — обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

- адекватність — відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

- ефективність — забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

- збалансованість — забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб’єктів господарювання, громадян та держави;

- передбачуваність — послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб’єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності;

- прозорість та врахування громадської думки — відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов’язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об’єднаннями, обов’язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Єдиною державною регуляторною політикою у сфері підприємництва визнається діяльність, спрямована на досягнення оптимального регулювання державою підприємницької діяльності, усунення правових, економічних та адміністративних перешкод у реалізації права на підприємницьку діяльність. Вона здійснюється шляхом упорядкування нормативного регулювання підприємницької діяльності.

Пріоритетами держави у сфері регуляторної політики є:

здійснення ефективного контролю держави за безумовним дотриманням посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування вимог національного законодавства задля недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів;

зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності;

підтримка єдиного правового поля та забезпечення прозорих умов у сферах дозвільної системи та ліцензування;

спрощення діючої системи державної реєстрації суб’єктів господарювання;

фінансування витрат на здійснення заходів щодо реалізації державної регуляторної політики при формуванні бюджетних пропозицій центральних органів виконавчої влади;

збільшення фінансування відповідних заходів з місцевих бюджетів у рамках регіональних програм розвитку малого підприємництва.

Державну регуляторну політику у сфері внутрішньої торгівлі здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, органи регіонального управління, органи місцевого управління та державної адміністрації. Метою державного регулювання у сфері внутрішньої торгівлі є:

розвиток торгової і виробничо-торгової діяльності;

створення умов для розвитку конкуренції;

розробка й реалізація регіональних програм розвитку торгівлі в межах відповідної території;

застосування єдиного порядку організації і здійснення торгової і виробничо-торгової діяльності;

створення умов для якнайповнішого задоволення потреб споживачів в товарах належної якості і за прийнятними цінами;

забезпечення постійного насичення торгової мережі соціальне значимими товарами;

сприяння залученню у товарооборот споживчих товарів місцевих товаровиробників;

забезпечення цінової стабільності на ринках споживчих соціально значимих товарів шляхом здійснення товарних інтервенцій в роздрібну торгову мережу;

забезпечення дотримання прав і законних інтересів суб'єктів торгової діяльності;

надання на конкурсних засадах суб’єктам торговельної діяльності земельних ділянок під будівництво відповідно до генеральних планів-схем забудови міст та інших населених пунктів з визначенням спеціалізації торговельних об’єктів та закладів ресторанного господарства.

Координацію діяльності органів виконавчої влади покладено на Державну службу України з питань регуляторної політики і розвитку підприємництва (Держпідприємництво). Таку роботу на місцях виконують управління представництв у регіонах Державної служби.

Основними завданнями представництв Держпідприємництва є:

• реалізація та контроль за виконанням державної регуляторної політики місцевими органами виконавчої влади;

• реалізація та контроль за виконанням державної політики у сфері розвитку підприємництва, ліцензування та реєстрації підприємницької діяльності;

• координація діяльності місцевих органів виконавчої влади, пов’язаної з розробленням та реалізацією заходів із згаданих питань;

• сприяння розвитку малого та середнього підприємництва в регіоні, системи його консультативної та інформаційної підтримки;

• координація системи підготовки і перепідготовки кадрів у сфері регуляторної політики для місцевих органів виконавчої влади.

Управління регіональних представництв Держ-підприємництва України:

• проводять аналіз розпоряджень місцевих органів виконавчої влади та готують пропозиції щодо їх доцільності;

• надають інформацію щодо виконання місцевими органами виконавчої влади заходів щодо державної регуляторної політики, здійснюють методологічне забезпечення;

• аналізують та узагальнюють звітність місцевих органів виконавчої влади по реалізації заходів державної регуляторної політики у сфері підприємництва, реєстрації та ліцензування;

• здійснюють контроль за додержанням законодавства та порядку видачі суб’єктам підприємницької діяльності ліцензій, державної реєстрації суб’єктів підприємництва органами, що виконують ці функції та суб’єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензії;

• ведуть Єдиний ліцензійний реєстр у регіоні;

• сприяють формуванню комплексної системи державної реєстрації та громадської підтримки і розвитку підприємництва;

• аналізують практику застосування законодавства з питань підприємницької діяльності та готують пропозиції щодо його вдосконалення;

• здійснюють методичну допомогу в розробці регіональних програм підтримки малого підприємництва та аналізує хід їх виконання;

• вживають заходів щодо захисту в межах своїх повноважень прав та інтересів суб’єктів підприємництва;

• сприяють формуванню позитивної думки громадськості щодо підприємництва.