1.3.4. Підприємництво та навколишнє природне середовище

Вважаючи на особливо важливе значення для суспільства, держава охороняє, регулює і встановлює правила експлуатації природних ресурсів для підприємців. Система спеціальних механізмів і інструментів, безпосередньо пов'язаних з охороною довкілля і експлуатацією природних ресурсів, включає заходи, що мають власне екологічну спрямованість і очікуваний екологічний ефект. Її основними елементами є:

• безпосереднє здійснення державою різних заходів природоохоронного характеру (організація і фінансування відповідних науково-дослідних робіт, підготовка фахівців, установка очисних споруд і здійснення заходів по окремих об'єктах, виконання зобов'язань у рамках міжнародних програм і організацій);

• контрольно-заборонне регулювання (екологічна експертиза, екологічні нормативи і обмеження, угоди між державою і корпораціями, державна інспекція підприємств, призупинення діяльності, економічні і адміністративні санкції : платежі за забруднення, штрафи за порушення природоохоронних законів);

• державне економічне стимулювання і підтримка природоохоронної діяльності приватного сектора (непрямі субсидії, позики і кредити під низькі відсотки, прискорена амортизація основних виробничих природоохоронних фондів, податкові пільги, створення бюджетних і позабюджетних екологічних фондів);

• заходи держави, що спонукають природокористувачів до охорони довкілля (спонукальні відрахування за забруднення, купівля-продаж прав на забруднення);

• формування і реалізація екологічних програм.

Враховуючи велике значення екологічної безпеки у вирішенні природоохоронних проблем в законодавстві України, визначені основні вимоги та напрями державної діяльності щодо її забезпечення. Їх можна поділити на три великих групи: запобіжні, поточні вимоги та заходи щодо ліквідації наслідків екологічного лиха, аварій та екологічних катастроф.

Запобіжні вимоги та заходи щодо забезпечення екологічної безпеки мають упереджувальний характер. Вони передбачають прийняття і виконання екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію та експлуатації підприємств, споруд та інших об'єктів, екологічно небезпечних для людини та оточуючого її середовища. Такі екологічні вимоги насамперед передбачені законами України «Про екологічну експертизу», «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами екологічного законодавства. Так, згідно із статтею 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також у процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому мають передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів. Проекти господарської та іншої діяльності повинні містити матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей. Така оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану довкілля в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять у дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають Міністерству екології та природних ресурсів України та його органам на місцях спеціальну заяву про це. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Вирішення природоохоронних проблем підприємцями здійснюється з додержанням обов'язкових поточних вимог, до яких відносяться раціональне і економне використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій, збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб. Поточні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища забезпечуються економічними важелями:

- визначення джерел фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та на утворення і розміщення відходів;

- встановлення ставок екологічного податку;

- надання підприємствам, установам і організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та інших пільг при впровадженні ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійсненні інших ефективних заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

При проектуванні й експлуатації господарських об'єктів, діяльність яких може шкідливо впливати на навколишнє природне середовище, розробляються і здійснюються заходи щодо запобігання аваріям, а також ліквідації їх шкідливих екологічних наслідків. У разі аварії, що спричинила забруднення навколишнього природного середовища, підприємці зобов'язані негайно приступити до ліквідації її наслідків. Одночасно посадові особи або власники підприємств зобов'язані повідомляти про аварію і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, місцевим органам влади.

Висновки

Існує чимало етичних принципів цивілізованого підприємництва, які лежать в основі етичного кодексу підприємця, тобто норми поводження підприємця, вимоги, що пред'являє суспільство до його стилю роботи, характеру спілкування з людьми, соціального образу, відповідальності. У відповідності до етичних норм та законодавства України кожний підприємець має соціальну відповідальність перед персоналом, інвесторами, партнерами, акціонерами.

Соціальна відповідальність підприємництва включає чотири основні складові: законослухняний бізнес, тобто добросовісну сплату податків та підтримання конкурентного середовища; відповідальність за розвиток своїх співробітників; відповідальність перед соціальним оточенням, яке включає не лише безпосередніх партнерів по бізнесу, але і місцеве співтовариство; відповідальність за охорону навколишнього середовища.

Питання для самопідготовки.

1. Опишіть головні ділові якості сучасного підприємця.

2. Дайте характеристику основних груп соціальної відповідальності підприємця.

3. Які існують державні заходи захисту економічної конкуренції?

4. Які основні елементи системи охорони навколишнього середовища?

Тест до теми 1.3.

1. Філософське навчання про норми поведінки і моралі - це:

а) психологія;

б) етика;

в) соціологія.

2. Групи соціальної відповідальності підприємців поділяються на:

а) базову та зовнішню;

б) внутрішню та зовнішню;

в) внутрішню, зовнішню та базову.

3. Прагнення отримати максимальний прибуток за всяку ціну як базової умови організації бізнесу відноситься до ___________ виду відповідальності.

а) професійного;

б) морального;

в) економічного.

4. Відповідальність підприємця перед суспільством, в результаті якої забезпечуються тривале виживання і ефективний інноваційний розвиток його бізнесу це:

а) морально-етична;

б) професійна;

в) соціальна.

5. Морально-етичні норми торговельного підприємництва включають:

а) обов'язковість, чесне суперництво, загальну культуру і знання, контактність, уміння спілкуватися;

б) загальну культуру і знання, контактність, уміння спілкуватися;

в) обов'язковість, загальну культуру і знання, уміння спілкуватися.

6. За порушення Закону України "Про захист економічної конкуренції" штрафи можуть бути накладені органами Антимонопольного комітету України на:

а) юридичних та фізичних осіб;

б) групу суб’єктів господарювання;

в) юридичних та фізичних осіб; групу суб’єктів господарювання.

7. До зовнішньої соціальної відповідальності відноситься:

а) спонсорство і корпоративна добродійність;

б) забезпечення безпеки праці;

в) надання допомоги працівникам в критичних ситуаціях.

8. Ринок споживачів кінцевої продукції характеризується:

а) професіоналізмом покупців;

б) обмеженою кількістю покупців;

в) великою складністю передбачення поведінки покупця.

9. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі:

а) до 15 відсотків від суми доходів;

б) до 10 відсотків від суми доходів;

в) до 50 відсотків від суми прибутку отриманого незаконним шляхом.

10. До державного економічного стимулювання і підтримки природоохоронної діяльності відноситься:

а) організація і фінансування державою відповідних науково-дослідних робіт;

б) купівля-продаж прав на забруднення;

в) прискорена амортизація основних виробничих природоохоронних фондів,;

г) всі перелічені в попередніх пунктах заходи.