Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ПВНЗ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

ЗБІРНИК ТЕСТІВ

відповідно до програми комплексного кваліфікаційного державного

екзамену

зі спеціальності 7.030601 – Менеджмент організацій і адміністрування

(освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)

Київ

2012

Розглянуто кафедрою менеджменту протокол № 5 від 24 грудня 2012 р.

Рекомендовано методичною радою ФЕМ протокол № __ від _________2012 р.

Ухвалено до друку вченою радою

ПВНЗ "Європейський університет"

протокол № ___ від ________ 2012 р.

ЗБІРНИК ТЕСТІВ

відповідно до програми комплексного

кваліфікаційного державного екзамену

зі спеціальності 7.030601 – Менеджмент організацій і адміністрування

(освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)

Укладачі: Головкова Л.С., к.е.н., доцент

Бісвас, к.т.н., доцент

Садаклієва Е.В., к.ю.н., доцент

Сохацька А.В., к.е.н., доцент

ЗМІСТ

ВСТУП 4

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 5

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 24

СТРАТЕГІЧНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ 44

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ 62

МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ 70

ВСТУП

Державний комплексний кваліфікаційний екзамен є підсумком освітньої діяльності фахівців рівня "спеціаліст". Він покликаний систематизувати знання які одержані студентами під час навчання.

Метою комплексного кваліфікаційного екзамену освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" зі спеціальності 7.030601 – Менеджмент організацій і адміністрування є з'ясування теоретичних знань та практичних навичок студентів згідно вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Іспит має комплексний характер. Складається з дисциплін, які формують рівень “спеціаліст” в умовах ринкової орієнтації економіки.

Підготовку до державного іспиту слід проводити, використовуючи програму та сбірник тестів як передумову системного сприймання міждисциплінарних курсів.

Державний іспит складається з двох етапів:

1. тестова перевірка знань, що формують уміння зазначенні освітньо- кваліфікаційною характеристикою рівня "спеціаліст" (із використанням ЕОМ)

2. письмове розв’язання розрахунково–аналітичної задачі, що дозволяє перевірити сформованість відповідних вмінь та навичок.

Розділ 1 інноваційний менеджмент

1. Управління змінами та інноваціями в сучасник умовах адаптації до ринкових відносин є:

1. Найголовнішою частиною менеджменту організацій.

2. Складовою частиною стратегічного плану розвитку організації.

3. Складовою та однією із важливих частин менеджменту організацій.

2. Управління змінами та інноваціями – це:

1. Сукупність принципів, методів та форм управління інноваційними процесами, інноваційною діяльністю, суб'єктами реалізації нововведень та їх персоналом.

2. Сукупність принципів, методів та форм управління інвестиційною діяльністю організацій.

3. Сукупність принципів, методів та форм управління інноваційними процесами в організаціях.

3. Предметом навчального курсу "Управління змінами та Інноваціями" є:

1. Система взаємовідносин між суб'єктами господарювання в процесі обміну інноваціями.

2. Сукупність принципів, методів та форм управління інноваційними процесами, інноваційною діяльністю, суб'єктами реалізації нововведень та персоналом.

3. Сукупність форм та методів управління інноваційними процесами, а також взаємодії організаційних структур та персоналу при цьому.

4. У відповідності з міжнародними стандартами інновація визначається як:

1. Кінцевий результат інноваційної діяльності, у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку; нового або удосконаленого технологічного процесу, що застосовується в практичній діяльності чи у новому підході до соціальних послуг.

2. Сукупність технічних, виробничих та комерційних заходів, які зумовлюють появу на ринку нового продукту.

3. Винахід або відкриття нових можливостей для вирішення проблеми та досягнення цілей.

5. Хто із відомих вчених вважається одним із перших засновників теорії інноваційного менеджменту:

1. Австрієць Й.Шумпетер.

2. Американець Ф. Тейлор.

3. Француз А.Файоль.

6. Які типи інновацій виділяє сучасна теорія інноваційного менеджменту:

1. Товарну, управлінську, маркетингову, ринкову, технологічну.

2. Товарну, організаційну, технічну, ринкову, маркетингову.

3. Управлінську, товарну, технічну, маркетингову; технологічну, організаційну.

7. Функції інновацій:

1. Ефективна.

2. Стимулююча.

3. Розподільча.

8. Організаційно-управлінські інновації у сільськогосподарських підприємствах можуть реалізуватися через:

1. Застосування нових сортів сільськогосподарських культур.

2. Вдосконалення методів та стилів менеджменту та запровадження прогресивних управлінських підходів.

3. Технічне оновлення виробничого процесу.

9. Інноваційний процес - це:

1. Підготовка та здійснення інноваційних змін у визначеному напрямку діяльності.

2. Декілька взаємозв'язаних фаз, які створюють єдине ціле.

3. Процес створення (винаходу), освоєння та розповсюдження інновацій.

10. Яка форма інноваційного процесу передбачає створення та застосування новизни всередині однієї і тієї ж організації:

1. Простий внутрішньоорганізаційний (натуральний).

2. Простий міжорганізаційний (товарний).

3. Розширений.

11. Яка форма інноваційного процесу означає відокремлення функції створення та виробництва новизни від функції її споживання:

1. Простий внутрішньоорганізаційний (натуральний).

2. Простий міжорганізаційний (товарний).

3. Розширений.

12. Інноваційний продукт це:

1. Новизна.

2. Винахід.

3. Матеріалізований результат від вкладення капіталу.

4. Відкриття.

13. Дифузія інновацій - це:

1. Процес, завдяки якому нововведення передається комунікаційними каналами між членами соціальної системи в часі.

2. Інформаційний процес, форма та швидкість якого залежить від потужності комунікаційних каналів, особливостей сприйняття інформації господарюючими суб'єктами, їх здатності до практичного застосування цієї інформації.

3. Кінцевий результат інноваційної діяльності, у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку; нового або удосконаленого технологічного процесу, що застосовується в практичній діяльності чи у новому підході до соціальних послуг.