
- •Спецкурс „граматична система української мови в аспекті теорії перехідності” Структура залікового кредиту навчальної дисципліни
- •Контроль знань студентів
- •Питання до колоквіумів. Питання до колоквіуму № 1
- •Питання до колоквіуму № 2
- •3. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання
- •Питання до іспиту зі спецкурсу
- •Методичні рекомендації щодо підготовки до модульних контрольних робіт зі спецкурсу „Граматична система української мови в аспекті теорії перехідності”
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Критерії оцінювання виконаних студентами завдань
- •Градація оцінювання кінцевих результатів роботи студента:
- •Співвідношення кількості балів та підсумкової оцінки таке:
- •Черкаський національний університет імені богдана хмельницького нні української філології та соціальних комунікацій
- •Змістовий модуль 1 концепція перехідності в загальнотеоретичному аспекті
- •Тема 1. Загальне поняття про перехідність і синкретизм Лекція № 1 Тема: Загальне поняття про перехідність і синкретизм (2 год.)
- •Логіка викладу
- •Матеріали для лекції:
- •1. Лінгвістична сутність поняття „синкретизм”. Співвідношення між перехідністю й синкретизмом
- •Сутність синкретизму в проекції на рівні мовної організації
- •Явища синкретизму в граматичній системі (загальний огляд)
- •Практичне заняття № 1
- •Тема 1: Загальне поняття про синкретизм та синкретичні явища
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання
- •Самостійна робота № 1
- •Тема 1: Загальне поняття про синкретизм та синкретичні явища (10 год.)
- •Основні питання
- •Завдання:
- •Література до теми:
- •Тема 2. Методика лінгвістичного аналізу перехідних одиниць
- •Тема 2: Методика лінгвістичного аналізу перехідних одиниць
- •Прийом трансформацій
- •Опозиційний аналіз конструкцій із синкретичними членами речення
- •Змістовий модуль 2 явища перехідності в морфологічній системі української мови
- •Тема 3. Синкретичні лексико-граматичні класи Лекція № 3, 4
- •Логіка викладу
- •Матеріал для лекцій:
- •1. Синкретичні (або гібридні) слова в системі частин мови. Поняття про так звані „порожні” слова
- •Поняття про так звані „порожні слова”
- •2. Синкретичні утворення в системі повнозначних частин мови
- •2. 1. Віддієслівні іменники як синкретичні одиниці
- •2.2. Синкретизм інфінітива як фактор його поліфункціональності
- •Система опозиції „іменник – дієслово”
- •Опозиційний аналіз конструкцій з інфінітивом
- •2.3. Синкретизм дієприкметника
- •Система опозиції „прикметник” – „дієслово”, репрезентована конструкціями з дієприкметником
- •2.4. Синкретизм дієприслівника
- •Система опозиції „прислівник” – „дієслово”, репрезентована конструкціями з дієприслівником
- •2.5. Синкретизм порядкових слів
- •2.6. Слова категорії стану як синкретичні утворення
- •Система опозиції „прислівник” – „дієслово”, репрезентована конструкціями з скс (пп)
- •3. Синкретичні утворення в системі службових частин мови
- •3.1. Синкретизм сполучних засобів
- •Синкретизм прийменників
- •Практичне заняття № 2
- •Тема 2: синкретичні утворення в системі повнозначних частин мови
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Практичне заняття № 3 Тема: синкретичні утворення в системі повнозначних частин мови
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Практичне заняття № 4 Тема: синкретичні утворення в системі службових частин мови
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Література до теми:
- •Тема 4. Перехідні утворення в морфології Лекція № 5
- •Логіка викладу
- •Матеріали для лекції:
- •1. Ступені взаємопереходу в системі частин мови: синтаксичний, морфологічний, семантичний
- •Процеси морфолого-синтаксичної деривації частин мови
- •Практичне заняття № 5 Тема: перехідні утворення в морфології
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Література до теми:
- •Змістовий модуль 3. Явища синхронної перехідності в синтаксичній системі української мови
- •Тема 5. Синкретичні утворення на рівні простого речення
- •Лекція № 6
- •Тема: Синкретичні утворення на рівні простого речення (2 год.)
- •Логіка викладу
- •Матеріали для лекції:
- •1. Синкретизм синтаксичних одиниць і категорій
- •Загальне поняття про синкретичні семантико-синтаксичні відношення
- •3.Фактори, що зумовлюють синкретизм семантико-синтаксичних відношень
- •Подвійні синтаксичні зв’язки.
- •Різновиди синкретичних семантико-синтаксичних відношень
- •Самостійна робота № 5
- •Завдання:
- •Література до теми:
- •Тема 6. Перехідні утворення в системі складного речення Лекція № 7, 8
- •Логіка викладу
- •Матеріали для лекцій:
- •Загальне поняття про синкретизм на рівні складного речення
- •2. Синкретичні складнопідрядні речення
- •Фактори, що зумовлюють синкретизм складнопідрядних речень
- •Структурний різновид синкретичних складнопідрядних речень
- •Семантичний різновид синкретичних складнопідрядних речень
- •Структурно-семантичний різновид синкретичних складнопідрядних речень
- •Дифузний синкретизм безсполучникових речень
- •2.4. Синкретизм складних речень із взаємозалежними частинами
- •5. Складні речення, перехідні між сурядністю й підрядністю
- •5.1. Складні речення, сурядні за формою й підрядні за значенням
- •5.2. Складні речення, підрядні за формою й сурядні за значенням
- •5.3. Складні речення, сурядно-підрядні за формою та значенням
- •5.4. Сурядно-підрядні речення із фразеологічно пов’язаною частиною
- •Складні речення безсполучниково-сполучникового типу
- •6.1. Безсполучниково-сурядні складні речення
- •6.2. Безсполучниково-підрядні складні речення
- •6.3. Складні речення з ознаками безсполучникових, сурядних і підрядних синтаксичних одиниць
- •Синкретичний статус складнопідрядних речень з однорідною супідрядністю
- •Практичне заняття № 6 Тема: синкретичні складнопідрядні речення
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Практичне заняття № 9 Тема: складні речення безсполучниково-сполучникового типу
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Самостійна робота № 6
- •Тема 6. Перехідні явища в системі складного речення (14 год.)
- •Завдання:
- •Література до теми:
- •Тема 7. Функціональний статус та структурно-семантичні особливості різнорангових перехідних утворень Лекція № 9
- •Тема 7. Функціональний статус та структурно-семантичні особливості різнорангових перехідних утворень (2 год.)
- •Логіка викладу
- •Матеріали до лекції:
- •Перехідні утворення між простим і складним реченням
- •Синкретичні компаративеми в українській мові
- •2.1. Синкретичні порівняльні конструкції уподібнювального типу
- •2.2. Синкретичний статус зіставлювальних порівняльних конструкцій
- •3. Невласне пряма мова як перехідне утворення
- •Самостійна робота № 7 Тема: Функціональний статус та структурно-семантичні особливості різнорангових перехідних утворень
- •Завдання:
- •Література до теми:
Синкретичні компаративеми в українській мові
Порівняльна конструкція (компаративема) – явище надзвичайно різноманітне і щодо структурних та значеннєвих засобів реалізації семантики порівняння, і щодо синтаксичної ролі, стилістичних особливостей та ін. На формально-граматичному рівні порівняльна конструкція співвідноситься з формально простим реченням (є підрядною порівняльною частиною) або з його компонентом (є порівняльним зворотом).
Під порівняльним зворотом ми розуміємо будь-який структурний компонент простого речення, що характеризується компаративною семантикою і має експліцитний показник порівняння.
Другою складовою поняття „порівняльна конструкція” є підрядна порівняльна частина, що охоплює різні за будовою та семантикою структурні типи: повні і неповні формально прості речення зі значенням порівняння, займенниково-співвідносні аналогічної семантики, прикомпаративні тощо.
Протягом останніх десятиріч у лінгвістиці здійснено низку вагомих наукових досліджень, що презентували різні підходи до вивчення феномену порівняння: з’ясування його лінгвістичної та нелінгвістичної суті; визначення формально-граматичної природи порівняльних конструкцій; функціонально-семантичний опис категорії порівняння; визначення структурно-семантичних особливостей порівняльних конструкцій як формантів порівняльних відношень у межах простого і складного речень тощо. Однак проблема аналізу категорії порівняння остаточно не розв’язана, оскільки на кожному етапі наукового пізнання з’являються нові аспекти її опису.
У площині перехідності актуальним є дослідження синкретичного потенціалу порівняльних конструкцій, компаративна семантика яких реалізується через зіставлення явищ або базується на подібності, схожості денотатів. На цій підставі ми розрізняємо два різновиди порівняльних конструкцій – уподібнювальні та зіставлювальні. Нам імпонує думка Л. В. Стриханової про те, що порівняльно-компаративні одиниці (або зіставлювальні) суттєво відрізняються від порівняльних уподібнювальних, що зумовлено передовсім конструктивними й семантичними особливостями компаратива (вищого та найвищого ступенів порівняння прикметника чи прислівника): по-перше, у зіставлювальних конструкціях основа порівняння завжди повністю чи частково вербалізована – її репрезентує компаратив (сам або в поєднанні з іншими членами), однак у порівняльній частині для компаратива немає синтаксичного місця, хоч в окремих типах речення ознака, виражена компаративом у головній частині, імпліцитно представлена і в підрядній, але меншою мірою; по-друге, однією з особливостей, які відрізняють зіставлювальні конструкції від уподібнювальних, є висока частотність інфінітивної форми; по-третє, конструкції з прикомпаративними сполучниками (ніж, аніж, чим, як) передають реально-модальні відношення, що, зокрема, виявлено в неможливості використання в них сполучників ірреальної модальності.
Синкретичні утворення порівняльного типу доцільно виокремлювати в межах кожного з формальних різновидів порівняльних конструкцій – як синкретичні порівняльні звороти та синкретичні складнопідрядні речення порівняльної семантики, тобто у внутрішньоранговій площині, а також як різнорангові явища, що характеризуються синтезом диференційних ознак порівняльного звороту та підрядної порівняльної частини, а у формальному плані уможливлюють подвійну кваліфікацію – і як порівняльного звороту, і як підрядної порівняльної частини.
Отже, синкретизм можливий не лише в межах одного зі структурних типів порівняльних конструкцій, а й між синтаксичними одиницями різних рівнів – порівняльним зворотом як структурним елементом простого речення і підрядною порівняльною частиною як компонентом складного речення. Специфіка реалізації порівняльної семантики – через зіставлення явищ або подібність, схожість денотатів – дає підстави розрізняти два різновиди синкретичних порівняльних конструкцій – уподібнювальні та зіставлювальні.