- •Спецкурс „граматична система української мови в аспекті теорії перехідності” Структура залікового кредиту навчальної дисципліни
- •Контроль знань студентів
- •Питання до колоквіумів. Питання до колоквіуму № 1
- •Питання до колоквіуму № 2
- •3. Індивідуальні навчально-дослідницькі завдання
- •Питання до іспиту зі спецкурсу
- •Методичні рекомендації щодо підготовки до модульних контрольних робіт зі спецкурсу „Граматична система української мови в аспекті теорії перехідності”
- •Критерії оцінювання знань студентів
- •Критерії оцінювання виконаних студентами завдань
- •Градація оцінювання кінцевих результатів роботи студента:
- •Співвідношення кількості балів та підсумкової оцінки таке:
- •Черкаський національний університет імені богдана хмельницького нні української філології та соціальних комунікацій
- •Змістовий модуль 1 концепція перехідності в загальнотеоретичному аспекті
- •Тема 1. Загальне поняття про перехідність і синкретизм Лекція № 1 Тема: Загальне поняття про перехідність і синкретизм (2 год.)
- •Логіка викладу
- •Матеріали для лекції:
- •1. Лінгвістична сутність поняття „синкретизм”. Співвідношення між перехідністю й синкретизмом
- •Сутність синкретизму в проекції на рівні мовної організації
- •Явища синкретизму в граматичній системі (загальний огляд)
- •Практичне заняття № 1
- •Тема 1: Загальне поняття про синкретизм та синкретичні явища
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання
- •Самостійна робота № 1
- •Тема 1: Загальне поняття про синкретизм та синкретичні явища (10 год.)
- •Основні питання
- •Завдання:
- •Література до теми:
- •Тема 2. Методика лінгвістичного аналізу перехідних одиниць
- •Тема 2: Методика лінгвістичного аналізу перехідних одиниць
- •Прийом трансформацій
- •Опозиційний аналіз конструкцій із синкретичними членами речення
- •Змістовий модуль 2 явища перехідності в морфологічній системі української мови
- •Тема 3. Синкретичні лексико-граматичні класи Лекція № 3, 4
- •Логіка викладу
- •Матеріал для лекцій:
- •1. Синкретичні (або гібридні) слова в системі частин мови. Поняття про так звані „порожні” слова
- •Поняття про так звані „порожні слова”
- •2. Синкретичні утворення в системі повнозначних частин мови
- •2. 1. Віддієслівні іменники як синкретичні одиниці
- •2.2. Синкретизм інфінітива як фактор його поліфункціональності
- •Система опозиції „іменник – дієслово”
- •Опозиційний аналіз конструкцій з інфінітивом
- •2.3. Синкретизм дієприкметника
- •Система опозиції „прикметник” – „дієслово”, репрезентована конструкціями з дієприкметником
- •2.4. Синкретизм дієприслівника
- •Система опозиції „прислівник” – „дієслово”, репрезентована конструкціями з дієприслівником
- •2.5. Синкретизм порядкових слів
- •2.6. Слова категорії стану як синкретичні утворення
- •Система опозиції „прислівник” – „дієслово”, репрезентована конструкціями з скс (пп)
- •3. Синкретичні утворення в системі службових частин мови
- •3.1. Синкретизм сполучних засобів
- •Синкретизм прийменників
- •Практичне заняття № 2
- •Тема 2: синкретичні утворення в системі повнозначних частин мови
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Практичне заняття № 3 Тема: синкретичні утворення в системі повнозначних частин мови
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Практичне заняття № 4 Тема: синкретичні утворення в системі службових частин мови
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Література до теми:
- •Тема 4. Перехідні утворення в морфології Лекція № 5
- •Логіка викладу
- •Матеріали для лекції:
- •1. Ступені взаємопереходу в системі частин мови: синтаксичний, морфологічний, семантичний
- •Процеси морфолого-синтаксичної деривації частин мови
- •Практичне заняття № 5 Тема: перехідні утворення в морфології
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Література до теми:
- •Змістовий модуль 3. Явища синхронної перехідності в синтаксичній системі української мови
- •Тема 5. Синкретичні утворення на рівні простого речення
- •Лекція № 6
- •Тема: Синкретичні утворення на рівні простого речення (2 год.)
- •Логіка викладу
- •Матеріали для лекції:
- •1. Синкретизм синтаксичних одиниць і категорій
- •Загальне поняття про синкретичні семантико-синтаксичні відношення
- •3.Фактори, що зумовлюють синкретизм семантико-синтаксичних відношень
- •Подвійні синтаксичні зв’язки.
- •Різновиди синкретичних семантико-синтаксичних відношень
- •Самостійна робота № 5
- •Завдання:
- •Література до теми:
- •Тема 6. Перехідні утворення в системі складного речення Лекція № 7, 8
- •Логіка викладу
- •Матеріали для лекцій:
- •Загальне поняття про синкретизм на рівні складного речення
- •2. Синкретичні складнопідрядні речення
- •Фактори, що зумовлюють синкретизм складнопідрядних речень
- •Структурний різновид синкретичних складнопідрядних речень
- •Семантичний різновид синкретичних складнопідрядних речень
- •Структурно-семантичний різновид синкретичних складнопідрядних речень
- •Дифузний синкретизм безсполучникових речень
- •2.4. Синкретизм складних речень із взаємозалежними частинами
- •5. Складні речення, перехідні між сурядністю й підрядністю
- •5.1. Складні речення, сурядні за формою й підрядні за значенням
- •5.2. Складні речення, підрядні за формою й сурядні за значенням
- •5.3. Складні речення, сурядно-підрядні за формою та значенням
- •5.4. Сурядно-підрядні речення із фразеологічно пов’язаною частиною
- •Складні речення безсполучниково-сполучникового типу
- •6.1. Безсполучниково-сурядні складні речення
- •6.2. Безсполучниково-підрядні складні речення
- •6.3. Складні речення з ознаками безсполучникових, сурядних і підрядних синтаксичних одиниць
- •Синкретичний статус складнопідрядних речень з однорідною супідрядністю
- •Практичне заняття № 6 Тема: синкретичні складнопідрядні речення
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Практичне заняття № 9 Тема: складні речення безсполучниково-сполучникового типу
- •Зміст практичного заняття
- •Завдання для обов’язкового виконання Домашні завдання:
- •Аудиторні завдання:
- •Самостійна робота № 6
- •Тема 6. Перехідні явища в системі складного речення (14 год.)
- •Завдання:
- •Література до теми:
- •Тема 7. Функціональний статус та структурно-семантичні особливості різнорангових перехідних утворень Лекція № 9
- •Тема 7. Функціональний статус та структурно-семантичні особливості різнорангових перехідних утворень (2 год.)
- •Логіка викладу
- •Матеріали до лекції:
- •Перехідні утворення між простим і складним реченням
- •Синкретичні компаративеми в українській мові
- •2.1. Синкретичні порівняльні конструкції уподібнювального типу
- •2.2. Синкретичний статус зіставлювальних порівняльних конструкцій
- •3. Невласне пряма мова як перехідне утворення
- •Самостійна робота № 7 Тема: Функціональний статус та структурно-семантичні особливості різнорангових перехідних утворень
- •Завдання:
- •Література до теми:
5.1. Складні речення, сурядні за формою й підрядні за значенням
Складні речення, сурядні за формою і підрядні за значенням – це такий різновид складних речень перехідного типу, предикативні частини яких з’єднані сполучниками сурядності, а семантико-синтаксичні відношення між ними характерні для складнопідрядних. У межах цих нетипових синтаксичних одиниць доцільно виокремлювати такі різновиди:
1) причиново-наслідкові, формантами яких є сполучник і та сполучникові поєднання і тому, і через те, і від того, і отож, напр.: На шляху було несамовито спекотно, і вони заглибились у затінок напівзанедбаного цвинтаря (Є. Кононенко). Над ними [снігами] висіло низьке небо, і від того сніги були начебто мертві, безконечно-однотонні (В. Шевчук);
2) умовно-наслідкові, марковані такими сполучними засобами: і, і отже, а отже, і таким чином, і значить, та висновкові відношення, представлені сполучниковими поєднаннями і вже, і ось, напр.: .: Вчися на чужих прикладах – і будеш вільний од нещасть (Г. Сковорода). Там козацькі розрухи, а отже, народ роздразнений і поруйнований (В. Шевчук);
3) часової послідовності, репрезентовані конструкціями зі сполучними засобами і тоді, і потім, і після цього, і вслід за тим (цим), і незабаром, і (а) відтак, а далі, напр.: Тоді жінка понурилася, помовчала, а відтак почала погідним, розміреним голосом розповідати...(В. Шевчук) Ще якихось десять хвилин, – а далі робота зі штангою, гирьова гімнастика (Л. Конончук).
Отже, наявність сурядного сполучника дає підстави кваліфікувати такі речення як складносурядні, однак характер семантико-синтаксичних відношень між частинами, підпорядкованість одного предикативного компонента іншому свідчить і про наявність підрядності в аналізованих конструкціях, а тому ці синтаксичні одиниці є сурядні за формою (формантом сурядності є сполучний засіб) і підрядні за значенням (показником підрядності є тип семантико-синтаксичних відношень). Конструкції з аналогами сполучників відповідного типу ми аналізуємо серед перехідних безсполучниково-сполучникових утворень.
5.2. Складні речення, підрядні за формою й сурядні за значенням
Синкретизм складних речень, підрядних за формою і сурядних за значенням, виникає через невідповідність значеннєвих та формальних показників: сполучні засоби є типовими для вираження підрядного зв’язку, а семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами характерні для складносурядних речень.
До складних одиниць, підрядних за формою й сурядних за значенням, належать зіставлювальні конструкції зі значенням невідповідності (сполучними засобами постають: якщо – то, у той час як, тимчасом як, тоді як, коли (у значенні тоді як) та ін.), напр.: ... хто винний у тому, що їхні однокласники влаштувалися в офісах і їздять на іномарках, тоді як вони самі юрмляться в стареньких неремонтованих „хрущовках” разом з батьками? (О. Компанієць) Гнали степом, в той час як з лісу щораз частіше виїжджали вояки (О. Маковей) та відповідності (у міру того як), напр.: В міру того як він голодніє і слабне від утоми і зідухи, його думки робляться сумніші (І. Франко).
Формально підрядними й значеннєво сурядними доцільно кваліфікувати й приєднувальні складні речення (у науковій літературі їх найчастіше визначають як супровідні складнопідрядні речення). Засоби підрядного зв’язку таких конструкцій (сполучне слово що в різних відмінкових і прийменниково-відмінкових формах) використано для вираження сурядного приєднувального значення, напр.: Кілька гілок справді були чорні, від чого все дерево нагадувало зараз розламану гітару (В. Захарченко). Султан поцілив його просто в серце, від чого сей відразу голову схилив на груди (О. Маковей).
Для підтвердження схожості супровідних речень до складносурядних і складнопідрядних доцільно застосувати прийом трансформації – перетворення в складносурядну чи складнопідрядну конструкцію з уведенням корелятів цей, той. Напр.: Т.: Султан поцілив його просто в серце, і від цього сей відразу голову схилив на груди. Т.: Сей відразу голову схилив на груди від того, що султан поцілив його просто в серце.
Пояснювальні конструкції теж можна зарахувати до складних речень, перехідних між сурядністю й підрядністю. Специфіка цього типу синтаксичних одиниць полягає в тому, що формальними показниками – спеціальними сполучними засобами, що тяжіють до другої предикативної частини, – вони наближаються до складнопідрядних речень, а значеннєвим паралелізмом та семантико-синтаксичною однотипністю предикативних одиниць схожі на складносурядні речення. Напр.: Адже й у мене з Юстиною не любов, а війна, тобто ми вийшли в поле битви своєї, поставили полки і рушили ними для бійки... (В. Шевчук)
