5.1. Складні речення, сурядні за формою й підрядні за значенням

Складні речення, сурядні за формою і підрядні за значенням – це такий різновид складних речень перехідного типу, предикативні частини яких з’єднані сполучниками сурядності, а семантико-синтаксичні відношення між ними характерні для складнопідрядних. У межах цих нетипових синтаксичних одиниць доцільно виокремлювати такі різновиди:

1) причиново-наслідкові, формантами яких є сполучник і та сполучникові поєднання і тому, і через те, і від того, і отож, напр.: На шляху було несамовито спекотно, і вони заглибились у затінок напівзанедбаного цвинтаря (Є. Кононенко). Над ними [снігами] висіло низьке небо, і від того сніги були начебто мертві, безконечно-однотонні (В. Шевчук);

2) умовно-наслідкові, марковані такими сполучними засобами: і, і отже, а отже, і таким чином, і значить, та висновкові відношення, представлені сполучниковими поєднаннями і вже, і ось, напр.: .: Вчися на чужих прикладах – і будеш вільний од нещасть (Г. Сковорода). Там козацькі розрухи, а отже, народ роздразнений і поруйнований (В. Шевчук);

3) часової послідовності, репрезентовані конструкціями зі сполучними засобами і тоді, і потім, і після цього, і вслід за тим (цим), і незабаром, і (а) відтак, а далі, напр.: Тоді жінка понурилася, помовчала, а відтак почала погідним, розміреним голосом розповідати...(В. Шевчук) Ще якихось десять хвилин, – а далі робота зі штангою, гирьова гімнастика (Л. Конончук).

Отже, наявність сурядного сполучника дає підстави кваліфікувати такі речення як складносурядні, однак характер семантико-синтаксичних відношень між частинами, підпорядкованість одного предикативного компонента іншому свідчить і про наявність підрядності в аналізованих конструкціях, а тому ці синтаксичні одиниці є сурядні за формою (формантом сурядності є сполучний засіб) і підрядні за значенням (показником підрядності є тип семантико-синтаксичних відношень). Конструкції з аналогами сполучників відповідного типу ми аналізуємо серед перехідних безсполучниково-сполучникових утворень.

5.2. Складні речення, підрядні за формою й сурядні за значенням

Синкретизм складних речень, підрядних за формою і сурядних за значенням, виникає через невідповідність значеннєвих та формальних показників: сполучні засоби є типовими для вираження підрядного зв’язку, а семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами характерні для складносурядних речень.

До складних одиниць, підрядних за формою й сурядних за значенням, належать зіставлювальні конструкції зі значенням невідповідності (сполучними засобами постають: якщо – то, у той час як, тимчасом як, тоді як, коли (у значенні тоді як) та ін.), напр.: ... хто винний у тому, що їхні однокласники влаштувалися в офісах і їздять на іномарках, тоді як вони самі юрмляться в стареньких неремонтованих „хрущовках” разом з батьками? (О. Компанієць) Гнали степом, в той час як з лісу щораз частіше виїжджали вояки (О. Маковей) та відповідності (у міру того як), напр.: В міру того як він голодніє і слабне від утоми і зідухи, його думки робляться сумніші (І. Франко).

Формально підрядними й значеннєво сурядними доцільно кваліфікувати й приєднувальні складні речення (у науковій літературі їх найчастіше визначають як супровідні складнопідрядні речення). Засоби підрядного зв’язку таких конструкцій (сполучне слово що в різних відмінкових і прийменниково-відмінкових формах) використано для вираження сурядного приєднувального значення, напр.: Кілька гілок справді були чорні, від чого все дерево нагадувало зараз розламану гітару (В. Захарченко). Султан поцілив його просто в серце, від чого сей відразу голову схилив на груди (О. Маковей).

Для підтвердження схожості супровідних речень до складносурядних і складнопідрядних доцільно застосувати прийом трансформації – перетворення в складносурядну чи складнопідрядну конструкцію з уведенням корелятів цей, той. Напр.: Т.: Султан поцілив його просто в серце, і від цього сей відразу голову схилив на груди. Т.: Сей відразу голову схилив на груди від того, що султан поцілив його просто в серце.

Пояснювальні конструкції теж можна зарахувати до складних речень, перехідних між сурядністю й підрядністю. Специфіка цього типу синтаксичних одиниць полягає в тому, що формальними показниками – спеціальними сполучними засобами, що тяжіють до другої предикативної частини, – вони наближаються до складнопідрядних речень, а значеннєвим паралелізмом та семантико-синтаксичною однотипністю предикативних одиниць схожі на складносурядні речення. Напр.: Адже й у мене з Юстиною не любов, а війна, тобто ми вийшли в поле битви своєї, поставили полки і рушили ними для бійки... (В. Шевчук)