3. Семантичний різновид синкретичних складнопідрядних речень

До складних утворень, що характеризуються значеннєвим синкретизмом, належать конструкції, яким властиві семантичні диференційні ознаки складнопідрядних одного структурного типу.

У межах складнопідрядних нерозчленованої структури синкретизмом змісту позначені складні конструкції, які поєднують об’єктні й атрибутивні відтінки, що зумовлено синкретизмом категорійного значення опорного слова головної частини – іменника дієслівного походження або іменника, що має здатність до керування (на зразок легенда, пісня, притча, висновок тощо). Напр.: Сам Хуржик відкинув думку, ^{яку? про що?} що наймита вбили татари (В. Малик). І робив звідси висновок, ^{який? про що?} що відсталіші нації повинні спочатку забагатіти, аби включитися в загальнокультурний процес (І. Ле).

Міра вияву поєднуваних значень залежить від багатьох чинників, передусім від специфіки сполучних засобів, наявності або відсутності співвідносних вказівних слів, їхніх лексико-граматичних особливостей, наявності чи відсутності атрибутивного поширювача тощо. Такі речення на шкалі перехідності розташовані здебільшого в периферійній зоні, а тому з позицій структурно-семантичної класифікації одні конструкції кваліфікують як складнопідрядні з’ясувальні, а інші – як складнопідрядні присубстантивно-означальні.

Перевагою об’єктного значення характеризуються складнопідрядні речення, підрядна частина яких приєднується сполучником що, об’єктний відтінок посилюється за умови наявності при опорному іменнику корелята те. Напр.: Особливо стурбував її останній лист ^{про що? який?} Потьомкіна про те, що султан нібито готує величезну ескадру... (В. Малик)

Атрибутивне значення увиразнює сполучне слово що, а також співвідносні вказівні займенники чи інші означальні поширювачі. Напр.: У кожного люду, у кожній країні Живе такий спогад, ^{який? про що?} що в його в давнині Були золотії віки... (Леся Українка). І раптом несподівано прийшла звістка, ^{яка? про що?} що змусила всіх задуматися (З газети).

Досліджуваний лексичний матеріал засвідчує наявність конструкцій, яким однаковою мірою властиві диференційні ознаки складнопідрядних з’ясувальних і присубстантивно-означальних. На шкалі перехідності такі утворення розташовані в проміжній зоні. Напр.: Є відомості, ^{які? про що?} що колишній завідувач постачання матеріалів та помбух після якогось там побачення з відвідувачем втекли з бупру (І. Ле). Кваліфікація їх як проміжного утворення зумовлена відсутністю при опорному іменникові формальних показників з атрибутивним чи об’єктним значенням (співвідносного вказівного слова або корелята). Застосування прийому трансформацій дає підстави зробити висновок про можливість уведення цих формантів до головної частини, пор.: Т.: Є такі відомості, ^які? що колишній завідувач постачання матеріалів та помбух після якогось там побачення з відвідувачем втекли з бупру. Т.: Є відомості про те, ^{про що?} що колишній завідувач постачання матеріалів та помбух після якогось там побачення з відвідувачем втекли з бупру.

Серед складнопідрядних розчленованої структури синкретичні утворення є більш продуктивними і характеризуються синтезом різноманітних обставинних значень. Виокремлюємо такі основні типи:

1. Синкретичні складнопідрядні речення причиново-цільові, напр.: Зібрала останні сили жінки, ^{чому? із якою метою?} щоб зустрінути цих чоловіків мужньо і гостинно (І. Ле). Значеннєвий синкретизм таких конструкцій зумовлений передусім поліфункціональністю сполучника щоб, який є типовим засобом вираження відношень мети і водночас може вживатися для вираження причинового відтінку. Напр., у реченні Йому захотілося в машині розпростертися на весь степ, щоб напруженню своєму дати волю (І. Ле) стосовно другого компонента дієслівного предиката актуалізується цільове значення підрядної частини (захотілося розпростертися з якою метою?), із залученням ширшого контексту актуалізується причиновий відтінок (захотілося розпростертися на весь степ чому?).

Міру вияву синтезованих диференційних ознак можуть визначати і семантико-синтаксичні особливості підрядного компонента: якщо підрядна частина за характером предикативних відношень є заперечною, то в такому разі більшою мірою виявляється причинове значення, напр.: Доводилося тримати ^{чому? із якою метою? як?} чалму, щоб сплетене гілля у пітьмі не здерло її з голови (І. Ле).

2. Синкретичні складнопідрядні речення міри і ступеня та наслідку, синтез диференційних ознак яких визначається лексичним наповненням предикативних частин та специфікою сполучних засобів – в основному це сполучні засоби так що аж, що аж, що й, так що й, що. Напр.: ...але хлопець не дав йому розбушуватися, подав назустріч меча, рукояттю наперед, ^{якою мірою?} що аж купець відступив від подиву (П. Загребельний). Шовкова сукня яскравого ^{якою мірою?} східного кольору, що дух захопило йому в той день (І. Ле). ...аж тоді церква мовби стрибнула догори і поструменіла ^{якою мірою?} до самого неба, так що відразу треба було задирати голову (П. Загребельний). Хоч сполучник так що є типовим засобом вираження наслідкових семантико-синтаксичних відношень, але лексичне наповнення головної частини прогнозує наявність поширювача зі значенням міри і ступеня.

3. Синкретичні складнопідрядні речення умовно-часові, предикативні частини яких поєднані здебільшого сполучниками коли (то), як (то), що є формантами і часових, й умовних семантико-синтаксичних відношень. Напр.: Та, мабуть, коли чиниш добро, то не думаєш про це (П. Загребельний). – Т.: не думаєш ... у той час, коли чиниш добро. Т.: не думаєш ... за умови, якщо чиниш добро.

4. Складнопідрядні речення порівняльно-причинові з відтінком мети, способу дії чи міри та ступеня. Про наявність причинового відтінку в складнопідрядних порівняльних із порівняльними сполучниками та з контамінованими сполучними засобами так ніби, так наче, так неначе зауважував І. Г. Чередниченко, вказуючи, що до основного значення порівняння приєднується відтінок нереальної причини.

Напр.: Я ще і про це скажу, – і знов замовк ^{чому? як?}, неначе думкою хтось інший заволодів... (І. Ле) З острахом позирала [мати] йому в очі, була рішуча і слаба ^{чому? якою мірою? як?}, як мати в розмові з любимим сином (І. Ле). Він примружував очі, вдивляючись ^{із якою метою? як? чому?}, ніби хотів упевнитись, щоб не помилитись (І. Ле). А Гордій Отава бачив увесь Київ ^{чому? як? у який спосіб?}, так неначе піднімала його дивна сила над містом (П. Загребельний).

5. Складнопідрядні речення порівняльно-допустові, напр.: Вони прокинулись о дев’ятій, поснідали й вирушили в дорогу ^{незважаючи на що? як?}, ніби жахіття давніх часів і не навідувались до білосніжного номера п’ятизіркового готелю (Є. Кононенко).

6. Складнопідрядні речення з кількісно-порівняльним значенням, напр.: Ореол його святості бліднув ^{як? якою мірою?}, як бліднуть візерункові літери на пересихаючому пергаменті (І. Ле).