2. Структурний різновид синкретичних складнопідрядних речень

Структурним різновидом синкретичних складнопідрядних речень, що характеризуються синкретизмом форми, є складнопідрядні речення з ознаками розчленованих і нерозчленованих структур, які поєднують у собі формальні особливості цих типів складних конструкцій.

Названий різновид складнопідрядних речень описано в науковій літературі, хоч і тут немає однозначності в поглядах на їхню типологію. Одні дослідники до речень з ознаками розчленованих і нерозчленованих структур зараховують прикомпаративні і відносно-поширювальні, інші розрізняють аж п’ять типів таких конструкцій: двокомпаративні, кваліфікуючі з як, поширювально-з’ясувальні, означально-поширювальні, узагальнено-допустові.

Вивчення компаративем логічно вписується в загальну проблематику цих досліджень, однак має і свою специфіку. Традиційно конструкції зі сполучником ніж та його еквівалентами аналізували серед складнопідрядних способу дії порівняльних із вказівкою на зіставлювальний відтінок у їхньому значенні, речення зі сполучниками чим... тим, що ... то – серед складнопідрядних міри і ступеня. В окремих посібниках узагалі відсутня вказівка на наявність обох або одного з названих компаративних утворень.

І. Г. Чередниченко зробив спробу знайти цим реченням окреме місце в класифікаційній схемі, визначивши складнопідрядні зі сполучником ніж як підрядні приадвербіальні протиставно-порівняльні, а конструкції зі сполучниками чим ... тим, що ... то – як взаємопідрядні якісного зіставлення.

Наукові студії, виконані в аспекті структурно-семантичного напряму, здебільшого вичленовують компаративні конструкції як окремий різновид – компаративні (прикомпаративні) складнопідрядні речення, хоч погляди на структурні особливості цих утворень часто не збігаються. І. Р. Вихованець аналізує конструкції зі сполучником ніж та його еквівалентами серед прислівних складнопідрядних речень і кваліфікує їх як порівняльно-об’єктні прикомпаративні.

Вагомим внеском у вирішення проблеми статусу СПР прикомпаративних у синтаксичній системі сучасної української мови є дисертація В. Г. Мараховської „Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпаративними”, де з’ясовано особливості формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та власне-семантичної організації компаративем. На основі комплексного аналізу зроблено висновок про неоднорідність порівняльних речень розподібнювального типу, простежено співвідношення їх з іншими різновидами порівняльних конструкцій, з’ясовано різновиди можливих дериваційних перетворень підрядних прикомпаративних одиниць.

Складнопідрядні компаративні, яким властивий синтез диференційних ознак розчленованих і нерозчленованих структур, належать до першого різновиду, оскільки поєднують формальні особливості цих структурних типів складних конструкцій. Так, однокомпаративні одиниці характеризуються показниками речень нерозчленованої структури (наявність опорного компонента – компаратива – у головній частині) і розчленованих з огляду на специфіку засобів зв’язку (семантичні сполучники ніж, чим). Напр.: При тому життя, скажемо від себе, стає не раз більшим вигадником, аніж може вигадати людина із найбуйнішою фантазією (В. Шевчук). У двокомпаративних конструкціях наявність компаративів в обох частинах зменшує їхнє значення як опорних слів і наближає до розчленованих, напр.: Отож, чим довше живе людство, тим більше чорних та світлих янголів вони творять, і всі вони вічні, бо чиняться із душ, які ламаються в часі (В. Шевчук).

Із погляду синтаксичної моделі складнопідрядні однокомпаративні речення можуть бути повними й неповними. Окрему групу становлять складнопідрядні речення ускладненого типу. У повному підрядному компоненті наявні обидва головні члени речення – підмет і присудок, які вживаються або з другорядними членами речення, напр.: Справа повертала зовсім на інше, все було серйозніше, ніж це уявляв він собі спочатку (О. Гончар), або без другорядних членів речення, напр.: Обидві виявилися хитрішими, ніж передбачав грек (П. Загребельний). Повними є також підрядні частини, що містять лише один головний член односкладного речення, напр.: Нічого не було кращого в моєму житті, ніж засинати в будинку на березі моря (Є. Кононенко).

У неповній підрядній частині є один із головних членів речення або такі другорядні компоненти, які своїми структурно-семантичними особливостями допомагають установити пропущений член речення, напр.: Лемент з обох боків збільшився, але вже мав миролюбніший характер, аніж у хаті (І. Ле). Не викликають труднощів при кваліфікації функціонального статусу компаративем як підрядних частин конструкції без підмета, а з присудком та другорядними членами речення, напр.: Помітили ще одне – він майже не посміхається при бійцях і зовсім не усміхається при жінках: він хотів здаватися більш серйозним, ніж був насправді (Г. Тютюнник).

Конструкції з безприсудковою компаративною конструкцією в сучасному мовознавстві трактують неоднозначно: як неповні підрядні частини, як члени речення або як звороти, що є проміжними утвореннями між підрядною частиною і членом речення.

Зі структурного боку підрядні безприсудкові частини можуть містити підмет із другорядними членами речення групи присудка, напр.: Не в снігах і не під білосніжними розторсаними хмарами, а в полі між соняшниками на мить майнув образ його матері, коли вона була ще молодшою, ніж він тепер (М. Стельмах); самі другорядні члени речення, напр.: Коли не отямимося й не пізнаємо: в любові пожиточніше жити, ніж у зненависті (В. Шевчук). Він [брат] там жив, йому там було значно краще, ніж із дружиною й дітьми (Є. Кононенко).

Третю модель складнопідрядних однокомпаративних становлять речення з підрядною частиною ускладненого типу, що являє собою просте речення, ускладнене відокремленим означенням або обставиною, вираженими дієприкметниковим чи дієприслівниковим зворотами, складнопідрядне чи безсполучникове речення, напр.: ...жінка звертала на мене уваги не більше, аніж на яку-небудь корчомаху, яка пливе озером (Л. Кононович). Тобі ще краще, ніж іншим: сина вбили, а доля його по світу ходить (М. Стельмах).

Складнопідрядні двокомпаративні також виражають зіставлювальні відношення, але особливі – із фіксацією пропорційного наростання чи послаблення ознаки, напр.: Що більше я когось ненавиджу, то меншим ворогом вважаю його для себе (В. Земляк).

За синтаксичною структурою двокомпаративні складнопідрядні речення також можуть бути повними, неповними та ускладненого типу, напр.: Чим ясніше і докладніше репродукуються ідеї у людській душі, тим ясніше мислення (І. Франко). Це вже так ведеться: що дужче ти ненавидиш свого хазяїна, то довше він живе (В. Земляк). Метушня у дворі все пожвавлювалася, і чим більше було цієї метушні, тим більше непорядку (Г. Тютюнник). Що більшою владою вони наділені, то обережніше користуються нею (В. Земляк). Тимко зупиняє коня і довго дивиться на заграву; і чим довше він дивиться, тим ясніше бачить, що там метушаться якісь тіні і долинають голоси (Г. Тютюнник).

Отже, такі конструкції є синкретичними лише в структурному плані, із погляду семантики вони не позначені синтезом значеннєвих відтінків.