Методичні рекомендації щодо підготовки до модульних контрольних робіт зі спецкурсу „Граматична система української мови в аспекті теорії перехідності”

Навчальною програмою передбачено виконання двох модульних контрольних робіт за другий і третій змістові модулі. Підготовка до такого виду контролю передбачає опрацювання теоретичних питань, розглянутих на лекціях та практичних заняттях, а також винесених для самостійного вивчення, з метою глибшого усвідомлення лінгвістичної сутності синкретизму в проекції на граматичний лад української мови, зокрема специфіку синкретичних утворень в системі частин мови, явищ синхронної перехідності (синкретизму) на рівні складного речення (синкретичні складнопідрядні речення, сурядно-підрядні складні речення та безсполучниково-сполучникові конструкції, зосібна: безсполучниково-сурядні, безсполучниково-підрядні і безсполучниково-сурядно-підрядні речення), специфіку факторів, що зумовлюють синкретизм, етапи опозиційного аналізу нетипових утворень.

Модульні контрольні роботи потребують практичного застосування набутих навичок виокремлення синкретичних явищ, визначення їхніх структурно-семантичних різновидів, лінгвістичного аналізу синкретичних утворень із застосуванням методики опозиційного аналізу.

Модульна контрольна робота № 1 розроблена за трьома варіантами, вона містить одне теоретичне питання узагальнювального типу, що передбачає схематичне відтворення системи опозицій, репрезентованих конструкціями з інфінітивом, девербативом, словами категорії стану, та два практичні завдання, одним із яких передбачено побудову системи опозицій на матеріалі пропонованих речень, а другим – аналіз тексту з метою виявлення випадків морфолого-синтаксичної деривації та синкретичних лексико-граматичних класів.

Модульна контрольна робота № 2 має два варіанти по два завдання: одне теоретичне – у вигляді схеми відтворити проблему типології різних видів синкретичних синтаксичних одиниць – й одне практичне, що передбачає визначення різновидів синкретичних складних речень.

Для вироблення практичних навичок попередньо студенти виконували завдання наскрізного практикуму, що мало на меті вибірку з художніх текстів речень із синкретичними лексико-граматичними одиницями та побудову системи опозицій (де можливо), а також добір складних речень перехідного типу, визначення їхніх різновидів.

Комплексні контрольні роботи оцінюємо за 5-бальною шкалою, відповідно до таблиці „Градація оцінювання кінцевих результатів роботи студента”.

Критерії оцінювання знань студентів

Контроль та оцінювання теоретичних знань і практичних навичок студентів здійснюється протягом навчального семестру за результатами усних відповідей на практичних заняттях, під час перевірки домашніх та аудиторних завдань, складання двох колоквіумів („Явища перехідності в морфологічній системі української мови”; „Явища синхронної перехідності в системі складного речення”), за результатами двох модульних контрольних робіт, а також у процесі контролю поточної самостійної роботи, виконання наскрізного індивідуального практикуму.

Робоча програма курсу передбачає застосування чотирьох форм поетапного контролю знань:

• вхідний контроль — передбачає перевірку знань студентів із курсу сучасної української літературної мови;

• поточний контроль — студенти виконують завдання навчальної програми з курсу як в аудиторії, так і позааудиторно: відвідують практичні заняття, виконують вправи, завдання наскрізного індивідуального практикуму, опрацьовують питання самостійної роботи, складають теоретичні питання колоквіумів – кожен вид роботи викладач оцінює в балах за відповідними критеріями;

• рубіжний контроль – за нагромадженими результатами вхідного та поточного контролю на 8 і 16 тижнях семестру проходить атестація. У процесі атестування враховують такі показники:

• < 60% від максимально можливої суми балів – незадовільно;

• > 60 % від максимально можливої суми балів – задовільно;

• > 75 % від максимально можливої суми балів – добре;

• > 90 % від максимально можливої суми балів – відмінно;

• > 80 % пропущених практичних занять – не атестовано.

• підсумковий (вихідний) контроль – отримавши позитивну оцінку за результатами атестації, студенти складають екзамен. Оцінювання здійснюється за результатами відповідей на 2 теоретичні питання – по 8 балів (загальна сума – максимум 16 балів) та виконання практичного завдання (9 балів). Максимальна кількість набраних на екзамені балів – 25. До екзамену допускають студентів, які пройшли два етапи контролю знань та отримали не менше ніж 60 % від максимально можливої суми балів. Загальна оцінка з дисципліни (100 %) включає суму рейтингового бала за поточну роботу студента упродовж семестру (максимум 75 балів) і рейтингового бала, набраного на іспиті.