3. Різновиди синкретичних семантико-синтаксичних відношень

Як і синкретичні другорядні члени речення, синкретичні ССВ характеризуються багатством репрезентованої ними семантики. Розрізняють синкретичні ССВ на рівні словосполучення і на рівні речення. У межах словосполучення мають місце такі синкретичні ССВ:

1) синкретичні атрибутивно-обставинні відношення, що виникають у субстантивних словосполученнях, які є вторинними й утворилися внаслідок транспонування в речення вторинного словосполучення. Виокремлюють такі конкретні ССВ (за характером обставинного значення):

а) атрибутивно-просторові (із відтінками місцезнаходження, вихідного, кінцевого пунктів руху та шляху переміщення), напр.: дорога ^{яка? куди?} додому, стежка ^{яка? де?} внизу, шлях ^{який? звідки?} із Києва, рух ^{який? яким шляхом?} по шосе. Найпродуктивніші засоби вираження атрибутивно-просторових відношень: „біля, коло, серед + род.відм.”, „перед, за, між, під, над + ор.відм.”, „по, при, на, в + місц.відм.”, „з (із, зі), із-за, із-над + род.від.”, „до + род.відм.”, „на, в, через + знах.відм.”, прислівник;

б) атрибутивно-цільові ССВ (із відтінками мети та призначення):

„для + род.відм”, „на, під + знах.відм.”, напр.: чашки ^{які? призначені для чого?} для чаю, хустка ^{яка? призначена для чого?}на свято;

в) атрибутивно-часові ССВ: „під, над, на + зн.відм.”, „через + знах.відм.”, „після + род.відм.”, прислівник, напр.: сад ^{який? коли?} восени, море ^{яке? коли?} вночі, погода ^{яка? коли?} на вечір, прогулянка ^{яка? коли?} після уроків;

г) атрибутивно-обставинні ССВ зі значенням способу дії: орудний відмінок, прислівник, „в + зн.відм.”, напр..: квартира ^{яка? як?} у кредит; товари ^{які? як?} оптом і вроздріб, проїзд ^{який? як?} автобусом;

2) синкретичні об’єктно-обставинні ССВ, репрезентовані дієслівними словосполученнями із залежним компонентом – іменником конкретно-предметної семантики, зокрема:

а) синкретичні об’єктно-просторові ССВ (засоби вираження аналогічні атрибутивно-просторовим), напр.: сидіти ^{де? на чому?} на стільці; пробратися ^{яким шляхом? через що?} через хвіртку; зупинився ^{де? біля чого?} біля будинку, прибрати ^{де? з чого?} зі столу;

б) синкретичні об’єктно-причинові ССВ:

„від, з, без + род. відм.”, „через + знах. відм.”, „за + орудн. відм.”, „за + знах.відм.”, „на, при, в + місц.відм.”, „під, з + орудн.відм.”, „про + знах.відм.”, безприйменникові словоформи орудного, давального та родового відмінків, напр.: примружився ^{чому? від чого?} від сонця, задоволений ^{чому? ким?} собою, перечепився ^{чому? через що?} через поріг;

в) синкретичні об’єктно-обставинні ССВ зі значенням способу дії: орудний безприйменниковий, „з+ ор.відм.”, напр.: їхати ^{як? із ким?} з дітьми, заспокоїв ^{як? чим?} музикою;

3) синкретичні атрибутивно-об’єктні ССВ, що мають місце в субстантивних словосполученнях, де опорний іменник не втратив здатності керувати, напр.: розповідь ^{яка? про кого?} про друзів, винагорода ^{яка? за що?} за ціле життя; переказ ^{який? про що?} про квіти;

4) синкретичні атрибутивно-об’єктно-обставинні ССВ, які найчастіше мають обставинне значення локативності, а об’єктний відтінок пояснюється лексико-граматичними особливостями залежного компонента – іменник із конкретно-предметним значенням, напр.: квіти ^{які? де? біля чого?} біля хати, побачення ^{які? де? під чим?} під вербою.

У межах речення виокремлюємо контамінаційні ССВ, які відповідають СДЧР з двобічною причленною залежністю, а саме:

а) атрибутивно-обставинні ССВ, напр.: Ще ж влітку він [Левко] звав її за дрібний зріст рукавичкою (М. Стельмах). Приспане снігами, памороззю і синьою тишею, воно [село] наче погойдувалось, і здавалося, ось-ось попливе кудись (М. Стельмах);

б) атрибутивно-об’єктні ССВ, напр.: Визнаю вас своїми захисниками;

в) атрибутивно-об’єктно-обставинні ССВ, напр.: Ось валка запетляла по тінях між деревами (М. Стельмах). Мене взято в школу психологом.