- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
Давайте подумаємо: вода з крана чи колодязя є чистою водою? Ні, навіть в найчистіших високогірних джерелах, без антропогенного впливу природна вода не є хімічно чистою. Це розчин різної концентрації, тому що вода дуже сильний розчинник. Молекула води не симетрична: три ядра утворюють рівнобедрений трикутник: біля основи – два ядра водню і у вершині ядро кисню. Атом кисню в молекулі води приєднує до себе два електрони. відняті в атомів водню. Унаслідок цього атом кисню набуває від’ємного заряду. Атоми ж водню без електронів стають додатньо зарядженими протонами. В результаті виникає електричний диполь.
Саме тому вода має велику іонізуючу здатність, тобто здатність розщеплювати молекули інших речовин, що обумовлює сильну розчинну дію води.
Вода - це завжди розчин, який характеризується солоністю – вмістом розчинених у воді речовин в г/кг або ‰. За солоністю природні води поділяють на 4 групи: прісні – менше 1 ‰, солонуваті - 1-24,7 ‰, солоні (морської солоності) – 24,7-50 ‰, високосолоні (розсоли) – більше 50 ‰.
1 ‰ – межа солоності питної води, 24,7 ‰ – солоність, при якій температура найбільшої густини і температура замерзання співпадають. У морях солоність більше 50 ‰ майже не спостерігається. Розчинені речовини знаходяться у воді у формі катіонів та аніонів.
Усі природні води за переважаючим аніоном поділяються на три класи – гідрокарбонатний (НСО3), сульфатний – SO4², хлоридний – Cl. А за переважаючим катіоном групи поділяються на – кальцієвий -Ca²+, магнієвий - Mg²+, натрієвий – N+, калієвий – К+ склад.
У прісних водах – гідрокарбонатний і кальцієвий склад, у солонуватих – гідрокарбонатний і натрієвий, у солоних – хлоридний та натрієвий.
Присутність двохвалентних катіонів Ca²+ і Mg²+ зумовлює жорсткість води. Дуже жорстка вода непридатна не лише для пиття, але й для технічних цілей із-за накипів та відкладів. У Полтаві вода м’яка. Якщо переважають іони додатні, то реакція води кисла, якщо іони гідроокису ОН, вода має лужну реакцію. Від солоності води залежать інші її характеристики. При збільшенні солоності температура замерзання і температура найбільшої густини води знижуються.
Температура найбільшої густини при збільшенні солоності знижується швидше, ніж температура замерзання. При солоності 24,7 ‰ вони співпадають. При подальшому збільшенні солоності температура найбільшої густини стає нижчою за температуру замерзання. Це означає відмінність замерзання у водоймах різної солоності. Для прісних і солонуватих водойм лід має меншу густину і плаває на поверхні, а сильносолоні глибокі озера можуть не покриватися льодом і при дуже низьких температурах, а мілкі озера промерзають до дна.
У природних водах розчинені гази – кисень(O2), азот(N2), вуглекислий газ(CO2), сірководень(H2OS). Ці гази надходять у воду із атмосфери, життєдіяльності рослин (O2), розкладу органічних речовин (CO2, CH4, H2S ).
Унаслідок взаємодії повітряної і водної оболонок регулюється склад атмосфери