7. Термічний режим річок

Виділяють 3 типи річок за тепловим режимом:

1. Ріки дуже теплі без сезонних коливань температури .

2. Ріки теплі, з помітним сезонним коливанням температури, не замерзають узимку.

3. Ріки з великим сезонним коливанням температури, замерзають узимку.

Найбільш складний тепловий режим у помірних ріках. Узимку починається льодостав: забереги, сало, осінній льодостав і встановлення на річці суцільного стійкого льодового покриву. Товщина льоду буває більшою за 1,5 м. Тривалість періоду з льодовим покривом: Лена - 270 днів на рік, Дніпро – 98 днів, Ельба - 39 днів. Природні ополонки термічного та динамічного походження нерідко утворюються на льоду. Зміна температури води з глибиною залежить від теплоізолюючих властивостей криги. Найтеплішою є вода у придонній частині річки. Після льодового періоду різної тривалості настає весняний льодохід, скрес льоду.

Значення річок у географічній оболонці має такі аспекти:

1. річки дренують місцевість;

2. живлять ґрунтові води;

3. впливають на температуру й вологість повітря;

4. впливають на місцеву циркуляцію атмосфери;

5. створюють мули – аналоги ґрунтів;

6. формують рельєф;

7. є середовищем життя .

8. Використання та охорона річок

Використання річок людиною відбувається у таких сферах людської діяльності:

1. водопостачання;

2. судноплавство;

3. лісосплав;

4. зрошення;

5. гідроенергоресурси;

6. біоресурси;

7. рекреаційний комплекс.

Охорона річок	Проблема малих річок
очищення стічних вод оборотне водопостачання водозберігаючі технології економія води у побуті	водоохоронні зони насадження лісів "євтрофікація" внаслідок змиву величезної кількості мінеральних добрив.

ЛЕКЦІЯ № 11 – 12

1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики

Озера – природні водойми з уповільненим водообміном, які являють собою замкнені улоговини на земній поверхні різної величини і форми, заповнені водою. Тобто для утворення озера необхідні дві умови – наявність природної улоговини ( замкненого зниження земної поверхні) і наявність певного об’єму води в цій улоговині.

Озера відрізняються між собою за величиною і за формою. Виділяються наступні морфометричні характеристики озер: площа, максимальна і середня довжина, максимальна і середня ширина озера, довжина та розчленованість берегової лінії, об'єм водної маси. Найбільше за площею озеро – солонувате Каспійське море - 374000км² , а серед прісних - озеро Верхнє - 82680 км² , максимальний об'єм має Каспійське море - 78200 км², а серед прісних Байкал - 23000 максимальна глибина 1741м, максимальна довжина в озера Танганьїка — 650км.

2. Класифікація озерних улоговин за походженням

Утворення озерних улоговин відбувається під впливом ендогенних і екзогенних чинників.

І Ендогенні типи озерних улоговин:

1.Тектонічні:

а) рифтові: Мертве море, Великі Африканські озера( Танганьїка)

б) тектонічні депресії різного походження ( Великі Американські озера, Ладозьке, Онезьке – на рівнинах; Іссик-Куль, Алакуль – в горах; Балхаш в передгір'ях), Тітікака, Вікторія, в тому числі мульдові – Чад, Аральське; грабени (Байкал).

2. Вулканічні:

а) кальдерні – Курильське і Кроноцьке озеро на Камчатці;

б) кратерні – Больсена, Альбено, Аверське в Італії; на о. Ява;

В кратері згаслого вулкану Нгоронгоро ǿ 10 км. і h 500 – 600 м. знаходиться озеро Магаді куди несуть свої води декілька невеликих річок, які починаються на схилах кратеру. В цій місцевості водяться мало не всі птахи і тварини Африки. Танзанія оголосила Нгоронгоро національним парком.

ІІ. Екзогенні:

1. Метеоритні – озеро Каалі в Естонії, Лонар (Індія).

2. Льодовикові( Фінляндія, Карелія) поділяється на кілька видів:

а) карові та трогові- Женевські, Альпи, Кавказ, Тянь-Шань, Карпати ( озеро Несамовите );

б) акумулятивні моренні : Біле, Чудське, Воже, Лача, Селігер ( на рівнинах ), Вюрмське, Гарда, Комо в Альпах (у горах).

3. Водно-ерозійні і водно-акумулятивні : а) озера-стариці на річках Сула  — Малий Лиман, на р. Ворскла  — Велике Болото; б) дельтові - Дунай ( озеро Ялпуг, Кагул ); в) кінцево-сточні (Лобнор ), Чад ( тектонічна депресія і аридний клімат ); г) лиманні Куяльник, Молочний, Бузько-Дніпровський).

4 Провальні: а) карстові ( озеро Провал в П’ятигорську, Шацькі – озера карстово-льодовикові). На Волині біля Оконська є невеличке озеро, центрі якого б’є вода з двох потужних джерел разом із грудочками крейди. Озеро ніколи не замерзає, температура води не знижується нижче -9. У морози вода парує . Це карстове озеро, підземні води вириваються з його дна у вигляді своєрідних гейзерів.

В одну із травневих ночей 1963р. жителі м. Слов'янка в Донбасі прокинулися від різкого підземельного поштовху і шуму. Вранці на околиці міста побачили велику щілину в землі. Провал все збільшувався і дістався до будинку, жителі покинули його і вчасно, бо на наступний ранок будинок провалився у безодню. У провалі утворилося озеро. Під містом залягає пласт кам'яної солі, яку розчинили підземні води. Утворилося озеро Провальне з солоною водою.

б) Термокарстові ( аласи Якутії).

в) Суфозійні (степ Західно-Сибірської, Казахстан, озеро Чани-тектонічна депресія, доповнена суфозією).

5. Еолові ( озеро Селети, Теке в Казахстані) , Саги Олешківських пісків.

6. Загатні — в результаті обвалу після землетрусу - озеро Сарезьке на річці Мургаб на Памірі у 1911 році в результаті землетрусу величезна кам’яна брила 6 млрд. т. звалилася в річку Мур габ і перегородила її. Утворилось Сарезьке озеро, що в перекладі означає « той хто ллє на голову». Воно дійсно висить над родючими долинами на висоті 3250 м над рівнем моря ). Озеро Гекгель - долина річки Аксу в Азербайджані, озеро Севан - у тектонічні улоговині , перегородженій лавовим потоком.

7 Органогенні - а) внутрішньо болотні озера ; б) озера лагуни серед коралових споруд ( атолів).