- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
Яка найбільш поширена на поверхні Землі гірська порода. Це крига в льодовиках, айсбергах, сніговому покриві, морських та підземних льодах. З усієї криги 98,96 % знаходиться в льодовиках. Багато це чи мало? Маса льодовиків у 32 рази більша маси всіх поверхневих вод суходолу. Якщо всю масу сучасних льодовиків рівномірно розподілити по поверхні всієї земної кулі, то товщина льодового панциру складе 50м. При розподілі по океанічній поверхні товщина криги сягне 70м. х
Чим же льодовики відрізняються від простого льоду? Льодовики - це рухомі багаторічні товщі льоду, які утворилися в результаті тривалого накопичення і перетворення твердих атмосферних опадів. Тобто саме рух відрізняє льодовики від сніжників та мертвого льоду.
Утворення льодовика можливо там, де твердих атмосферних опадів випадає більше, ніж за цей час устигає розтанути та випаруватися, тобто де їхній баланс додатній. Баланс твердих опадів залежить від їх кількості та температури. Чим більше опадів і нижча температура, тим більший баланс твердих опадів. Оскільки з висотою температура знижується, то на певній висоті баланс твердих атмосферних опадів дорівнює 0, тобто скільки випадає твердих опадів, скільки й тане за рік. На цій висоті знаходиться снігова лінія. Нижче цієї лінії тверді опади повністю тануть. Вище цієї лінії баланс твердих опадів додатній, тобто тверді опади не встигають за рік розтанути. При подальшому підйомі на певній висоті кількість опадів стає такою маленькою, що баланс твердих опадів знову стає нульовим. Це верхня снігова лінія з 0 балансом. Між верхньою і нижньою сніговими лініями в тропосфері знаходиться шар, який називається хіоносферою. Це ширше, загальне поняття. Вузьке тлумачення указаного поняття: хіоносфера - це оболонка Землі, в якій знаходяться багаторічні сніги й льоди. Тобто, якщо ділянки земної поверхні знаходяться вище снігової лінії у цьому районі, тоді хіоносфера реально проявляється, бо є поверхня, на якій можуть акумулюватися тверді опади.
Але положення снігової лінії на протязі року змінюється, взимку опускається, влітку піднімається. Тому розділяють видиму снігову лінію - її положення в даний момент, сезонну снігову лінію - середнє положення за сезон, кліматичну снігову лінію - середнє багаторічне положення. При характеристиці хіоносфери мається на увазі кліматична снігова лінія, яка визначається температурними умовами й кількістю опадів, які розподіляються з широтою.
Висота снігової лінії змінюється субширотно. У вологому екваторіальному кліматі вона сягає 4600-5000 м, а в сухому тропічному піднімається до 6500 м. Від тропіків до субполярних широт снігова лінія поступово знижується, поки не досягне рівня моря між 60º і 70º пд. ш., а також в районі Гренландії у північній півкулі. Вище снігової лінії знаходиться 10% суходолу.
Але в реальних умовах при сприятливому рельєфі тверді опади можуть накопичуватися і нижче кліматичної снігової лінії. Це залежить від експозиції схилів (північна чи південна), наявності затемнених ділянок та заглибин, у яких утворюються постійні сніжники. Нижня межа їх поширення показує орографічну снігову лінію, яка може знаходитися на десятки й навіть сотні метрів нижче кліматичної снігової лінії.
В областях акумуляції снігу постійно відбувається розвантаження накопичених запасів. Воно може проходити двома шляхами: утворенням і рухом льодовиків та сходом снігових лавин.