3. Річкова сітка та гідрографічна сітка

Сукупність річкових систем на певній території називається річковою сіткою цієї території. Густота річкової сітки - відношення сумарної протяжності всіх рік до площі річкової сітки. Густота річкової сітки залежить від зволоженості території. Лісова зона має густоту річкової сітки 0,7 - 1,0 км/км², лісостепова зона – 0,23 – 0,69, степова зона - 0,15 - 0,22; напівпустеля - менше 0,1. У горах густота більша, зокрема на Кавказі - 2,03 км².

Річкова сітка разом із озерами, льодовиками, болотами та іншими водними об’єктами певної території є її гідрографічною сіткою.

4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки

Поперечний переріз річища, заповнений водою - водний переріз ріки. Якщо скрізь у ньому є течія, він називається живим перерізом. Якщо в водному перерізі є непорушні ділянки, то вони називаються мертвою зоною. Поперечний переріз русла характеризується площею, гідравлічним радіусом, шириною, середньою і максимальною глибиною.

, де F - площа поперечного перерізу, B - ширина, H - максимальна глибина;

, де R - гідравлічний радіус, F - площа поперечного перерізу, P - змочений периметр (довжина лінії контакту потока з руслом);

, H_сер. - середня глибина, F - площа поперечного перерізу, В - ширина.

5. Повздовжній профіль річки та його показники

Повздовжній профіль річки - це графік зміни відміток дна й водної поверхні вздовж русла. Повздовжній профіль характеризується падінням і похилом. Падіння (∆h) - це різниця абсолютних висот двох точок русла (h₁ - h₂ ). Похил( і) - це відношення падіння до довжини річки або її відрізку. Похил - безрозмірна величина або виражається у %.

і , де ∆h - падіння, і – похил, L - довжина ділянки.

На рівнинах, де ріки течуть у м'яких породах, повздовжній профіль має вигляд увігнутої кривої. Для гірських річок характерні неправильні східчасті обриси повздовжніх профілів. Наприклад, похил Дніпра - 0,00011.

"Легковажні" річки. На рівнинних річках із незначним падінням – менше метра або кілька метрів – ця різниця висот може легко нівелюватися при певних погодних умовах.

Надзвичайно цікава подія, що сталася у ХІІ ст., описана в одному із новгородських літописів. Населення Новгорода, невдоволене своїм єпископом Іоанном, вигнало його з міста, спустивши пліт із служителем церкви вниз за течією по річці Волхов, яка витікає із озера Ільмень і впадає в Ладозьке озеро. Та із середини річки пліт раптом понесло назад. Народ сприйняв це як "знамення господнє" і єпископ Іоанн із незаслуженими почестями повернувся на свій престол.

А пояснюється це так. Похил земної поверхні в бік Ладозького озера дуже незначний. Коли у нижній течії річки випадають рясні дощі, а у верхній стоїть посушлива погода, рівень води в пониззі стає вищим, ніж у верхів'ї і річка тече у зворотному напрямі, тобто до озера Ільмень.

У Камбоджі кожної весни відмічають свято поверхневих вод. Із озера Тонлесап витікає річка Сап, яка впадає у Меконг. Навесні, під час танення снігів у Тібеті, а також у період мусонних дощів рівень Меконгу піднімається на 7-12 м. і він починає текти назад у р. Сап і нести свої води в озеро, збагачуючи його рибою. Площа озера зростає в 3-4 рази і на затоплених мілководдях створюються ідеальні умови для розмноження риби. Не дивно, що за її запасами Тонлесап посідає одне з перших місць у світі.