Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник гідрологія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
434.18 Кб
Скачать

1. Поняття про елементи річки

Якщо вода, за образним висловом, це кров ландшафту, то ріки - це кровоносна система ландшафту, яка переносить речовину й енергію і змінює сам ландшафт. Річка - це природний водний потік, котрий постійно протікає у виробленому ним видовженому заглибленні - руслі. Існує така ієрархія понять про постійні природні водні потоки: річка - річкова система (з показниками: протяжність, звивистість, вододіл, басейн, водозабір) - річкова сітка (з показником густоти).

Атмосферні опади, які випадають на поверхню Землі, частково стікають по ній у вигляді струмочків. З’єднуючись, вони дають початок рікам, які виносять свої води в океани, моря або озера.

Поняття річка включає в себе потік води і русло (річище). Русло - це видовжене зниження, у якому постійно протікає ріка, що його виробила. Зазвичай, русло врізане в поверхню, іноді русла річок знаходяться вище основного рівня поверхні. Наприклад, річки Хуанхе, Міссісіпі та По (в нижній течії) проклали русла в своїх же наносах. Звичайно, такі русла легко переміщуються і розмиваються.

Річка як водний потік має такі частини: витік, верхня, середня і нижня течії, гирло. Витік - початок річки, де річище набуває чітко окреслених обрисів і в ньому спостерігається течія. Витік буває із боліт, (Дніпро), із озер (Нева, Ангара), із льодовиків (Зеравшан). Гирло - місце впадіння річки в водойму. Дуже рідко бувають річки, котрі нікуди не впадають. Річка Зеравшан у Середній Азії закінчується іригаційними каналами, котрі віялом розходяться у різні сторони. Коли річка нікуди не впадає, таке явище називається "сліпе гирло".

2. Річкова система, річковий басейн та вододіл

Річка, яка впадає в якусь водойму, називається головною, а ті, що впадають у неї, називаються притоками. Ті притоки, що впадають безпосередньо у головну річку, є притоками першого порядку і т.д. Головна ріка з її притоками - річкова система. Річкова система характеризується протяжністю та звивистістю. Протяжність - це сумарна довжина всіх рік системи. Коефіцієнт звивистості - відношення довжини річки до довжини прямої лінії, яка з’єднує витік і гирло.

Русла річок залягають у найбільш знижених частинах долин. До них збігають води з прилеглої місцевості. Лінія на земній поверхні. котра ділить стік атмосферних опадів по двох протилежних схилах, називається вододілом. Він проходить по найвищих точках місцевості. Вододіл, котрий розділяє річкові системи – річковий; той, що розділяє поверхні, з яких стік йде в різні моря чи океани, вододіл морів чи океанів. Усю земну кулю можна поділити на два основні схили, по яких води збігають у Світовий океан - Атлантико-Арктичний і Тихоокеансько-Індійський. Вододіл між цими схилами має назву Світового вододілу або Головного вододілу Землі. Він проходить через Чукотське нагір’я та Анадирське плоскогір’я, хребти Джугджур, Становий, Яблоновий у Центральній Азії, по півночі Аравійського півострова тощо. Площа Атлантико-Арктичного схилу - 67,4 млн. км 2 , площа Тихоокеансько-Індійського схилу - 35,2 млн. км2.

У гірських країнах вододіли виражені чітко, а на рівнинах - нечітко. Іноді відбувається біфуркація - маса води однієї річки ділиться на дві частини, які рухаються у різні системи. Річка Оріноко - ділиться на дві частини; одна впадає в Атлантичний океан, а друга (Касикьяре) впадає в притоку Амазонки річку Ріу-Негру.

Річковий басейн - частина земної поверхні, котра включає в себе дану річкову систему і відділена від інших вододілами. Водозбір - поверхня суходолу, з якої річкова система збирає воду. Іноді річковий басейн не дорівнює водозбору, тому що в річковий басейн можуть входити безстічні площі чи області внутрішнього стоку. Крім того, підземний і поверхневий вододіл можуть не співпадати. Наприклад, площа річкового басейну Амазонки 7 180 000 км2 , Парани - 3 100 000 км2 , Міссісіпі - 3 238 000 км2 . .