- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
12. Океан як середовище життя
В Океані, як і на суходолі є продуценти, консументи, редуценти.
Зелені рослини можуть існувати лише там, де освітлення достатньо для фотосинтезу (не глибше 200м). Проте у поверхневих шарах недостатньо поживних речовин, зокрема сполук фосфору та азоту, які на 99,9 % знаходяться у глибинних шарах. Тому найсприятливіші умови для розвитку життя у поверхневих шарах, у які за рахунок вертикальної циркуляції та перемішування надходять поживні речовини.
Розподіл життя в океані нерівномірний і має зональний характер. У полярних широтах суцільний льодовий покрив, відсутність освітлення у полярну ніч, низька висота Сонця, холодна вода, яка має температура нижче 0°, слабка вертикальна циркуляція внаслідок опріснення верхнього шару води. Це несприятливі умови для розвитку фітопланктону.
У залежності від властивостей водних мас виділяють такі природні зони в океані:
Полярні зони: льодовий покрив, полярна ніч, низька температура, слабка вертикальна циркуляція призводять до формування своєрідної океанічної пустелі. Тут мало фітопланктону, а отже, і наступних ланок трофічних ланцюгів.
Субполярні зони - температури низькі, але добра вертикальна циркуляція виносить поживні речовини. У теплий сезон багато світла, тому дуже багато фіто- і зоопланктону; риби (тріска, пікша, морський окунь, мойва), моржі, тюлені, нерпи, кити.
Помірні зони - найбільш сприятлива, оскільки відбувається сильне перемішування води, достатньо тепла й світла. Тут багато тріски, анчоусів, лосося, сардин, тунця, камбали, палтуса, тощо. Це найбільш продуктивні зони в океані.
Тропічні зони охоплюють субтропічні й тропічні широти - підвищена солоність води на поверхн, слабке переміщування. Кисню в 2 рази менше, ніж у тропічних широтах . Це океанічна пустеля. Є саргасові бурі водорості, не зв’язані з дном.
Екваторіальна зона: відбувається перемішування у результаті екваторіальної течії та протитечії ; багато розчинених солей, кисню, досить багато планктону.
13. Природні ресурси Світового океану
:У Світовому океані знаходиться величезна різноманітність природних ресурсів, котрі поділяються на такі види:
біологічні;
хімічні;
ресурс води для опріснення;
паливно-енергетичні ресурси;
мінеральні ресурси;
теплова й механічна енергія;
рекреаційні ресурси.
Біологічні ресурси - кожного року Світовий Океан продукує 600 - 800 млрд. тон біомаси, тобто по 200 т. на людину. В океанах і морях живе 4/5 усіх видів тварин планети: 180 тис. видів тварин і 20 тис. видів рослин. Виловлюється ж 400 - 600 видів промислових риб загальною вагою до 70 млн. т. на рік. Запаси харчових речовин у океані - 18-20 млрд. т., в т.ч. риби - 0,5 млрд. т., молюсків та ракоподібних - 5-6 млрд. т., водоростей - 10 млрд. т., а також краби, омари, лангусти, різноманітні ссавці: тюлені, моржі, кити.
У багатьох районах роблять перевилов риби, молюсків, морських їжаків. Альтернативні перспективи раціонального використання біологічних ресурсів океану - марікультура - штучні ферми по вирощуванню ламінарії (морської капусти), морських гребінців, устриць, тощо. Водорості косять спеціальними косами і піднімають на човни. В Японії буквально все, що живе в океані, використовується в їжу. Традиційні блюда в Японії без м'яса.
Хімічні ресурси .Із морської води добувають кухонну сіль, Mg, K, Br, Li, B, S. В Японії добувають уран, але його собівартість дуже висока.
Ресурс води для опріснення. Відомо 30 способів опріснення морської води: випаровування, дистиляція, через іонні процеси, виморожування, тощо. Опріснювальні установки найбільші у Кувейті, США, Японії.
Паливно-енергетичні ресурси. На шельфі видобувають ▲ й ∆, а їхні запаси більші, ніж на суходолі й ¼ видобування у світі проводиться на океанічному дні. Видобуток ведеться на глибині до 380 м у Мексиканській затоці, Середземному морі , на шельфі Чорного моря тощо.
Мінеральні ресурси. Тверді корисні копалини знаходяться у вигляді морських розсипів, корінних родовищ корисних копалин морського дна. В результаті виносу твердого стоку ріками й руйнування прибережної зони накопичуються часточки важких металів із великою концентрацією ільменіту, рутилу, циркону, хромітів, каситеритів, золота, срібла, олова, платини, алмазів. Зараз 40 країн видобувають морські розсипи в прибережних акваторіях. Перше місце за підводним видобутком займає Австралія. Біля берегів Аляски із пляжних розсипів добувають золото, в США - платину. В Індонезії, Малайзії, Таїланді – каситерит, у Намібії - алмази. Добувають фосфорити в Каліфорнії. Є підводні шахти з видобутку залізної руди, кам'яного вугілля, нікелю, міді, ртуті з корінних родовищ. У результаті осадження розчинених у воді речовин утворюються конкреції діаметром1 см - 10 см. Максимальна маса конкрецій - 1тона. В них входять сполуки фосфору, Fe, Mn, Ti, Co, Ni, Va, Cu, тощо. Конкреції утворюються на глибинах 60- 7000м. На 1 км2 морського дна може знаходитися від 10 тис. до 50 тис. тон конкрецій. Їхні запаси оцінюються у 57 трильонів тон.
Теплова та механічна енергія океану. Сумарна енергія морських припливів Світового океану оцінюється у1 млрд. кВт. Водночас енергія усіх рік - 205 млн. кВт. У 1966 році у Франції на узбережжі протоки Ла-Манш була споруджена ПЕС "Ранс" потужністю 240 тис. кВт. У 1968 році побудували на узбережжі Баренцева моря Кислогубську ПЕС.
Винайдені спеціальні генератори, що використовують енергію морських хвиль. В Японії 300 буйків та маяків живляться електроенергією хвильових електростанцій ( ХЕС), а також діє плавучий маяк Момбаського морського порту. Створений проект турбін для використання енергії Флоридської течії. Поблизу Гавайських островів успішно працює ГТЕС (гідротермальна електростанція). Є вони в Японії та Європі. В майбутньому 20 % світової потреби в електроенергії можуть задовольнити ГТЕС. Їх доцільно будувати в районах, де амплітуда температур не менше 20° на проміжок глибини 100м.
Мал. Схема, що відображає основні знання про Світовий океан
ЛЕКЦІЯ № 8-9
МОРФОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РІЧОК ТА РІЧКОВИЙ СТІК
