6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки

Хвилі, що йдуть одна за другою, мають різну висоту. Більш довгі хвилі рухаються швидше, ніж короткі. Зустрічаючись, вони зливаються й утворюють ділянки відносно спокійного моря, якщо хвилі взаємно гасяться. При взаємному посиленні утворюються дуже високі одиночні хвилі. В різних місцях океану чи моря ці високі хвилі можуть повторюватися з будь-яким інтервалом: 3, 6, 11 і т.д. хвиль, а не лише через 8. Дев'ятий вал, оспіваний у багатьох творах мистецтва - не науковий термін. Він виник у глибокій давнині в зв’язку з міфологічним уявленням про 9 як священне число. Хвилювання на морі визначається за 9-бальною шкалою за висотою хвиль. 1 бал присвоюється хвилюванню із висотою хвилі 0,25м, 9 балів - більше 11 м.

Найбільш сумною славою у моряків користувалася акваторія біля м. Доброї Надії на південному заході Африки. Під час великих географічних відкриттів при плаванні із Європи в Індію цей мис одержав назву мис Бурь. Наприклад, у 1716 році тут загинуло відразу 42 голландських фрегати разом із вантажем на 40 млрд. франків.

У чому причина цієї та багатьох інших катастроф? Зустріч хвиль "ревучих" 40-их", котрі рухаються із заходу на схід, та хвиль Агульясової течії, котра плине із сходу на захід. При їх зустрічі на резонансі виникають одиночні хвилі – вбивці висотою 15- 20 м., дуже круті. Хвиля-вбивця може підняти корабель на гребені чи між двома гребенями і він ламається пополам. Руйнівна сила цих хвиль - 100-200 т/м² . У 1973 році така хвиля відірвала носову частину довжиною у 61 м у контейнеровоза "Нептун Сапфір". Умови для таких хвиль є також у протоці Ла-Манш і біля мису Горн. Давайте згадаємо скелі Сцилла й Харибда в поемі "Одіссея" Гомера. Ці скелі знаходяться у Мессінській протоці, що розділяє Апеннінський півострів і Сицилію. Тут і гинули античні моряки.

7. Течії, їх класифікація за глибиною

Океанічні течії - поступальні горизонтальні переміщення значних об’ємів водних мас на великі відстані.

За глибиною течії поділяються на:

• Поверхневі

• Глибинні

• Придонні.

8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою

За походженням течії бувають:

1. фрикційні (викликані вітрами), якщо тимчасовими вітрами - вітрові, якщо постійними - дрейфові;

2. градієнтні, котрі поділяються на стічні та густинні;

- стічні утворюються при стійкому піднятті рівня води, спричиненого великими опадами, й, навпаки, при опусканні рівня океанічної поверхні в результаті випаровування. Найбільшою стічною течією є Флоридська течія, котра забезпечує стік із Мексиканської затоки в Атлантичний океан.

- Густинні течії обумовлені різницею густини води на одній глибині в протоках, що з’єднують моря та океани з неоднаковою густиною. Наприклад, Босфор, Гібралтарська протока. По поверхні течія спрямована з Чорного моря до Мармурового, а на глибині - навпаки . У Гібралтарській протоці вода рухається по поверхні з Атлантичного океану в Середземне море , а на глибині - з моря в океан.

За тривалістю (стійкістю) течії бувають:

• постійні ( наприклад, пасатні);

• періодичні наприклад, мусонні);

• тимчасові.

За температурою виділяють такі течії:

• теплі;

• холодні;

• нейтральні.