- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
Хвилі, що йдуть одна за другою, мають різну висоту. Більш довгі хвилі рухаються швидше, ніж короткі. Зустрічаючись, вони зливаються й утворюють ділянки відносно спокійного моря, якщо хвилі взаємно гасяться. При взаємному посиленні утворюються дуже високі одиночні хвилі. В різних місцях океану чи моря ці високі хвилі можуть повторюватися з будь-яким інтервалом: 3, 6, 11 і т.д. хвиль, а не лише через 8. Дев'ятий вал, оспіваний у багатьох творах мистецтва - не науковий термін. Він виник у глибокій давнині в зв’язку з міфологічним уявленням про 9 як священне число. Хвилювання на морі визначається за 9-бальною шкалою за висотою хвиль. 1 бал присвоюється хвилюванню із висотою хвилі 0,25м, 9 балів - більше 11 м.
Найбільш сумною славою у моряків користувалася акваторія біля м. Доброї Надії на південному заході Африки. Під час великих географічних відкриттів при плаванні із Європи в Індію цей мис одержав назву мис Бурь. Наприклад, у 1716 році тут загинуло відразу 42 голландських фрегати разом із вантажем на 40 млрд. франків.
У чому причина цієї та багатьох інших катастроф? Зустріч хвиль "ревучих" 40-их", котрі рухаються із заходу на схід, та хвиль Агульясової течії, котра плине із сходу на захід. При їх зустрічі на резонансі виникають одиночні хвилі – вбивці висотою 15- 20 м., дуже круті. Хвиля-вбивця може підняти корабель на гребені чи між двома гребенями і він ламається пополам. Руйнівна сила цих хвиль - 100-200 т/м2 . У 1973 році така хвиля відірвала носову частину довжиною у 61 м у контейнеровоза "Нептун Сапфір". Умови для таких хвиль є також у протоці Ла-Манш і біля мису Горн. Давайте згадаємо скелі Сцилла й Харибда в поемі "Одіссея" Гомера. Ці скелі знаходяться у Мессінській протоці, що розділяє Апеннінський півострів і Сицилію. Тут і гинули античні моряки.
7. Течії, їх класифікація за глибиною
Океанічні течії - поступальні горизонтальні переміщення значних об’ємів водних мас на великі відстані.
За глибиною течії поділяються на:
Поверхневі
Глибинні
Придонні.
8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
За походженням течії бувають:
фрикційні (викликані вітрами), якщо тимчасовими вітрами - вітрові, якщо постійними - дрейфові;
градієнтні, котрі поділяються на стічні та густинні;
- стічні утворюються при стійкому піднятті рівня води, спричиненого великими опадами, й, навпаки, при опусканні рівня океанічної поверхні в результаті випаровування. Найбільшою стічною течією є Флоридська течія, котра забезпечує стік із Мексиканської затоки в Атлантичний океан.
- Густинні течії обумовлені різницею густини води на одній глибині в протоках, що з’єднують моря та океани з неоднаковою густиною. Наприклад, Босфор, Гібралтарська протока. По поверхні течія спрямована з Чорного моря до Мармурового, а на глибині - навпаки . У Гібралтарській протоці вода рухається по поверхні з Атлантичного океану в Середземне море , а на глибині - з моря в океан.
За тривалістю (стійкістю) течії бувають:
постійні ( наприклад, пасатні);
періодичні наприклад, мусонні);
тимчасові.
За температурою виділяють такі течії:
теплі;
холодні;
нейтральні.
