- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ ІЗ КУРСУ «ГІДРОЛОГІЯ»
Лекція 1-2
Тема: Гідросфера
1.Формування гідросфери
Наша планета називається Земля, Але правильніше було б назвати її планетою Океан, тому що вона найбільш водна планета Сонячної системи. Більше 70% її поверхні покрито водами Світового океану. Світовий океан – найбільша складова частина гідросфери, водної оболонки Землі, котра включає в себе всю воду нашої планети. Ми з вами, живучи у водозабезпечених районах, не звертаємо увагу на воду, не вважаємо її чимось особливим. Вода – буденна і звичайна. А ось що про неї писав Антуан де Сент- Екзюпері в книзі “Планета людей”. “Вода! У тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе не опишеш, тобою насолоджуєшся, не розуміючи, що ти таке. Ти не просто необхідна для життя, ти і є життя. Ти найбільше у світі багатство”.
Звідки ж з’явилася на Землі вода? Загальноприйнятою є гіпотеза про те, що атмосфера й гідросфера мають єдине походження у результаті дегазації мантії.
4,5 млрд. років тому Земля являла собою остигаючу масу з тонкою базальтовою корою на поверхні. По безкінечно багаточисельних тріщинах, площинах, вулканічних жерлах проходив вилив базальтової магми, з котрої виходили вулканічні гази у вигляді перегрітих парів води, СО2, N2, кислих димів тощо. З базальтової магми виділяється 92 % базальту і 8 % води за масою. Такі висновки підтверджуються вивченням сучасного вулканізму. Так, у фумарольних газах Курильських островів водяної пари приблизно 70%, СО2 – 19% тощо. Зараз вулканізм всієї планети дає 2,8 – 4,6 трл.т. речовини. Тобто глобальний процес вулканізму у минулому був здатний сформувати дві великі оболонки Землі – атмосферу та гідросферу. Враховуючи значне переважання води у складі газових вивержень вулканів, уважають, що спочатку виникла підвішена гідроатмосфера при температурі +100ºС, основу котрої складали підкислені пари води. Потім температура знизилась до +15º, тобто променевої рівноваги. При цій температурі водяна пара цих вивержень інтенсивно конденсувалася, перетворюючись на рідку воду. На Землю обрушилися зливові потоки – це був перший “світовий потоп”. Окремо виділилися і почали розвиватися атмосфера і гідросфера. В первісний океан переходили, розчиняючись у воді й інші вулканічні гази – СО2, кислоти, сірка, аміак. Тому Світовий океан від народження мінералізований. При цьому атмосфера залишалась тонкою і температура Землі мало змінювалася, залишаючись в межах існування рідкої води. Це і визначило одну із специфічних особливостей Землі, що відрізняє її від інших планет Сонячної системи – постійна наявність в ній гідросфери. А це вплинуло на подальшу еволюцію земної кори, земної поверхні та атмосфери. Потім вода через атмосферу проникла на материки вже прісною. Так з’явилися ріки, озера, підземні води, льодовики. Гідросфера набула сучасного об’єму на початку палеозою.
Виділення води із мантії відбувається і зараз біля 1 км³ на рік (через виверження вулканів, термальні джерела фумароли). Ця вода називається ювінільною (юною). Вважають що вода надходить і з космосу за рахунок падіння льодяних ядер комет, метеорної речовини. Але її кількість незначна. Буває так званий “сонячний дощ”, коли від Сонця до Землі надходять заряджені часточки. На верхній межі атмосфери вступають у реакцію атоми водню, принесені сонячним вітром і атоми кисню атмосфери при високих температурах. У результаті утворюються незначна кількість молекул води.Молекули води утворюються також при горінні, коли йде окиснення, при розкладі органічних речовин, тощо.