Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МП.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
128.22 Кб
Скачать

20. Земля як фактор продуктивності

Земля завжди була, є і буде залишатися особливим об’єктом суспільних відносин, який характеризується просторовою обмеженістю, незамінністю, постійністю місцезнаходження тощо. Значення землі як провідного ресурсу людського розвитку у сільській місцевості, де вона виступає не лише як просторовий базис, але і як головний засіб виробництва, важко переоцінити.

Крім того, земля як фактор виробництва має хар і рядом інших особливостей, ось вони:

Вона не являє собою результат праці, а тому не має вартістю, як такої;

Земля набуває ціну тільки після того, як потрапляє в оборот купівлі-продажу, після цього вона стає чиєюсь власністю;

Вона має двоїстої характеристикою, бути одночасно і об'єктом, і предметом праці;

Земля виступає як унікальний і нічим не заміщається, фактор виробництва;

Земля на відміну від інших чинників, які в процесі використання втрачають свою цінність і характеристики, здатна до їх покращання;

Вона являє собою обмежений ресурс;

21. Взаємозв’язок платоспроможного попиту населення і динаміки продуктивності.

Платоспроможний попит населення — це запропонована на ринку потреба населення у товарах і послугах. У кількісному відношенні попит відображається сумою грошових коштів, які можуть бути використані населенням на купівлю товарів і оплату послуг. Таким чином попит виступає як потреба в матеріальних благах і послугах, обмежена платіжними можливостями.

Основним чинником є грошові доходи населення. Їх величина залежить від ступеня розвитку суспільного виробництва і таких показників, як динаміка ВВП, обсяг промислової продукції та продуктивність праці.

Зростання продуктивності праці є, таким чином, чинником інтенсивно економічного зростання, а зростання інтенсивності праці є фактором екстенсивного економічного зростання.

22. Структурні зміни в зайнятості як фактор зростання продуктивності.

Підвищення продуктивності праці є головним фактором приросту обсягу продукції, тому темпи підвищення продуктивності праці визначають темпи розвитку суспільного виробництва і підвищення його ефективності.

На загальні темпи підвищення продуктивності праці впливають міжгалузеві структурні зрушення в чисельності зайнятих. На середню продуктивність праці цей фактор впливає слабко, однак у загальному прирості його величина досить висока, тобто галузева структура зайнятості є важливим фактором економії суспільної праці.

Фактор структурних зрушень впливає на приріст продуктивності суспільної праці переважно в галузях промисловості і сільського господарства. В інших галузях вплив структурного фактора на середню продуктивність праці менш помітний.

23. Механізм регуляторної політики та його стадії

Механізм регуляторної політики слід розглядати як систему послідовних стадій та засобів регулювання, спрямованих на прийняття регуляторним органом якісного упр рішення.

В Україні механізм регуляторної політики можна умовно поділити на дев’ять стадій:

Перша стадія – планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів

Друга стадія – підготовка проекту регуляторно акту та АРВ до нього

Третя стадія – повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту з метою одержання зауважень і пропозицій, оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідного АРВ

Четверта стадія – проведення обговорення проекту регуляторного акту

П’ята стадія – погодження проектів регуляторних актів зі спеціально уповноваженим органом у сфері регуляторної політики чи його тер органом

Шоста стадія – прийняття регуляторного акту

Сьома стадія – відстеження резул регулятор актів

Восьма стадія – перегляд регуляторних актів

Дев’ята стадія – оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності

Механізм регуляторної політики в Україні обумовлений такими чинниками: по-перше, загальним посиленням впливу глобалізаційних процесів на внутрішню та зовнішню політику держави; по-друге, зовнішньополітичним курсом України на європейську інтеграцію і необхідністю підвищення якості державного управління; по-третє, потребою у визначенні якості державно-управлінської діяльності та напр її вдосконалення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]