8. Оптимальний рівень інтенсивності праці як фактор зростання продуктивності

Інтенсивність праці – напруженість праці, яка визначається витратами робочої сили за одиницю часу. Динаміка інтенсивності праці вимірюється витратами фізичної, розумової, нервової енергії протягом однієї години, робочого дня, тижня тощо, а ступінь напруженості праці – величиною фізичних розумових, нервових зусиль працівника, темпом його пращ, кількістю водночас виконуваних функцій і обслуговування машин та іншими факторами.Рівень інтенсивності праці визначається насамперед тривалістю робочого часу протягом певного періоду (року, місяця, тижня, робочого дня). 

Продуктивність праці - це показниктрудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництвоодиниці продукції.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ – продуктивність виробничої діяльності людини, кількість продукції, яка виробляється за одиницю часу. У гірничій промисловості є чотири методи вимірювання продуктивності праці: натуральний, трудовий, вартісний та умовних одиниць. 

Інтенсивність праці являє собою величину, характеризується кількістю праці, затрачуваного в одиницю робочого часу. Таким чином, інтенсивність знаходиться в прямому зв'язку з тривалістю робочого часу. Під інтенсивністю праці розуміється ступінь напруженості робочої сили в процесі праці, обумовлена витратами життєвої сили в одиницю робочого часу. За одиницю робочого часу при визначенні ступеня напруженості праці приймається тривалість робочого дня або один час.

9. Екстенсивна складова продуктивності.

Продуктивність праці - це показниктрудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництвоодиниці продукції.

Продуктивність праці — це найважливіший з показників ефек­тивності трудового процесу, що виражається відношенням вироб­леної продукції (послуг) до відповідних витрат безпосередньої, живої праці.

Рівень екстенсивного використання праці показує ступінь її про­дуктивного використання та тривалість протягом робочого дня при не­змінності інших характеристик. Чим повніше використовується робочий час, чим менше простоїв та інших втрат робочого часу і чим триваліший робочий день, тим вищий рівень екстенсивного використання праці і відповідно продуктивності праці. Однак зростання продуктивності праці за рахунок екстенсивних характеристик має чіткі межі: законодавче встановлену тривалість робочого дня і робочого тижня. Якщо протягом законодавче встановленої тривалості робочого часу останній цілком витрачається на продуктивну працю, то це і є верхня межа рівня екс­тенсивного використання праці.

Отже, рівень екстенсивного використання праці та інтенсивність пра­ці — це важливі фактори зростання продуктивності праці, які, однак, мають чіткі обмеження, тобто не можуть використовуватися безкінечно.

10. Інтенсивна складова продуктивності.

Продуктивність праці — це найважливіший з показників ефек­тивності трудового процесу, що виражається відношенням вироб­леної продукції (послуг) до відповідних витрат безпосередньої, живої праці. Можна розрізняти різні види продуктивності праці залежно від того, на якому економічному рівні проводяться дослідження. Інди­відуальна продуктивність праці — це продуктивність окремого кон­кретного працівника; виробнича продуктивність праці — це продуктивність на певній виробничій ділянці, підприємстві; локаль­на продуктивність праці — це продуктивність праці в регіоні чи галузі; а суспільна продуктивність праці — це продуктивність праці по економіці країни в цілому.

Інтенсивність праціхарактеризує ступінь її напруженості і ви­значається кількістю фізичної та розумової енергії людини, витраченої за одиницю часу. Підвищення інтенсивності праці також має свої межі, а саме: фізіологічні та психічні можливості людського організму. Нор­мальна інтенсивність праці означає таку витрату життєвої енергії лю­дини протягом робочого часу, яку можна повністю поновити до почат­ку наступного робочого дня при реально доступній для цієї людиниякості харчування, медичного обслуговування, використання вільного часу тощо.

Отже, рівень екстенсивного використання праці та інтенсивність пра­ці — це важливі фактори зростання продуктивності праці, які, однак, мають чіткі обмеження, тобто не можуть використовуватися безкінечно.