
- •1.Сутність продуктивності.
- •2.Стратегічні цілі суспільства та їх вплив на продуктивність (економічні, соціальні, демографічні, еколологічні)
- •3.Експорт готової продукції і її влив на рівень продуктивності.
- •4.Негативний вплив бідності населення на динаміку продуктивності.
- •5.Демографічні структурні зміни і їх вплив на рівень продуктивності.
- •6. Зв’язок соціальної продуктивності і реальних доходів населення.
- •7. Необхідність врахування екологічних збитків при вимірюванні продуктивності.
- •8. Оптимальний рівень інтенсивності праці як фактор зростання продуктивності
- •9. Екстенсивна складова продуктивності.
- •10. Інтенсивна складова продуктивності.
- •11. Багатофакторний підхід оцінки продуктивності
- •12. Вплив соціальних збитків на рівень продуктивності.
- •13. Закон спадної продуктивності.
- •14. Модель «пастки» спадної продуктивності.
- •15.Макрорівневі та макрорівневі чинники продуктивності
- •16.Матеріально-технічні чинники продуктивності, їх характеристика
- •17.Соціально-організаційні чинники продуктивності, їх характеристика
- •18.Інтеграційні чинники продуктивності, їх характеристика
- •19.Склад та характеристика макрорівневих чинників продуктивності
- •20. Земля як фактор продуктивності
- •21. Взаємозв’язок платоспроможного попиту населення і динаміки продуктивності.
- •22. Структурні зміни в зайнятості як фактор зростання продуктивності.
- •23. Механізм регуляторної політики та його стадії
- •24. Вплив регуляторної політики на продуктивність
- •25. Вплив національної безпеки держави на рівень продуктивність.
- •28. Матеріаловіддача і її вплив на рівень продуктивності.
- •29. Негативний вплив масштабів виробництва на рівень продуктивності.
- •30. Механізм підвищення продуктивності за рахунок внутрішніх інвестицій
- •31. Структурний підхід доктора Куросави до вимірювання продуктивності на підприємствах.
- •32. Підхід Гоулда до вимірювання в продуктивності.
- •33. Підхід Лоулора до вимірювання продуктивності.
- •34. Вплив податкової політики на рівень продуктивності.
- •36. Економічна безпека держави і її вплив на рівень національної продуктивності.
- •37. Суть інноваційних процесів.
- •38. Гранична і середня продуктивність, їх взаємозв’язок.
- •39. Цінність продукту і його вплив на рівень продуктивності.
- •40. Основні засоби і вплив їх структури на рівень продуктивності.
- •41. Класифікація якісних параметрів виробів.
- •42. Виробнича потужність підприємства як фактор продуктивності.
- •43. Вплив технічного стану основних засобів на рівень продуктивності.
- •44. Фондовіддача і її вплив на рівень продуктивності.
- •45. Вплив вікового стану основних засобів на рівень продуктивності.
- •46. Шляхи недопущення недобросовісної конкуренції як негативного фактора продуктивності.
- •47. Раціональне використання матеріальних ресурсів як фактор зростання продуктивності.
- •48. Коефіцієнт використання матеріалів і його вплив на рівень продуктивності.
- •49. Характеристика соціальних нововведень і їх вплив на рівень продуктивності
- •50. Основні параметри виробу, що задовольняють потреби покупця.
- •51. Підвищення продуктивності за фактором "виріб".
- •52. Кошторис виробництва.
- •53. Склад об’єктів інтелектуальної власності, що охороняються авторськими та суміжними правами.
- •54. Матеріаловіддача і її вплив на рівень продуктивності.
- •55. Порівняльна продуктивність капітальних вкладень.
- •56. Класифікація зовнішніх інвестицій і їх вплив на рівень продуктивності.
- •57. Собівартість продукції.
- •58. Зазначення походження товару і фірмових найменувань в системі факторів підвищення продуктивності.
- •59. Система захисту інтелектуальної власності.
- •60. Склад об’єктів промислової власності.
- •61. Призначення нематеріальних активів і їх роль у підвищенні продуктивності.
- •62. Види мотивів і їх вплив на рівень продуктивності.
- •63. Бізнес – план санаційних заходів на підприємстві
- •Сутність продуктивності.
- •Стратегічні цілі суспільства та їх вплив на продуктивність (економічні, соціальні, демографічні, еколологічні)
43. Вплив технічного стану основних засобів на рівень продуктивності.
Для характеристики технічного стану основних засобів використовуються такі основні показники: коефіцієнти спрацювання (зносу), придатності, оновлення, вибуття та кілька інших (допоміжних) коефіцієнтів.
Розрізняють два види зносу — фізичний і моральний. У свою чергу, кожний із них має ще дві форми.
Фізичний знос — це поступова втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їх використання у виробництві (перша форма), а також у стані бездіяльності — під впливом сил природи (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних обставин (друга форма).
Моральний знос — це знецінення об’єктів основних засобів унаслідок нових досягнень технічного прогресу ще задовго до повного їх фізичного зносу. Розрізняють дві форми морального зносу: знецінення машин унаслідок здешевлення їх виробництва або внаслідок випуску нових, досконаліших і продуктивніших машин.
Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності — частку не перенесеної на створюваний продукт вартості.
Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду.
Коефіцієнти придатності та вибуття якнайтісніше залежать від темпів оновлення основних засобів: що більше коефіцієнт вибуття засобів наближається до коефіцієнта оновлення, то нижчим є рівень зносу засобів і ліпшим їх технічний стан. Це стосується і нашого умовного підприємства (Кон = 0,129, Квиб = 0,072).
44. Фондовіддача і її вплив на рівень продуктивності.
Загальними
показниками ефективності використання
основних засобів є фондовіддача —
виробництво продукції на 1 гривню
основних засобів [відношення обсягу
продукції у грошовому виразі, виробленої
підприємством, цехом або дільницею
(ОП), до середньорічної вартості основних
виробничих засобів (
)].
Розраховується показник фондовіддачі
(ФВ) за формулою:
ФВ = ОП: .
Фондомісткість — показник, обернений до фондовіддачі: він показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних виробничих засоби для випуску продукції вартістю в 1 гривню. Щоб охарактеризувати використання окремих частин основних засобів, величину у формулі відповідно змінюють
Часткові показники застосовують для характеристики використання окремих видів машин, обладнання, виробничої площі
Результат виробничої діяльності підприємства можна визначити за допомогою різних показників. Вибір чисельника показника фондовіддачі залежить від конкретно поставленої цілі.
Фондовіддачу розраховують або у вартісних , або в натуральних вимірниках.
Натуральні вимірники фондовіддачі мають обмежене використання, і їх розраховують на підприємствах, цехах і дільницях, які виробляють один вид продукції; трудові вимірники застосовуються в цехах і на дільницях, де випускають кілька видів продукції. Якщо в розрахунку фондовіддачі обсяг виробництва продукції виразити через добуток чисельності працівників Ті продуктивності їхньої праці П, а вартість основних засобів — через добуток чисельності Т і фондоозброєності праці за однозмінної роботи Фз, то матимемо відношення:
ФВ = ТП : ТФг = П : Фз.
Отже, фондовіддача основних засобів прямо пропорційно залежить від продуктивності праці і обернено пропорційно — від її фондоозброєності.
Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності.