41. Класифікація якісних параметрів виробів.

Усі якісні параметри виробів можна класифікувати за трьома групами: техніко-економічні, соціальні, екологічні.

Техніко-економічні параметри виробу. За рахунок зростання техніко-економічних параметрів виробу відносно витрат, що були спрямовані на його створення безпосередньо, забезпечується зростання продуктивності. До техніко-економічних параметрів якості відносять віддачу виробу, вантажопідйомність, потужність, моторесурс, дальність і тривалість пробігу, точність виміру, довговічність, надійність, кількість відмов у роботі, зносостійкість, жаростійкість тощо.

Соціальні параметри виробу. До них можна віднести рівень шуму працюючого виробу, рівень його токсичності та опромінювання, кількість рухів працівника за одиницю часу в процесі експлуатації виробу тощо. Зростання соціальних параметрів виробів якості забезпечує покращання соціальних умов виробничої діяль­ності людей, що потребує менших витрат на відтворення робочої сили, отже, веде до підвищення продуктивності.

Екологічні параметри виробу. До екологічних параметрів якос­ті виробу відносять всі ті його параметри, що позитивно чи негативно впливають на природне середовище. Зростання екологічних параметрів якості виробу забезпечує покращання стану довкілля, знижує рівень його забруднення і збереження наявної флори та фауни, отже, позитивно впливає на динаміку національ­ної продуктивності.

42. Виробнича потужність підприємства як фактор продуктивності.

Під виробничою потужністю (ВП) розуміють максимально можливий обсяг випуску продукції певної номенклатури, асортименту та якості за визначений період часу згідно зі встановленим режимом роботи підприємства.

Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції, яку воно випускає.

Виробнича потужність підприємства визначається за відповідними потужностями його провідних підрозділів (цехів, ділянок) з урахуванням заходів щодо ліквідації “вузьких” місць.

Під час обчислення виробничої потужності враховують усе діюче та недіюче через несправність, ремонт або модернізацію обладнання, а також обладнання, що перебуває на складі, але протягом поточного періоду має бути введене в експлуатацію.

Виробнича потужність підприємства обчислюється за технічними або досягнутими прогресивними нормами продуктивності обладнання, використання виробничих площ, станкомісткості виробів.

У загальному вигляді величина виробничої потужності (ВП) може бути визначена за формулами

.

де ВП_і – виробнича потужність і-ї групи обладнання;

ФРЧ_і – плановий (фактичний) фонд робочого часу одинці обладнання і-го типу, год;

N_обл.і. – кількість обладнання і-го типу;

τ – станомісткість виготовлення одиниці виробу, н.-год;

П_і –продуктивність і-го типу обладнання за годину у відповідних одиницях.