29. Негативний вплив масштабів виробництва на рівень продуктивності.

Негативний ефект масштабу. З плином часу розширення фірми може призвести до негативних економічних наслідків, отже, й до зростання витрат на виробництво одиниці продукції, тобто, до зниження продуктивності. Основна причина виникнення негативного масштабу пов’язана з певними управлінськими труднощами, що виникають при намаганні ефективно контролювати й координувати діяльність фірми, яка перетворилася у великомасштабного виробника. На невеликому підприємстві один-єдиний старший адміністратор може особисто приймати всі найважливіші рішення, які стосуються функціонування підприємства. Завдяки невеликим розмірам фірми цей адміністратор добре знає весь виробничий процес фірми і тому може швидко увійти в курс будь-якого напрямку діяльності фірми, легко проаналізувати інформацію, отриману від свої підлеглих, і відпрацювати чітке та ефективне рішення.

Поверхи управління, що розділяють адміністративний апарат і процес виробництва, стають численнішими, вище керівництво суттєво віддаляється від реального виробничого процесу на підприємстві. Для однієї людини стає неможливим зібрати, зрозуміти та опрацювати всю інформацію, необхідну для прийняття раціональних рішень у масштабах великого підприємства.

Відповідальність доводиться делегувати нескінченній кількості віце-президентів, других віце-президентів і т. д. Це розростання ієрархічного апарату управління вглиб і вшир створює проб­леми обміну інформацією, координації рішень і бюрократичної тяганини, збільшує ймовірність того, що рішення, які приймаються різними ланками управління, часто вступають у протиріччя.

30. Механізм підвищення продуктивності за рахунок внутрішніх інвестицій

Інвестиції відіграють ключову роль у розвитку економічних процесів. Інвестиції для підприємства — це, насамперед, основне джерело одержання прибутку, що є основою реалізації стратегічних цілей економічного розвитку підприємства. Інвестиції забезпечують просте й розширене відтворення основних фондів підприємства. Інвестиції дають можливість вирішувати завдання соціального й екологічного плану.

Інвестиції поділяються на вітчизняні (внутрішні), якщо ресурси вкладаються в межах своєї країни, та іноземні (зовнішні), коли інвестори вкладають свої ресурси в економіку інших країн.

Внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні.

Фінансові інвестиції — це придбання цінних паперів — акцій, облігацій тощо, які емітуються підприємством чи державою.

Реальні інвестиції — це вкладання різноманітних ресурсів у матеріальні та нематеріальні активи з метою збільшення кількісної та якісної віддачі останніх. Реальні інвестиції називаються ще капітальними вкладеннями, або виробничими інвестиціями.

До економічних ефектів здійснення інвестицій відносять: — сприяння модернізації; — збільшення обсягів виробництва; — підвищення рівня ринкової конкуренції; — позитивний вплив на платіжний баланс; — розвиток інвестиційної інфраструктури.

У процесі модернізації важливу роль відіграє впровадження сучасних виробничих технологій. Інвестори впроваджують прогресивні технології, сучасні й конкурентоздатні на світовому ринку, що сприяє технологічному розвитку виробництва, підвищенню якості продукції. Інвестори у власних інтересах впроваджують сучасну організацію праці й нові методи управління на підприємствах, що сприяє підвищенню продуктивності праці.

Підвищення продуктивності праці, впровадження сучасних технологій і введення нових потужностей як результат інвестиційного процесу, ведуть до збільшення обсягів виробництва продукції й надання послуг.