II. Modus (Спосіб)

indicatīvus imperatīvus coniunctīvus

дійсний спосіб наказовий спосіб умовний спосіб

ІІІ. Genus (Стан)

actīvum passīvum

активний стан пасивний стан

IV. Numěrus (Число)

singulāris plurālis

однина множина

V. Persōna (Особа)

рrima перша

secunda друга

tertia третя

Крім особових форм у латинській мові вживаються неособові форми дієслова: infinitīvus, participium, gerundium, gerundīvum, supīnum.

II. Coniugatio. Дієвідміни

Латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни за закінченням основи інфекта.

Якщо від дієслів у неозначеній формі відкинути закінчення -re (1,2,4 дієвідміни), -ěre (3 дієвідміна), то ми одержимо основу інфекта.

gubernāre – gubernā 1

respondēre – respondē 2

legěre – leg 3

audīre – audī 4

Дієвідміна	Infinitīvus	Основа інфекта	Закінчення основи інфекта
І	dictāre	dictā	ā
ІІ	docēre	docē	ē
ІІІ а	scriběre	scrib	приголосний
ІІІ б	facěre	facĭ	ĭ
ІV	venīre	venī	ī

III. Основи й основні форми дієслова

Усі особові і неособові форми дієслова утворюються від трьох основ, які визначаються за словниковою формою дієслова.

У словнику подаються чотири основні форми дієслова: scribo, scripsi, scriptum, scriběre 3

I. Praesens indicativi actīvi ( persōna prima, singulāris) 1-а особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану: scribo

ІІ. Perfectum indicativi actīvi (persōna prima , singulāris) 1-а особа однини минулого часу доконаного виду дійсного способу активного стану: scripsi

ІІІ. Supīnum (віддієслівний іменник середнього роду): scriptum

IV. Infinitīvus praesentis actīvi (неозначена форма теперішнього часу активного стану ): scriběre (3 дієвідміна)

N.B. Якщо у дієслова відсутня одна з основних форм, то у словнику стоїть прочерк: floreo, ui, - ēre 2 – процвітати

ІV. Praesens indicativi actīvi (теперішній час, дійсного способу, активного стану)

Правило утворення: до основи інфекта додаються особові закінчення активного стану:

Singulāris Plurālis

1 – o 1 – mus

2 – s 2 – tis

3 – t 3 – nt

N.B. У дієсловах І дієвідміни у 1-й особі однини кінцевий голосний основи ā зливається із закінченням – о: a+o=o

dictāre - 1 дієвідміна, основа інфекта dictā-

Singulāris Plurālis

1. dict (a+o)=o 1. dictā – mus

2. dicta – s 2. dictā – tis

3. dicta – t 3. dicta – nt

У дієсловах ІІ дієвідміни особові закінчення приєднуються безпосередньо до основи інфекта:

Docēre - 2 дієвідміна, основа інфекта docē навчати

Singulāris Plurālis

1. docē – o 1. docē – mus

2. doce – s 2. docē – tis

3. doce – t 3. doce – nt

У дієсловах ІІІa дієвідміни між основою інфекта і закінченням вставляються з’єднувальні (сполучні) голосні: - ĭ - (2, 3 особа, однини; 1, 2 особа множини), - u - (3 особа множини)

Scriběre - 3 дієвідміна, основа інфекта scrib писати

Singulāris Plurālis

1. scrib – o 1. scrib – ĭ – mus

2. scrib – i – s 2. scrib – ĭ – tis

3. scrib – i – t 3. scrib – u – nt

У дієсловах ІV дієвідміни у 3 особі множини між основою інфекта і закінчення вставляється голосний u

Audīre - 4 дієвідміна, основа інфекта audī слухати

Singulāris Plurālis

1 audi – o 1 audī – mus

2 audi – s 2 audī – tis

3 audi – t 3 audi – u – nt

V. Imperatīvus praesentis actīvi

Наказовий спосіб теперішнього часу активного стану має форми другої особи однини і множини.

У 2-й особі однини І, ІІ і ІV дієвідміни вживається основа інфекта.

У дієслів ІІІ дієвідміни до основи інфекта додається закінчення -е

Дієвідміна	Infinitīvus	Imperatīvus
		2 особа однини	2 особа множини
I	dictāre	dictā !	dictā – te !
II	docēre	docē !	docē – te !
III a	scriběre	scrib – ě !	scrib – ĭ – te !
III б	capěre	capi !	capi – te !
ІV	audīre	audī !	audī – te !

N.B. У дієслів dicěre dic! говори!

ducěre duc! веди!

facěre fac! роби!

ferre fer! неси!

esse: es! este!

У 2 особі множини до основи інфекта додається закінчення -te (I, II, IV дієвідміни ) у ІІІ дієвідміні основа інфекта + ĭ + te ( порівн.: укр. слухайте!)

Заперечена форма наказового способу складається із наказового способу неправильного дієслова nolo (не бажаю) у 2 особі однини чи множини і неозначеної форми дієслова.

І	dictāre	noli dictāre !	nolīte dictāre !
ІІ	docēre	noli docēre !	nolīte docēre !
ІІІ а	scriběre	noli scriběre !	nolīte scriběre !
ІІІ б	capěre	noli capěre !	nolīte capěre !
ІV	audīre	noli audīre !	nolīte audīre !

Питання для самоперевірки:

1. Які словникові форми має латинське дієслово?

2. Як визначити дієвідміну латинського дієслова?

3. Як утворюється неозначена форма дієслова (infinitīvus)?

4. Які особливості мають дієслова при відмінюванні у теперішньому часі?

5. Як утворюється наказовий спосіб теперішнього часу активного стану?

 Вправи

І. Утворіть від форми 1 –ої особи однини неозначену форму дієслова:

adopto 1, accuso 1, aedifico 1, appello 1, clamo 1, consto 1, confirmo 1, communico 1, habito 1, sto 1, veto 1, correspondeo 2, debeo 2, deleo 2, habeo 2, maneo 2, pareo 2, permaneo 2, possideo 2, prohibeo 2, rideo 2, sedeo 2, ago 3, concurro 3, colo 3, condo 3, reddo 3, statuo 3, alo 3, cedo 3, rego 3, credo 3, vinco 3, lego 3, consentio 4, definio 4, dormio 4, sentio 4, expedio 4, invenio 4, venio 4, custodio 4, erudio 4, munio 4, punio 4, finio 4, subvenio 4.