125

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Л.І. Ярцева

ЛАТИНСЬКА МОВА

Навчальний посібник

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

філологічного факультету

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № 3 від 29.10.13

Запоріжжя

2014

УДК 811.124 (075.8)

ББК Ш 146-923

Я 791

Ярцева Л.І. Латинська мова: навчальний посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» філологічного факультету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2014. – 125 с.

Навчальний посібник складається з 14 практичних занять, 4 занять для самостійної роботи, в яких подано граматичний матеріал, вправи для закріплення граматики, латинські тексти, крилаті вислови і прислів’я.

Посібник призначений для студентів денного відділення філологічного факультету напряму підготовки «українська мова та література», «російська мова та література».

Рецензент О.О. Павлюк

Відповідальний за випуск Є.А. Москаленко

Вступ

Кредитно-модульна технологія навчання запроваджується з метою подальшої гуманізації й демократизації навчального процесу, організації найраціональнішого й найефективнішого засвоєння студентами знань з максимальним використанням індивідуальних, індивідуально-групових форм навчання; стимулювання студентів до систематичної навчальної праці, самостійної роботи, створення найсприятливіших умов для модульного контролю.

Метою вивчення латинської мови на філологічному факультеті є читання і переклад оригінальних літературних зразків, у тому числі й вітчизняних авторів (кінець XVII ¾ початок XVIII ст.), розширення загальнолінгвістичного світогляду, засвоєння міжнародної латинської термінології в галузі гуманітарних наук.

Курс латинської мови має виробити у майбутніх фахівців культуру філологічного аналізу джерела, навичок перекладу та науковий підхід до вивчення мови як суспільного явища. Крім того, вивчення латинської мови допоможе полегшити опанування новими європейськими мовами, поглибити розуміння рідної мови, сприятиме вивченню курсу порівняльного мовознавства.

Синтетична будова латинської мови для зрозуміння тексту вимагає детального морфолого-синтаксичного аналізу, який розвиває у студентів пам’ять, увагу, логічне та лінгвістичне мислення, уміння вдумливо читати текст, працювати зі словником.Вивчення латинської мови дає грунтовну лінгвістичну підготовку, розвиває у студентів абстрактне граматичне мислення й виробляє науковий підхід до західноєвропейської мови, що вивчається.

За підсумками вивчення курсу «Латинська мова» студент повинен знати:

граматичну систему латинської мови у порівнянні з системами рідної та західноєвропейських мов,що вивчаються; знати 500 непохідних слів основного лексичного фонду та вміти пояснювати значення тих з них, які увійшли в українську мову; перекладати зі словником оригінальні тексти римських авторів, а також латиномовні твори інших часів; основи латинського словотвору і словотворчі елементи; 100 крилатих латинських висловів, студентський гімн «Gaudeamus ».

Для того, щоб досягти успіху у вивченні латинської мови, необхідно приступати до роботи над мовою з перших днів її вивчення й займатися систематично. Матеріал у посібнику представлений 14 практичними заняттями, темами для самостійного опанування.



Заняття 1. Тема: Фонетика. Графіка.

План:

1. Латинський алфавіт.

2. Голосні. Дифтонги і диграфи.

3. Приголосні. Сполучення приголосних.

4. Поділ на склади.

5. Наголос.

І. Латинський алфавіт

Буква	Назва	Вимова	Приклади	Українська транскрипція
Aa	a	a	actus	́áктус
Bb	бе	б	bis	біс
Cc	це	[к] [ц]	carmen civis	кáрмен цівіс
Dd	де	[д]	domus	до́мус
Ee	е	[е]	error	éррор
Ff	еф	[ф]	fabrica	фáбрика
Gg	ге	[ґ]	gradus	грáдус
Hh	га	[г]	humus	гýмус
Ii	і	[і]	institutum	інстітýтум
Jj	йота	[й]	Junius	ю́́́́́́ніус
Kk	ка	[к]	Karthágo	Картаго
Ll	ель	[л]	lapsus	ляпсус
Mm	ем	[м]	minister	мінíстер
Nn	ен	[н]	numĕrus	нýмерус
Oo	о	[о]	opus	óпус
Pp	пе	[п]	popŭlus	пóпулюс
Qq	ку	[к]	Quercus	квéркус
Rr	ер	[р]	ritus	ритус
Ss	ес	[с] [з]	stipendium casus	стіпéндіум кáзус
Tt	те	[т]	terra	тéрра
Uu	у	[у]	unus	ýнус
Vv	ве	[в]	vita	віта
Xx	ікс	[кс]	lex	лекс
Yy	іпсилон	[і]	Cyclops	Цíклопс
Zz	зета	[зета]	zona	зóна

ІІ. Голосні. Дифтонги і диграфи.

Шість голосних а, e, i, o, u, y передають 12 голосних звуків:

шість довгих: ā, ē, ī, ō, ū, y

шість коротких: ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў

Дифтонги – два голосних звуки, що становлять один склад і вимовляються як 2 звуки:

аu – [ау] aurum [áурум]– золото,

eu – [еу] Eurōpa – [Еуропа] - Європа,

ei – [ей] hei! [гей!]

Диграфи – два голосних, що вимовляються як один звук (за правилами середньовічної латини)

аe -[ e ] praemium [преміум] нагорода

оe -[ e ] poena [пена] покарання

Примітка: якщо аe і оe вимовляються окремо, то над е ставлиться знак довготи (–), або дві крапки (··): poēma – поéма, poёta – поéма