Основними напрямками діяльності клінічного провізора є:

• фармацевтична опіка в лікарняній аптеці або аптечному закладі, розташованому на території лікувально-профілактичного закладу, з амбулаторної та стаціонарної допомоги, а також з контролю якості виготовлення ін'єкційних розчинів в умовах аптеки лікарні (поширюється на пацієнта, його родичів і близьких, провізора та інший персонал аптеки);

• фармацевтична опіка у відділеннях лікувально-профілактичного закладу (поши­рюється на лікарів, медичний персонал, пацієнта, його родичів і близьких), клі- ніко-фармацевтична просвітницька діяльність (школи пацієнтів з відповідального

самолікування, побічної дії безрецептурних ліків, сумісності лікарських засобів з їжею та між собою, навчання медичного персоналу тощо);

• питання раціональної закупівлі та використання лікарських засобів на основі клі- ніко-фармацевтичного менеджменту та фармакоекономічних досліджень, удоско­налення лікарського забезпечення лікувально-профілактичного закладу (поши­рюється на головного лікаря, його заступників, завідувача аптеки);

• контроль якості фармакотерапії шляхом оцінки листків лікарських призначень, попередження застосування ліків, що не відповідають медичним показанням для конкретного пацієнта, оцінки раціональності застосованих схем фармакотерапії та результатів проведення клінічних випробувань лікарських засобів;

• клінічна та клініко-лабораторна робота - виявлення побічних ефектів ліків та їх несумісностей, співпраця із структурами фармакологічного нагляду, вивчення біо- еквівалентності та біодоступності лікарських засобів та їх інтерпретація з подаль­шим використанням для оптимізації вибору ліків і оцінки якості фармакотерапії, збір фармакологічного анамнезу та фармакотерапевтичний моніторинг пацієнтів, участь у клінічних розглядах та консиліумах;

• інформаційна робота - розробка та поповнення інформаційної бази лікарських засобів, пам'яток для пацієнта з використання ліків, участь в опрацюванні фарма­цевтичного інформаційного стандарту;

• організаційно-методична робота - участь у формуванні та роботі етичного комітету та формулярної комісії, в підготовці класифікаторів та переліків лікарських засо­бів, опрацюванні, удосконаленні та моніторингу протоколів (стандартів) надання медичної допомоги населенню, опрацюванні та впровадженні клініко-фармацев- тичної документації, розробці нормативно-правової бази клінічної фармації.

Організація приймання та зберігання лікарських засобів в аптеках та інших структурних підрозділах лікувально-профілактичних закладів

3. Порядок закупівлі лікувально-профілактичними закладами лікарських засобів і виробів медичного призначення

Лікарське забезпечення хворих, які перебувають на стаціонарному лікуванні у дер­жавних і комунальних лікувально-профілактичних закладах, згідно з Конституцією України (стаття 49), здійснюється безоплатно за рахунок асигнувань, які виділяються для цього з державного та місцевого бюджетів. При цьому забезпечення медичних уста­нов соціально значимими лікарськими засобами (інсулінами, протитуберкульозними препаратами та ін.) за дорученням МОЗ України здійснюється Державним підприєм­ством "Укрмедпостач" шляхом централізованої закупівлі за рахунок коштів державного бюджету і наступного розподілу між регіональними управліннями охорони здоров'я.

Лікувально-профілактичні заклади можуть закуповувати лікарські засоби лише у постачальників, які мають діючі ліцензії на виробництво та/або оптову чи роздрібну торгівлю лікарськими засобами. Забороняється медичне використання неякісних, фаль­сифікованих та з закінченим терміном придатності лікарських засобів, а також таких, що не зареєстровані в Україні і не мають висновків якості виробників.

Закупівля лікувально-профілактичними закладами лікарських засобів, обладнання, виробів медичного призначення за рахунок (повністю чи частково) державного та міс-

відбору серед пропозицій щонайменше трьох постачальників, який здійснюється з метою ефективного використання коштів відповідних бюджетів, виділених на охорону здоров'я, створення середовища для конкурентного розміщення замовлень і укладання контрактів, запобігання економічно необгрунтованому завищенню цін.

Тендери застосовуються до всіх закупівель товарів, що повністю або частково здій­снюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість їх закупівлі дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень.

Рішення про проведення тендеру приймається МОЗ України, регіональним управ­лінням охорони здоров'я чи лікувально-профілактичним закладом за наявності виділе­них з відповідних бюджетів коштів, достатніх для закупівлі необхідної продукції.

Переможця торгів визначають на основі таких критеріїв: найнижча ціна, термін поставки (виконання), якість та функціональні властивості продукції, після продажне обслуговування, умови розрахунків, експлуатаційні витрати, передача технологій та, за необхідності, підготовка кадрів.

З метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів і підтримки вітчизняного виробника Кабінет Міністрів України постановою від 1 вересня 1996 р. № 1071 затвердив Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть купувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів.

Міністерству охорони здоров'я України дозволено щорічно вносити зміни до зазна­ченого Переліку за погодженням з Міністерством фінансів України.