Роль правової культури у формуванні сучасної демократичної держави

Білоус В.Р. – студент 1 курсу Херсонського інституту МАУП

(Науковий керівник: Мкртчян Р.С. – доцент кафедри правових дисциплін ХІ МАУП, кандидат юридичних наук)

Побудова демократичної, соціальної, правової держави і відповідного громадянського суспільства неможлива без підвищення рівня правової свідомості та правової культури всього населення країни. В умовах економічної кризи, соціальної невлаштованості населення, росту злочинності та криміналізації суспільства певного значення набуває робота з підвищення рівня правосвідомості та правової культури населення України. З цих позицій теоретичний розгляд і осмислення понять, структури і видів правосвідомості та правової культури, форм і методів формування у кожної людини цих правових якостей слід уважати дуже актуальною проблемою.

 Отже, дана стаття є дуже актуальною в наш час і питання, що розглядатимуться у ній, є дуже доречними у формуванні сучасної демократичної держави. Правова культура і правова свідомість є одними із головних елементів у правовій державі.

В сучасному розумінні сутності правосвідомості право визначається як об’єктивна реальність, що виникає за наявністю суб’єктивної реакції людей на правові норми. Тому правосвідомість є нерозривним супутником права, ефективним регулятором відносин людей, наділених волею і свідомістю. Саме у сфері психологічних реакцій право здійснює провідні принципи своєї соціальної сутності – гуманізм, справедливість, формальну рівність усіх суб’єктів правовідносин.

    Культура  – це загальний спосіб існування  людини, її діяльності та об’єктивований результат цієї діяльності.

     Правова культура – невід’ємна частина  загальної культури, що становить систему правових цінностей (форм, норм, принципів існування), розумінь і настанов, які відображають у правовій формі стан свободи і соціальних цінностей людства, суспільства, особи.

     Поняття правосвідомості тісно пов’язане  з поняттям правової культури. Правова культура відрізняється від інших видів культури своїм предметом, оскільки вона формується і функціонує у сфері правових явищ, правомірної діяльності і правомірної поведінки.

  Для багатьох громадян України характерним є низький рівень або навіть повна відсутність правової культури, що виявляється у всіх сферах громадського життя. Це стосується і юридичної безграмотності громадян, і скептично-байдужного ставлення до закону, заперечення його цінності, і недотримання нормативно-правових актів.

На мою думку, для створення демократичної держави необхідно формувати почуття правосвідомості і правообізнаності громадян, починаючи зі шкільної лави. Тобто, ввести необхідним вивчення правознавства для учнів старших класів (в тому числі і випускного), а головне – донести до учнів, що існування індивіда в сучасному світі без знання правових норм, прав і свобод людини є неможливим. Державі ж, у свою чергу, необхідно створити умови для реалізації даної соціальної програми, яка, на мій погляд, набуває статусу засад першочергового розгляду.

     Підняттю  правосвідомості  всього нашого суспільства  буде слугувати підвищення життєвого рівня громадян України, убезпечення бізнесу, вільний розвиток особистості, посилення її захисту, в тому числі судового. Дані науки свідчать, що формування правової свідомості і правової культури в нашому суспільстві не відбувалося і не може відбуватися у майбутньому стихійно, саме собою. Воно має бути результатом активної діяльності суспільства, усіх його громадян, кожної особи.

     По-перше, на формування правової свідомості і  правової культури впливає увесь процес правотворчості, процес реалізації та застосування правових норм державними органами України, стан законності і правопорядку, розвиток правовідносин.

     По-друге, розкриття рушійних сил правової культури суспільства дозволяє вивести дослідження правової культури на нові рубежі з обліком інтенсивних процесів взаємодії національних правових культур. Значення цієї проблеми для України розкривається на прикладі адаптації законодавства України до міжнародних норм і стандартів прав людини, а також гармонізації законодавства України із нормативними актами Європейського Союзу.

     По-третє, головну увагу в процесі формування правової свідомості і правової культури суспільства потрібно все ж таки зосередити на формуванні в кожної людині позитивно-правових знань та психологічних механізмів поваги до права у структурі правосвідомості, визначення (що потребує наукового поняття) теоретичної моделі та концепції формування правової культури особи.

     Тому  в Україні має постійно зростати мотивація активного формування правової свідомості та правової культури всіх суб'єктів суспільних відносин, оскільки без них неможливо втілити в життя поставлену мету – збудувати громадянське суспільство. Правова культура громадян є основою, фундаментом нового суспільства в Україні. Адже громадяни є єдиним чинником, здатним утворювати державу і правопорядок, приводячи в дію Конституцію України і законодавство. Успішне вирішення цих завдань залежить від багатьох факторів, але здебільшого від рівня організації правової освіти і виховання населення країни.

     Україна потребує створення  протягом найближчого періоду загальної концепції формування правової свідомості і правової культури суспільства та прийняття державної програми формування правової культури громадян шляхом розвитку правової освіти і правового виховання населення. Можливості підвищення правової культури населення в Україні є. Головне нині – рішуче і цілеспрямовано активізувати цю діяльність.

     Проблема  правової свідомості і правової культури ще тривалий час буде актуальною, а необхідність її дослідження безпосередньо випливає із конституційного проголошення України правовою державою. Це обумовлює потребу в неухильному зростанні і досягненні високого рівня правової культури кожного громадянина, кожної посадової особи, кожного державного службовця і, особливо, професійних юристів, на яких припадає головна робота у законотворчості і застосуванні права. Лише тоді рівень правової культури населення досягне найвищого щабля розвитку, лише тоді кожен громадянин держави відчує власну приналежність до правового життя країни, буде активним учасником правового процесу і матиме змогу самостійно аналізувати чинне законодавство, відзначаючи його здобутки і недоліки.  

Отже,  побудова  правової держави без поліпшення правової культури та підвищення рівня правосвідомості громадян України є неможливою. У цій справі, безумовно, відіграє надзвичайну роль правляча політична еліта, адже саме на прикладі її представників формується якоюсь мірою правосвідомість і правова культура наших людей. Інфантильність їх правосвідомості є вкрай недопустимою. Тим більше, що від рішень політичних діячів залежать долі громадян, справи всього суспільства.

Використана література

1. Політологія : Навчальний посібник / Юрій М.Ф. - К.: Дакор, КНТ, 2006.- 416 c.

2. М. С. Кельман, О. Г. Мурашин Загальна теорія держави та права: Підручник. – К.: Кондор, 2005. - 478 с.

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2011. — 656 с.

4. Політологія : Навчальний посібник / Ф.М. Кирилюк, М.І. Обушний, М.І. Хилько та ін.; За ред. Ф.М. Кирилюка - К.: Здоров'я, 2004.- 776 c.