Питання реформування інституту адміністративної відповідальності

Колосова К. М. – студентка 1 курсу юридичного факультету Херсонського державного університету

(Науковий керівник: Єщук О. М. – доцент кафедри адміністративного і господарського права Херсонського державного університету, к.ю.н.)

Традиційно важливою частиною адміністративного права є інститут адміністративної відповідальності. Застосування адміністративної відповідальності є одним з найважливіших засобів державного примусу, що використовується для боротьби з неправомірними діями юридичних та фізичних осіб. Але сучасний стан правового інституту, незважаючи на постійне часткове вдосконалення правових норм, що його складають, не відповідає вимогам та сучасним потребам побудови демократичної правової держави.

Значний внесок у розвиток основ цього інституту зробили українські та російські вчені: Д.М. Бахрах, Галаган І.А., Додін Є.В., Козлов Ю.М., Кузьмичова Г.А., Лазарев Б.М., Луньов А.Є., Петров Г.І., Печеніцин В.А., Резвих В.Д., Соколовський В.Г., Студенікіна М.С., Тихоміров Ю.О., Трайнін А.М., Ушацька А.А., Хангельдиєв Б.Б. та інші.

Українськими науковцями, вченими інших держав приділяється значна увага для того, щоб проаналізувати та зрозуміти практичну і теоретичну важливість адміністративної відповідальності.

Протягом тривалого часу проведена робота з розробки проблем адміністративної відповідальності, підготовки відповідної теоретичної бази для формування законодавства про адміністративні правопорушення та проекту Кодексу про адміністративні проступки. У законодавстві про адміністративні правопорушення, яке склалося сьогодні, відсутня систематизація одного закону, що призводить до конкуренції норм, а це, в свою чергу, не відповідає вимогам, які ставляться до правової форми [1, с. 12].

Адміністративна відповідальність є важливим інструментом державного управління, і майже неможливо виділити сферу, де б вона не застосовувалася. Проте існує багато проблем, які потребують свого якнайскорішого вирішення. Хотілося б акцентувати увагу, що таких можна віднести проблему реального забезпечення прав осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності, проблеми ефективності заходів адміністративної відповідальності та забезпечення виконання адміністративних стягнень і багато інших.

Д. Лук’янець висловлює пропозицію, що до системи законодавства про адміністративну відповідальність юридичних осіб міг би входити Адміністративно-деліктний кодекс України, який би складався з двох розділів – „Загальні положення” та „Адміністративна відповідальність та її підстави”. Не маючи принципових заперечень щодо змісту цього кодексу, слід зазначити, що в запропонованому проекті, по-перше, суб’єктами адміністративної відповідальності визнаються як фізичні, так і юридичні особи, а по-друге, він не містить процесуальної частини. Така ситуація буде ускладнювати його застосування на практиці.

Адміністративне право складається з окремих інститутів, які, в свою чергу, тісно пов'язані з правовідносинами, що регулюються іншими галузями права. Так, інститут адміністративної відповідальності має багато спільного з інститутами кримінального законодавства. Тому реформування адміністративної відповідальності тягне за собою необхідність відповідних змін і в кримінальному праві.

Традиційно адміністративні і кримінальні проступки розмежовують за ознакою суспільної небезпечності та зважаючи на галузі права. Одночасно існує точка зору щодо наявності в адміністративних проступків такої ознаки як шкідливість, а якщо соціальна шкідливість правопорушення досягає рівня суспільної небезпеки, то воно є злочином. Але з нашої точки зору таке розмежування є недостатнім.

Деякі вчені наголошують, що для встановлення критеріїв розмежування злочинів і адміністративних деліктів значну роль відіграє склад діяння.

Як вважає О.М. Трайнін, складні й тонкі питання про межу між злочином, з одного боку, адміністративним правопорушенням і дисциплінарним проступком – з іншого, можуть бути вирішені насамперед за допомогою аналізу та чіткого формулювання складу злочину.

Найчастіше виникає питання про відмежування злочинів від адміністративних правопорушень. Критерії розмежування адміністративних і кримінальних проступків можна визначити виходячи з:

1) суб’єкта правопорушення;

2) виду об’єкта правопорушення;

3) розміру заподіяної шкоди та наслідків правопорушення;

4) ступеню суспільної небезпечності;

5) вартості предмета правопорушення;

6) наслідки правопорушення (відсутність тяжких наслідків);

7) суворості та виду стягнень, що накладаються;

8) кола осіб (органів), які уповноважені розглядати такі справи.

Різноманітні аспекти інституту адміністративної відповідальності досліджувалися вченими-адміністративістами України та інших країн.

Адміністративна відповідальність, як важель реагування на адміністративні правопорушення не зовсім ефективно, на мій погляд, виконує покладені на неї завдання. Отже, на мою думку, потрібно удосконалювати і розробляти цю сферу сучасних наукових досліджень.

Використана література:

1. Герасименко Є.С. Питання адміністративної відповідальності / Герасименко Є.С. / : [Електронний ресурс] // 6 грудня 2012. – Режим доступу : http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe]

2. Гришина Н.В. Соціально-правовий аспект адміністративної відповідальності / Гришина Н.В. / : [Електронний ресурс] // 2 грудня 2012. – Режим доступу : http://adminpravo.com.ua/index.php/2010-04-13-14-05-13/148-2010-09-30-13-54-15/1986-24------.html

3. Довгейко О. С. Розмежування адміністративних і кримінальних проступків / Довгейко О. С. / : [Електронний ресурс] // 6 грудня 2012. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_soc/2011_3/Dovgeyko.pdf

4. Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.