
- •Розділ 8 мідь та сплави на її основі
- •8.1. Мідь, її властивості
- •8.2. Класифікація сплавів на основі міді
- •§12. Виробництво міді
- •Розділ 9 алюміній та алюмінієві сплави
- •9.1. Алюміній. Основні властивості
- •9.2. Взаємодія алюмінію з легуючими елементами і домішками
- •9.6. Класифікація алюмінієвих сплавів
- •§ 1З. Виробництво алюмінію
- •Розділ 10 магній і сплави на його основі
- •10.1. Магній, його властивості
- •§ 14. Поняття про виробництво магнію
- •10.3. Класифікація магнієвих сплавів
- •§ 1. Титановые руды
- •§ 15. Поняття про виробництво титану
- •1.4. Класифікація та характеристика конструкційних і ливарних сплавів на основі титану
§ 1З. Виробництво алюмінію
1. Алюмінієві руди. Найбільш поширеними алюмінієвими рудами е боксити, каоліни, нефеліни й алуніти, де алюміній міститься у вигляді глинозему Аl2О3 (у бокситах 40…60%, а в решті руд—22…32%).
Виробити чистий алюміній безпосереднім відновленням його з руд неможливо, оскільки домішки відновлюються раніш за нього. Тому у виробництві алюмінію є три самостійних технологічних процеси: 1) добування глинозему з алюмінієвих руд; 2) добування первинного алюмінію; 3) рафінування первинного алюмінію.
2. Добування глинозему. Залежно від складу алюмінієвих руд глинозем з них добувають такими способами: лужним, кислотним і електрометалургійним. В найбільш поширені такі способи: сухий лужний (спікання) — для перероблення бокситів з високим вмістом кремнезему й окису заліза; мокрий лужний — для перероблення малокремнезeмистих алюмінієвих руд; електрометалургійний — для перероблення бокситів, які містять у собі до 20% кремнезему.
При сухому і мокрому лужних способах обробляють алюмінієві руди лугами. Глинозем при цьому зв'язується в алюмінат натрію Аl2О3·Na2O. При вилуговуванні алюмінат натрію переходить у розчин, а окиси і гідроокиси заліза, титану і кремнію випадають в осад. Після відокремлення від осаду розчин алюмінату натрію продувають газом CO2 (сухий спосіб) або піддають гідролізу (мокрий спосіб). У результаті розчин розкладається з виділенням кристалічного осаду—гідрату окису алюмінію 2А1(ОН)3. Цей осад фільтрують, промивають, прожарюють і дістають чистий глинозем:
2Аl (ОН)3 = Αl2O3 + ЗН2O.
При електрометалургійному способі добування глинозему складається з двох стадій: електрометалургійної і хімічної. Перша стадія проходить так: агломерат (боксит, залізну руду, барієві солі і антрацит) розплавляють в електропечах при температурі 1800°С. Продуктами плавлення є феросиліцій і шлак у вигляді алюмінатів барію, їх зливають у ківш і витримують до температури твердіння шлаку (близько 1500° С). Потім рідкий феросиліцій випускають з ковша і використовують у металургійному виробництві, а твердий шлак подрібнюють і обробляють содою:
Αl2O3·ВаО + Na2CO3 = Аl2O3·Na2O + ВаСО3.
Утворений алюмінат натрію відомими вже нам способами переробляють у глинозем, а вуглекислий барій використовують Для виготовлення агломерату.
Рис. 42 Схема електролізної ванни для добування алюмінію.
3. Електроліз глинозему. Первинний алюміній добувають електролізом чистого глинозему, розчиненого в розплавленому кріоліті Na3AlF6. Електролізна ванна — електролізер (рис. 42) — має стальний кожух 5, обкладений із середини вогнетривкою цеглою 6. Під ванни і її стінки 7 зроблено з вугляних блоків, до яких підведено катодні шини 8. Над ванною на анодних шинах 1 підвішено вугляні електроди 2. Тепер найбільше застосовуються ванни з набивними анодами, в яких вугляна маса вміщена в прямокутні алюмінієві кожухи.
Перед початком електролізу на під ванни насипають тонкий шар меленого коксу, впритул до поду опускають електроди і вмикають постійний струм. Коли вугляна футеровка ванни нагріється, у ванну поступово засипають кріоліт і розплавляють його, одночасно повільно піднімаючи електроди. Після утворення шару 200...250 мм розплавленого кріоліту 10 у ванну завантажують глинозем 3, який і розчиняється в кріоліті. Процес електролізу відбувається при температурі 930...950°С. При проходженні струму через електроліт глинозем розкладається і на аноді виділяється кисень, який утворює з вуглецем чадний газ CO, а на катоді—алюміній. Рідкий алюміній 9 нагромаджується на поді ванни і періодично видаляється сифоном або вакуум-ковшем. На бічній поверхні робочого простору ванни утворюється кірка 4 електроліту, яка захищає футеровку від руйнування під впливом розплавлених фтористих солей і від витікання струму.
В електролізній ванні, де сила струму становить 50000 а, а напруга—5...10 в, виробляють близько 350 кг алюмінію на добу.
4. Рафінування первинного алюмінію. Очищають алюміній від домішок звичайно в закритому ковші продуванням хлору протягом 10…15 хв., при температурі 750…770°С. Після цього його розливають у чушки. Для вироблення алюмінію високої чистоти (до 99,99% ΑΙ) його піддають електролітичному рафінуванню, при якому забруднений домішками алюміній є анодом, а чистий алюміній—катодом. Як електроліт використовують рідкі хлористі і фтористі солі.