
- •Розділ 8 мідь та сплави на її основі
- •8.1. Мідь, її властивості
- •8.2. Класифікація сплавів на основі міді
- •§12. Виробництво міді
- •Розділ 9 алюміній та алюмінієві сплави
- •9.1. Алюміній. Основні властивості
- •9.2. Взаємодія алюмінію з легуючими елементами і домішками
- •9.6. Класифікація алюмінієвих сплавів
- •§ 1З. Виробництво алюмінію
- •Розділ 10 магній і сплави на його основі
- •10.1. Магній, його властивості
- •§ 14. Поняття про виробництво магнію
- •10.3. Класифікація магнієвих сплавів
- •§ 1. Титановые руды
- •§ 15. Поняття про виробництво титану
- •1.4. Класифікація та характеристика конструкційних і ливарних сплавів на основі титану
9.2. Взаємодія алюмінію з легуючими елементами і домішками
|
|
Рис. 9.1. Діаграми стану систем: а - алюміній-залізо; б - алюміній-кремній
Хоча у жодній системі на основі легуючий елемент - алюміній нема безперервної розчинності у твердому стані, тенденцію до більш високої розчинності виявляють елементи, що близько розташовані у періодичній системі Д..Менделєєва (табл.9.1).
|
|
Рис. 9.2. Мікроструктури сплавів алюмінію з 2 % Fe та 2 (а) і 4 (б) % Si
Таблиця 9.1. Головні легуючі елементи в алюмінії та їх розчинність при температурі нонваріантної реакції
Метал |
Температура плавлення, °С |
Тип діаграми стану із сторони алюмінію |
Розчинність при температурі нонваріантної реакції, % (за масою) |
Літій |
179 |
Евт. х.с. |
6,77 |
Магній |
651 |
Евт. х.с. |
17,4 |
Марганець |
1248 |
Евт. х.с. |
1,4 |
Мідь |
1083 |
Евт. х.с. |
5,65 |
Залізо |
1539 |
Евт. х.с. |
0,052 |
Кремній |
1440 |
Евт. без х.с. |
1,65 |
Цинк |
419,5 |
Евт. без х.с. |
70 |
Берилій |
1284 |
Евт. без х.с. |
0,05 |
Титан |
1665 |
Перит. х.с. |
0,28 |
Хром |
1875 |
Перит. х.с. |
0,72 |
Цирконій |
1852 |
Перит. х.с. |
0,28 |
Примітка. Евт. - евтектичний; перит. - перитектичний; х.с. - хімічна сполука.
Елементи, що утворюють з алюмінієм подвійні системи евтектичного типу (рис. 9.3), є головними компонентами промислових алюмінієвих сплавів. З багатьма елементами алюміній утворює подвійні, потрійні та більш складні інтерметаліди, які кристалізуються з розплаву чи виділяються з твердого розчину алюмінію після гартування при відпалі та старінні.
Для подрібнення зерна у зливках і виливках, а в ряді випадків - і при зварюванні алюмінієвих сплавів, як легуючі домішки використовують титан, цирконій та бор у кількостях 0,1 %...0,3 %.
Мікродомішки цих легуючих елементів сприяють утворенню в розплаві численних метастабільних кластерних угруповань, що є активними центрами кристалізації, завдяки чому істотно подрібнюються зерна металу.
Рис. 9.3. Діаграма стану системи алюміній-мідь
Домішки та легуючі елементи тією чи іншою мірою зменшують електропровідність алюмінію.
Дуже підвищують електроопір алюмінію - марганець, хром, титан. Мало впливають - кремній, цинк, залізо, мідь.
Розчинність водню в алюмінії з підвищенням температури зростає і складає:
0,036 см3/100 г при 660 °С у твердому стані;
0,6 - у рідкому стані;
2,9 - при 1000 °С у рідкому стані.
9.6. Класифікація алюмінієвих сплавів
Для одержання алюмінієвих сплавів із різними властивостями алюміній легують іншими металами, найбільш широко як легуючі елементи застосовують кремній, мідь, магній, цинк, марганець, а останнім часом - літій. Як легувальні домішки: титан, берилій, цирконій та ін. Найбільшого поширення набули сплави таких систем:
Al-Cu, Al-Si, Al-Mg, Al-Cu-Mg, Al-Cu-Mg-Si, Al-Mg-Si, Al-Zn-Mg-Cu.
У рівноважному стані ці сплави являють собою низьколегований твердий розчин та інтерметалідні фази: Al2Cu (θ-фаза);
Mg2Si; Al2CuMg (σ) Al6CuMg4 (τ); Al3Mg2Zn3; Al3Mg2; MgZn (η) та ін.
Сплави алюмінію можна поділити на 3 групи:
- призначені для одержання напівфабрикатів (листів, плит, прутків), а також кувань і штампувань шляхом прокатки, пресування, кування, штампування (деформовані сплави);
- ливарні, призначені для фасонного лиття;
- одержувані методом порошкової металургії спечені алюмінієві порошки (САП) і спечені алюмінієві сплави (САС).
Таблиця 9.2. Склад промислових деформованих алюмінієвих сплавів (інше алюміній, домішки не вказано)
Позначення марок |
Хімічний склад, % |
||||||||
Літерне |
Цифрове |
Алюміній |
Мідь |
Магній |
Марганець |
Цинк |
Залізо |
Кремній |
Нікель |
MM |
1403 |
Головний компонент |
0,2 |
0,2...0,5 |
1,0...1,4 |
0,1 |
0,6 |
1 |
— |
Мац |
1400 |
« |
0,1
|
0,2 |
1,0...1,6 |
0,1 |
0,7 |
0,6 |
— |
АМцС |
1401 |
« |
0,1
|
0,05
|
1,0...1,4
|
0,1
|
0,25...0,45
|
0,15...0,35
|
—
|
Д12 |
1521 |
« |
0,1
|
0,8...1,3
|
1,0...1,5
|
0,1
|
0,7
|
0,7
|
—
|
АМг1 |
1510 |
« |
0,1
|
0,7...1,6
|
0,2
|
—
|
0,1
|
0,10
|
—
|
АМг2 |
1520 |
« |
0,1
|
1,8...2,6
|
0,2...0,6
|
0,2
|
0,4
|
0,4
|
—
|
АМг3С |
— |
« |
0,1
|
2,7...3,6
|
0,0...0,6
|
0,2
|
0,5
|
0,5
|
—
|
АМг3 |
1530 |
« |
0,1
|
3,2...3,8
|
0,3...0,6
|
0,2
|
0,5
|
0,5...0,8
|
—
|
АМг4 |
1540 |
« |
0,1
|
3,8...4,5
|
0,5...0,8
|
0,2
|
0,4
|
0,4
|
—
|
АМг4,5 |
— |
« |
0,1
|
4,0...4,9
|
0,4...1,0
|
0,2
|
0,4
|
0,4
|
—
|
АМг5 |
1550 |
« |
0,1
|
4,8...5,8
|
0,3... 0,8
|
0,2
|
0,5
|
0,5
|
—
|
АМг6 |
1560 |
« |
0,1
|
5,8...6,8
|
0,5...0,8
|
0,2
|
0,4
|
0,4
|
—
|
АД31 |
1310 |
« |
0,1
|
0,4...0,9
|
0,1
|
0,2
|
0,5
|
0,3...0,7
|
—
|
АД33 |
1330 |
« |
0,15...0,4
|
0,8...1,2
|
0,15
|
0,25
|
0,7
|
0,4...0,8
|
—
|
Продовження табл 9 2
Позначення марок
|
Хімічний склад, %
|
||||||||
Літерне |
Цифрове |
Алюміній |
Мідь |
Магній |
Марганець |
Цинк |
Залізо |
Кремній |
Нікель |
АД35 |
1350 |
Головний компонент |
0,1 |
0,8...1,4 |
0,5...0,9 |
0,2 |
0,5 |
0,8...1,2 |
— |
АВ |
1340 |
« |
0,1. 0,5 |
0,45...0,9 |
0,15 . 0,35 |
0,2 |
0,5 |
0,05...1,2 |
— |
Д1 |
1110 |
« |
3,8. 4,8 |
0,4 0,8 |
0,4.. 0,8 |
0,3 |
0,7 |
0,07 |
0,1 |
Д16 |
1160 |
« |
3,8.. 4,9 |
1,2 1,8 |
0,3...0,9 |
0,3 |
0,5 |
0,5 |
0,1 |
В65 |
1165 |
« |
3,9. .4,5 |
0,15...0,3 |
0,3.. 0,5 |
0,1 |
0,2 |
0,25 |
— |
Д18 |
1180 |
« |
2,2...3 |
0,2.. 0,5 |
0,2 |
0,1 |
0,5 |
0,5 |
— |
АК6 |
1360 |
« |
1,8.. 2,6 |
0,4.. 0,8 |
0,4...0,8 |
0,3 |
0,7 |
0,7...1,2 |
0,1 |
АК8 |
1380 |
« |
3,9. 4,8 |
0,4...0,8 |
0,4 1,0 |
0,3 |
0,7 |
0,6...1,2 |
0,1 |
АК4 |
1140 |
« |
1,9...2,5 |
1,4...1,8 |
0,2 |
0,3 |
0,8 1,3 |
0,5...1,2 |
0,8...1,3 |
АК4-1 |
1141 |
« |
1,9...2,7 |
1,2.. 1,8 |
0,2 |
0,3 |
0,8...1,4 |
0,35 |
0,8...1,4 |
— |
1915 |
« |
0,1 |
1,3...1,8 |
0,2 ..0,6 |
3,4...4 |
0,4 |
0,3 |
— |
— |
1925С |
« |
0,1 |
0,8...1,4 |
0,0...0,5 |
4,3...5,5 |
0,4 |
0,4 |
— |
— |
1925 |
« |
0,8 |
1,3...1,8 |
1,3 . 1,8 |
0,2...0,7 |
0,7 |
0,7 |
— |
В95 |
1950 |
« |
1,4.. 2 |
1,8...2,8 |
0,2...0,6 |
5,0...7 |
0,5 |
0,5 |
0,1 |
АЦпл |
— |
« |
— |
— |
0,025 |
0,9...1.3 |
0,3 |
0,3 |
— |