
- •Словник юридичних термінів з дисципліни: «Теорія держави і права»
- •Словник юридичних термінів
- •Тема 1. Предмет та метод теорії держави і права.
- •Тема 2. Походження держави.
- •Тема 3. Загальне вчення про державу.
- •Тема 4. Державна влада.
- •Тема 5. Функції держави.
- •Тема 6. Форми держави.
- •Тема 7. Механізм і апарат держави.
- •Тема 8. Громадянське суспільство і правова держава.
- •Тема 9. Політична система суспільства.
- •Тема 10. Походження права.
- •Тема 11. Загальне вчення про право.
- •Тема 12. Право в системі соціальних норм.
- •Тема 13. Принципи та функції права.
- •Тема 14. Джерела (форми) права.
- •Тема 15. Сучасні підходи до розуміння права.
- •Тема 16. Право і особистість.
- •Тема 17. Норми права.
- •Тема 18. Система права і система законодавства.
- •Тема 19. Правотворчість.
- •Тема 20. Правові відносини.
- •Тема 21. Реалізація норм права.
- •Тема 22. Тлумачення правових норм.
- •Тема 23. Прогалини в праві.
- •Тема 24. Правосвідомість та правова культура.
- •Тема 25. Законність і правопорядок.
- •Тема 26. Правомірна та протиправна поведінка.
- •Тема 27. Юридична відповідальність.
- •Тема 28. Правове виховання.
- •Тема 29. Правове регулювання і його механізм.
- •Тема 30. Правові системи світу.
- •Список використаних джерел
Тема 23. Прогалини в праві.
Прогалини у праві – це випадки відсутності правових норм, необхідних для регулювання суспільних відносин (вирішення конкретної життєвої ситуації) або неповнота правових моделей.
Аналогія закону – це вирішення конкретної справи на основі норми права, яка розрахована на регулювання подібних суспільних відносин, близьких за значенням і характером.
Аналогія права – це вирішення конкретної справи за наявності прогалини у законодавстві і відсутності аналогічної правової норми, виходячи із принципів права в цілому або принципів галузі чи інституту даної галузі права.
Тема 24. Правосвідомість та правова культура.
Правосвідомість – це система ідей, уявлень, емоцій і почуттів, які виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до чинного, минулого та бажаного права, а також до діяльності, пов’язаної з правом.
Правова психологія – це сукупність настроїв, почуттів, емоцій, переживань індивіда, групи з приводу права, окремих правових явищ.
Правова ідеологія – це сукупність ідей, принципів, які в систематизованій формі відображають і оцінюють правову дійсність.
Правова культура – це якісний стан правового життя суспільства, який характеризується досягнутим рівнем розвитку правової системи — станом та рівнем правової свідомості, юридичної науки, системи законодавства, правозастосовної практики, законності і правопорядку, правової освіти, а також ступенем гарантованості основних прав і свобод людини.
Правова культура особи – це обумовлені правовою культурою суспільства ступінь і характер прогресивно-правового розвитку особи, які забезпечують її правомірну діяльність.
Тема 25. Законність і правопорядок.
Законність – це суспільно-політичний режим точного і неухильного здійснення законів та інших нормативних актів всіма суб'єктами суспільних відносин як у сфері правотворчості, так і в сфері реалізації правових норм; режим, яким забезпечується послідовна боротьба з правопорушеннями і свавіллям, всебічна охорона прав та інтересів особи, суспільства і держави.
Правопорядок – це заснована на праві й законності організація суспільного життя, яка відображає якісний стан суспільних відносин на відповідному етапі розвитку суспільства та на вимозі дотримання діючих правових норм.
Державна дисципліна — це режим панування закону у взаємовідносинах органів держави, посадових осіб, інших уповноважених суб'єктів, який ґрунтується на вимогах до кожного суб'єкта виконувати свої обов'язки, не перевищувати своїх повноважень, не посягати на права, не зачіпати інтересів інших суб'єктів, проявляти ініціативу і відповідальність у дорученій справі.
Тема 26. Правомірна та протиправна поведінка.
Правова поведінка – це соціальна поведінка особи (дія або бездіяльність) свідомо вольового характеру, яка є врегульованою нормами права і спричиняє юридичні наслідки.
Правомірна поведінка – це суспільно корисна, суспільно необхідна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає розпорядженням юридичних норм і гарантується та охороняється державою.
Правопорушення – це суспільно небезпечне, винне діяння деліктоздатного суб'єкта, яке суперечить вимогам правових норм і спричиняє юридичну відповідальність.
Злочин – це передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Проступок – це правопорушення, що завдає шкоду особі, суспільству, державі і є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності.