
- •Загальні методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять. З дисципліни: «Теорія держави і права»
- •Загальні рекомендації до семінарських занять.
- •Основні моменти:
- •Тема: Типологія держав. Загальна характеристика окремих типів держав.
- •Методичні рекомендації.
- •Теми рефератів.
- •Література.
- •Тема: Основні засади держави.
- •Методичні рекомендації.
- •Теми рефератів.
- •Література.
- •Тема: Ознаки та сутність України як правової та соціальної держави. Мета семінару
- •Методичні рекомендації.
- •Теми рефератів:
- •Теми рефератів.
- •Література.
- •Тема: Норми права. Мета семінару:
- •Методичні рекомендації.
- •Нормативно - правові акти.
- •Література.
- •Тема: Правові відносини. Мета семінару:
- •Методичні рекомендації.
- •Теми рефератів.
- •Література.
- •Тема: Реалізація норм права. Мета семінару.
- •Методичні рекомендації.
- •Теми рефератів.
- •Література.
- •Тема: Правосвідомість і правова культура.
- •Методичні рекомендації.
- •Теми рефератів.
- •Література.
Нормативно - правові акти.
Конституція України.
Цивільний кодекс України.
Цивільно - процесуальний кодекс України.
Кримінальний кодекс України.
Кримінально - процесуальний кодекс України.
Кодекс законів про працю.
Теми рефератів.
1.Соціальні норми: поняття та види.
2.Особливості правової норми як різновиду соціальних норм.
Література.
Бандурка О., Пушкін О.Право і держава - теоретичний аспект // Право України, 1995.
Д6емиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Хрестоматія,- X.,
2002.
Кельман М.С. Загальна теорія держави і права. –Л., 2003.
Комаров С.А. Общая теория государства и права. -М. ,1998.
Лазарев В.В, Общая теборьія государства и права.- М., 1972.
Общая теория государства и права. Академическии курс в двух томах. -М.,1992.
Основьі государства и права: Хрестоматия. -М., 1998.
Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права.- X. ,2002.
Теорія держави та права.- К., 2002.
Семінар № 6.
Тема: Правові відносини. Мета семінару:
З’ясувати:
характеризувати поняття правовідносини, виділяти його ознаки;
Аналізувати зміст правовідносин;
Класифікувати юридичні факти;
Класифікувати правові відносини
План.
Поняття і ознаки правових відносин.
Склад правових відносин. Зміст правових відносин.
Суб'єкти правових відносин, їх види. Поняття правосуб'єктності.
0бєкти правових відносин їх види.
Субєктивне право і правомочність суб'єктів правових відносин.
Юридичний обов'язок.
Поняття та класифікація юридичних фактів. Фактичний склад.
Основні поняття: правові відносини, склад правових відносин, суб'єкти правових відносин, об'єкти правових відносин, правосуб'єктність, правоздатність, дієздатність, юридичний зміст правових відносин, суб'єктивне право, юридичний факт, юридичний обов'язок, фактичний склад.
Методичні рекомендації.
Насамперед потрібно правильно зрозуміти сутність правовідносин (перше питання) як індивідуалізований суспільний зв'язок між суб'єктами права, що виникає на основі норм права, передбачаючи у них суб'єктивні юридичні права і юридичні обов'язки, а також у випадку їх порушення -вид і міру юридичної відповідальності. Необхідно чітко з'ясувати родові та видові ознаки правових відносин. Розглядаючи види правових відносин на основі різних критеріїв (функції в механізмі правового регулювання, галузевої належності, характеру приписів тощо.).
Враховуючи досягненнями сучасної юридичної науки (друге питання) слід розпізнавати склад та зміст правових відносин. Важливо детально проаналізувати кожен з елементів складу правовідносин: суб'єкт, об'єкт , юридичний зміст.
При цьому матеріальний зміст правовідносин - це та фактична поведінка (дії і бездії), яку управомочений може, а правозобов'язаний повинен здійснити, а юридичний зміст відображається в суб'єктивних юридичних правах І юридичних обов'язках учасників правових відносин.
Відповідаючи натрете питання, під суб'єктом правових відносин потрібно розуміти учасників суспільних відносин, які в силу юридичних норм виступають як носії суб'єктивних юридичних прав та юридичних обов'язків. Доцільно дати характеристику різновидів суб'єктів правовідносин (індивідів, організацій, соціальних цінностей), показати особливості держави як суб'єкта правових відносин. Необхідно привести визначення правосуб'єктності як спеціальної юридичної якості індивідів, організацій для того щоб вони могли стати учасниками цих правовідносин.
Суб'єктивне право треба визначити як конкретну, законом і державою гарантовану міру дозволеної поведінки учасників правовідносин, тобто можливість суб'єктів правовідносин діяти певним чином відповідно до закону і вимагати певних дій (або утримання від них), від інших зобов'язаних осіб для задоволення певного інтересу, що визначається законом та державою. Принципово важливим є уявлення характерних рис суб'єктивного юридичного права. Юридичний обов'язок - це закріплені нормою права і забезпечувані державою вид і міра обов'язкової необхідної поведінки суб'єкта правовідносин, якої особа має
дотримуватись за вимогою уповноваженого суб'єкта для задоволення відповідних інтересів.
Під об'єктом правовідносин (четверте питання) потрібно розуміти визначені чинним законодавством матеріальні, духовні, особисті або соціальні блага, з приводу яких суб'єкти правовідносин використовують свої суб'єктивні права і виконують юридичні обов'язки щодо задоволення відповідних Інтересів. Слід вказати на особливості матеріальних і нематеріальних об'єктів правових відносин.
При вивченні п'ятого і шостого питань потрібно мати на увазі, що необхідною передумовою виникнення і припинення правових відносин служать юридичні факти. Під юридичними фактами слід розуміти обставини, з якими закон пов’язує конкретні юридичні наслідки. За вольовою ознакою юридичні факти діляться на дії і події. В залежності від наслідків , з якими вони пов'язані, юридичні факти пов'язані, юридичні факти поділяються на : правовиникаючі, правозмінюючі, та правозупиняючі. Особливе місце в системі юридичних фактів займають фактичні склади, коли для виникнення правових відносин, їх зміни або припинення потрібен не окремий юридичний факт, а їх сукупність.