Література.

1. Дбемиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Хрестоматія,- X.,2002.

2. Кельман М.С. Загальна теорія держави і права. -Л., 2003.

3. Комаров С.А. Общая теория государства и права.- М., 1998.

4. Лазарев В.В, Общая теборьія государства и права. -М. ,1972.

5. Общая теория государства и права. Академический курс в двух томах.-М. ,1992.

6. Основи государства и права: Хрестоматия.- М., 1998.

7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права.- X., 2002. Теорія держави та права. -К. ,2002.

8. Цвік М.В. Загальна теорія держави праваX.,2002.

Семінар №2.

Тема: Основні засади держави.

Мета семінару.

З’ясувати :

• як виникла держава та різноаспектність поглядів на її походження ?

• які існують ознаки держави?

• вміти давати визначення основним поняттям

План.

1. Поняття та ознаки держави. Різноаспектність поняття держави. Суверенітет, як знака державної влади.

2. Функції держави. Правові форм и і методи їх здійснення.

3. Держава, право, особа в громадянському суспільстві. Особливості співвідношення держави і громадянського суспільства.

4. Поняття форми держави та ЇЇ структура.

5. Правова держава: поняття та ознаки. Шляхи розбудови державності в Україні.

Основні поняття: політична (державна) влада; держава; суверенітет держави; суверенітет права; функції держави; правові форми діяльності держави; громадянське суспільство; політична система; форма держави; розподіл влади; правова держава.

Методичні рекомендації.

Вивченню першого питання теми передує вияснення змісту такого поняття, як політична влада - особливого різновиду соціальної влади. Відштовхуючись від нього, треба дати аналіз поняття держави як організації ЇЇ здійснення, і пояснити, чому ця влада набуває статусу державної. Подальше розгортання поняття держави потребує характеристики її основних ознак: публічності, територіального устрою, наявності власного апарату та ін. При цьому бажано висвітлювати своєрідність кожного з них. Розкриття різноаспектності поняття держави повинно ґрунтуватися на уявлення про державу, як єдину організацію, яка проявляється за характером своєї дії в різних властивостях. Відповідно до них треба дати відповідний аналіз трьох основних аспектів (проявів) держави: - як організації політичної влади, звернувши головну увагу на те, хто є її конкретним носієм (народ, монарх, клас, група осіб та ін.); - як апарату влади, тобто тих інструментальних елементів, які організаційно оформляють владу, роблять її постійно функціональною та обов'язковою; - як організаційну форму всього населення, яке проживає в межах її кордонів, звернувши увагу на те, що тут допустиме деяке ототожнення термінів „держава" і „народ", „суспільство", „вітчизна".Дати визначення суверенітету та характеристику його основних рис - єдності, неподільності, не відчуженості. Бажано показати історичність розвитку самого поняття державного суверенітету, пов’язуючи це зі ствердженням держави фактично і юридично. Торкаючись співвідношення державного, народного і національного суверенітету, важливо назвати і розв'язати ті умови, які обумовлюють їх збіг або розбіжності. Потребують аналізу основні шляхи виявлення суверенної волі народу. При аналізі суверенних прав як певних, абсолютного значення можливостях поведінки держави, її дій в цілому або окремих органів їх потрібно не лише назвати (право видання законів; право встановлення податків, право мати грошову одиницю та Ін.), але й пояснити, чому на відміну від суверенітету їх можна передавати (делегувати).

Приступаючи до вивчення другого питання, треба дати визначення функції держава, пов'язуючи це з вираженням сутності держави та її призначенням у суспільстві, та провести їх класифікацію. Особливої уваги потребує економічна функція (охорона та захист існуючих форм власності, створення умов їх розвитку), її значенням для створення ринкових відносин, які вимагають іншого впливу з боку держави, ніж при тоталітарному режимі. Розкриваючи її зміст, треба показати ті основні напрямки впливу на виробничі відносини, які здійснює держава. Рівноцінної характеристики вимагають й інші функції : охоронна та захист прав людини і громадянина; охорона та захист конституційного устрою; соціального захисту малозабезпечених верств населення та ін. Аналіз правової форми здійснення функцій держави повинен будуватись на виясненні головних ознак та характеристики її основних різновидів - правотворчості, право виконання, правотворчості право тлумаченні та ін.

При підготовці третього питання необхідно дати визначення поняття та характеристику головних ознак громадянського суспільства, звернувши увагу на його відмінність від поняття суспільства взагалі. Характеризуючи місце особи в громадянському суспільстві, треба вказати на ті суттєві риси, які об'єктивно притаманні їй як громадянину. Розкриття значення права в регулюванні відносин громадянського суспільства може бути побудовано по таких напрямках: 1) обґрунтування положення про те, що в громадянському суспільстві правове регулювання співвідношення та взаємодії особи і держави, особи і суспільства; 2) пояснення, чому в умовах громадянського суспільства можливо втілити в життя два правових режими - загально -дозволяючий та спеціально - дозволяючий, які є базовими в регулюванні відносин між державою та особою; 3) розкриття значення правового статусу громадянина для забезпечення недоторканості його особи, прав та свобод та ін. Аналіз співвідношення держави і громадського суспільства повинен спиратись на поняття відносної самостійності держави. Посилаючись на нього, а також на інші теоретичні положення, потрібно пояснити особливості цього співвідношення ( чому для громадянського суспільства притаманний тільки демократичний політичний режим; держава в громадянському суспільстві є не панівною силою, а його слугою, тут не може бути підкорення і суспільства і державі одній і тій же керівній силі, а навпаки, держава і громадянське суспільство знаходяться в такому діалектичному зв'язку, при якому вони діють і впливають одне на одного.

Вивчення поняття „форми держави" потребує усвідомлення того, що мова йде про зовнішню форму держави - організацію влади. Потрібно не тільки назвати її складові частини ( форму правління, форму державного устрою, політичний режим), а й дати їм відповідне роз'яснення. Крім того, особливу увагу слід приділити системі факторів, що обумовлюють виникнення, функціонування тієї чи іншої форми держави (співвідношення політичних сил у боротьбі за владу, національний склад населення, географічне положення країни та ін.) Особливо треба звернути увагу на ті ознаки, які відрізняють унітарні, федеративні, конфедеративні держави. При розгляді політичного режиму важливо вказати своєрідність цього поняття, яке не тільки характеризує державу з ЇЇ зовнішньої сторони, а й зачипає її сутність, тут же необхідно навести класифікацію політичних режимів.

Розгляд п’ятого питання треба розпочати характеристикою історичного розвитку самої ідеї правової держави, особливу увагу зосередивши на останніх двох століттях. Бажано розкрити процес втілення концепції правової держави в практику державно - правового будівництва різних країн світу. Одночасно треба пояснити зміст концепції „держави міцної законності", яка протягом десятиліть протиставлялась концепції правової держави. Головне уяснити чому правова держава - це завжди держава законності, а держава законності не завжди буває правовою. Давши визначення поняття правової держави, треба пояснити її сутність, зясувавши співвідношення права і закону. Потрібно назвати її риси: забезпечення прав людини та громадянина перед усіма іншими правами будь - яких спільностей людей; демократичність формування структури та функціонування державних органів та ін. Аналогічно слід розкрити зміст основних принципів, які регулюють відносини між особою та правовою державою. Аналіз шляхів розбудови правової держави в Україні повинен базуватися на положенні, що подібна держава не є штучною, а це результат економічних, політичних, державних правових форм. Одночасно треба назвати ці шляхи (втілення принципу розподілу влади в державний механізм; реформа правової системи; перебудова юридичної освіти та ін.).